Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
[[Файл:Galicia 1897 1.jpg|thumb|300px|Галицькі залізниці до [[1897]]  р.]]
'''Галицька залізниця імені [[Карл Людвиг|Карла Людвіга]]''' (''нім.''  — Galizische Carl Ludwig-Bahn [CLB])  — залізнична лінія в Галичині, за часів [[Австрійська імперія|Австрійської]] та [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорської імперіїімперій]],. збудованаЗбудована в 1856—1861у [[1856]]–[[1861]] рр. під патронатом [[Леон Сапєга|Леона Сапєги]], який отримав ([[концесія|концесію]] на її будівництво залізниці Сапєга отримав [[7 квітня]] [[1858]]  р. від [[цісар]]я [[Франц Йосиф I|Франца ЙосифаЙозефа]]). Залізниця мала проходити із заходу на схід теренами, що лежать північніше [[Карпати|Карпатських]] гір. Вартість початкового капіталу в [[1862]]  р. становила 73,7 мільйонів корон., Через 30 років ([[1891]]  р.) вартість капіталу була вже — 186 мільйонів корон.
 
== Історія будови ==
[[FileФайл:Вокзал залізниці Карла-Людвіга у Львові..PNG|thumb|Вокзал Галицької залізниці імені Карла-Людвіга у Львові. Фото 1894 року.]]
Залізниця починалась у [[Краків|Кракові]] і проходила через [[Бохня|Бохню]], [[Тарнув]], [[Дембиця|Дембицю]] ([[1856]]), [[Ропчице]], [[Сендзішув-Малопольський]], [[Ряшів]] ([[1858]]), [[Ланьцут]], [[Переворськ]] ([[1859]]), [[Ярослав (місто)|Ярослав]], [[Радимно]], [[Перемишль]] ([[1860]]), [[Мостиська]], [[Судова Вишня]], [[Городок (Львівська область)|Городок]] і [[Львів]] ([[1861]]). До Львова перший поїзд прибув [[4 листопада]] 1861  р. о 14.30.
 
Зі Львова залізницю продовжили до [[Красне (смт)|Красного]] і [[Броди|Бродів]] ([[1869]]). З Красного було прокладено відгалуження до [[Золочів (місто)|Золочева]], [[Зборів|Зборова]], [[Тернопіль|Тернополя]] і [[Підволочиськ]]а ([[1871]]). У південному напрямку залізниця вела з Кракова до [[Цешин]]а і далі до [[Угорщина|Угорщини]]. Були збудовані ще інші короткі й довгі відгалуження Галицької залізниці. Тому її загальна довжина постійно зростала: 168 км (1858  р.), 353 км (1861  р.), 587 км (1871  р.) і 848 км (1887  р.).
У 1872  р. в Перемишлі до Галицької залізниці була приєднана [[Перша угорсько-галицька залізниця]]. Це дало змогу безпосередньо поєднати залізницею Львів з [[Будапешт]]ом, замість того, щоб їхати аж через Краків. До 1873 [[Паротяг|паротяги]] на залізниці носили власні імена.
 
У 1862  р. на Галицькій залізниці ім. Карла Людвига працювало 130 [[Паротяги Галицької залізниці імені Карла Людвіга|паротягів]] ([[ÖStB|CLB 71-72]], [[KrOs I–IVI-IV|CLB 1-2]], 2 [[KrOs V–VIV-VI|CLB]], 2 [[KrOs VII–VIIIVII-VIII|CLB 3-4]], 32 [[KkStB 18|серій IIa, IIb, IIc]]), 103 пасажирські вагони i 1393 товарні вагони. Через 10 років кількість паровозів майже не змінилась, але зросло число вагонів: 233 пасажирських i 3273 товарних. У 1874—1891 1874–1891 рр. рухомий склад майже не змінювався. Тоді працювало 165—175165–175 [[Паротяги Галицької залізниці імені Карла Людвіга|паротягів]] (12 [[CLB I]], 18 [[CLB IId]], 6 [[CLB IIg|серії IIg]], 8 [[CLB IIf]], 2 [[KkStB 40|ІІІа]], 26 [[KkStB 40|ІІІb]], 1 [[KkStB 40|IIIc]], 95 [[KkStB 38|серій IIId, IIIe, IIIf, IIIg]], 5 [[KkStB 95|серії V]]), 255—345255–345 пасажирських вагонів i 3320—3755 товарних вагонів.
У 1860  р. Галицька залізниця перевезла 271 тисячу пасажирів, через 6 років це число зросло до 422 тисяч. У 1870  р. було вже 594 тисяч, а в 1873  р.  — 945 тисяч. Наступних 10 років тримався рівень у 820—970820–970 тисяч пасажирів. Злет пасажиропотоку припав на кінець XIX сторіччя  — 1891  р. було перевезено 1,5 мільйона осіб. Пасажири могли вибирати, з яким комфортом подорожувати: у вагонах 1, 2 чи 3 класу. Так у 1869—1891 1869–1891 рр. вагонами 1 класу користувалось лише 1,0—2,3% пасажирів; 9—16% вибирало 2 клас, а переважна більшість (70—82%) воліла їхати вагонами 3 класу.
У 1860  р. було перевезено 248 тисяч тонн різних товарів, через 4 роки  — 349 тисяч тонн, а 1870  р.  — 543 тисяч тонн. У 1874  р. товарні перевезення різко зросли, і досягнули 1,1 мільйона тонн.
Від 1 січня 1892  р. новим власником залізниці стала організація за назвою Австрійські державні залізниці.
 
== Ділянки Галицької залізниці ==
 
=== Відтинки на території сучасної України ===
Українська частина давньої Галицької залізниці починається на польсько-українському кордоні, біля села [[Шегині]], і проходить через Львів до Красного, звідти до Бродів, а також до Тернополя і Підволочиська. Відтинок від кордону до Львова вважається першою на території України залізницею.
* [[27 серпня]] [[1873]]: Броди—[[Радивилів]], 7 км
* [[6 липня]] [[1884]]: Ярослав—[[Сокаль]], 146,94 км
* [[12 серпня]] [[1896]]: [[Бірки-Великі]]— [[Гримайлів]] через [[Скалат]], 33,025 км
 
=== Відтинки на території сучасної Польщі ===
* [[20 лютого]] [[1856]]: [[Краків]]-[[Дембиця]], 110,52 км
* [[30 жовтня]] [[1887]]: Дембиця-[[Розвадів (Сталева Воля)|Розвадів]]-Надбжеже, 107,45 км
 
== ДивітьсяДив. також ==
* [[Дністрянська залізниця]]
* [[Залізниця Ерцгерцога Альбрехта]]
== Посилання ==
* [http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/18592/1/37-261_267.pdf Розвиток вокзального комплексу м. Львова, від минулого до майбутнього]
 
== Див. також ==
* [[Паротяги Галицької залізниці імені Карла Людвіга]]
144 795

редагувань