Вікіпедія

Анди: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасування редагування № 15426013 користувача 194.165.46.6 (обговорення)
м оформлення
Рядок 86:
'''А́нди''', '''А́ндські Кордильє́ри''' ({{lang-es|Andes; Cordillera de los Andes}}) — найдовша (довжина біля 9000 [[км]]) і одна з найвищих (гора [[Аконкагуа]], 6962 м) [[гірська система|гірських систем]] [[Земля|земної кулі]], яка облямовує з [[північ|півночі]] та [[захід|заходу]] всю [[Південна Америка|Південну Америку]]; є південною частиною [[Кордильєри|Кордильєр]].
 
Анди тягнуться вздовж узбережжя [[Тихий океан|Тихого океану]], від [[Карибське море|Карибського моря]] до [[архіпелаг]]у [[Вогняна Земля]], проходять через [[Колумбія|Колумбію]], [[Венесуела|Венесуелу]], [[Еквадор]], [[Перу]], [[Болівія|Болівію]], [[Чилі]] й [[Аргентина|Аргентину]]. Ширина системи 200—800 200–800 км, середня висота гір 3600  м.
 
Це молода гірська система, тут знаходиться велике число діючих [[вулкан]]ів, що складають [[Андійський вулканічний пояс]]: [[Санґай]], [[Пурасе]], [[Котопахі]], [[Юяйяко]] (найвищий на Землі), дуже часті [[землетрус]]и, на [[південь|півдні]] системи численні [[льодовик]]и. Межа вічних [[сніг]]ів становить від 600  м на півдні до 6300  м на півночі. Система багата природними ресурсами, у передових і передгірських прогинах добуваються [[нафта]] та [[природний газ]] (особливо в північних та центральних районах), також тут добуваються руди [[кольорові метали|кольорових металів]].
також тут добуваються руди [[кольорові метали|кольорових металів]].
 
По Андах проходить міжокеанічний вододіл, в них беруть початок витоки та багато приток [[Амазонка (річка)|Амазонки]], притоки [[Оріноко]], [[Парагвай (річка)|Парагваю]], [[Парана (річка)|Парани]], [[Маґдалена (річка)|Маґдалени]], а також річки [[Патагонія|Патагонії]]. На західних схилах починаються річки басейну Тихого океану, здебільшого короткі. В Андах також знаходиться велике високогірне [[озеро]] [[Тітікака]] та багато менших озер. Для рослинності характерна [[висотна поясність]]. Там були міліонери з України Тушер Тарас і Вайнагій Василь а зними поїхав бідний Андрій Рибак
 
== Геологічна будова і рельєф ==
Анди складаються переважно з субмеридіональних паралельних хребтів — [[Кордильєра-Орієнталь|Східна Кордильєра Анд]] (або Кордильєра-Орієнталь), [[Кордильєра-Сентраль|Центральна Кордильєра Анд]] (або Кордильєра-Сентраль), [[Кордильєра-Оксиденталь|Західна Кордильєра Анд]] (або Кордильєра-Оксиденталь), Берегова Кордильєра Анд (або прибережний хребет), між якими лежать внутрішні плоскогір'я та плато (найбільше — [[Пуна (Анди)|Пуна]], її частина у Болівії та Перу носить назву [[Альтіплано]]) та западини. Через значну протяжність Анд їх окремі ландшафтні частини значно відрізняються одна від одної. За характером рельєфу та іншими природними відмінностями, зазвичай виділяють три основні регіони — ''Північні'', ''Центральні'' та ''Південні Анди''.
 
Анди — відроджені гори, створені новітніми підняттями на місці так званого Андійського (Кордильєрського) складчастого геосинклінального поясу; Анди є однією з найбільших на планеті систем альпійської складчастості (на [[палеозой]]ському і частково [[Байкальська складчастість|байкальському]] складчастому фундаменті). Для гірської системи характерні [[Трог (геологія)|трогтроги]]и, що утворилися протягом [[Тріас]]ового періоду, згодом заповнені шарами осадових і вулканогенних порід значної потужності. Крупні масиви Головних Кордильєрів і узбережжя [[Чилі]], як і Прибережного хребта [[Перу]], є [[граніт]]ними [[інтрузія]]ми [[крейдяний період|Крейдяного]] періоду. Міжгірні і краєві прогини ([[Альтіплано]], [[Маракайбо (озеро)|Маракайбо]] та інші) утворилися в [[палеоген]]ові та [[неоген]]ові часи. Тектонічні рухи, що супроводжуються сейсмічною і вулканічною активністю, продовжуються і в наш час.
 
Анди багаті [[руда]]ми, головним чином [[Кольорові метали|кольорових металів]] ([[ванадій|ванадію]], [[вольфрам]]у, [[вісмут]]у, [[олово|олова]], [[свинець|свинцю]], [[цинк]]у, [[миш'як]]у, [[Стибій|стибію]] та інших). Родовища приурочені в основному до палеозойських структур східних Анд і жерл стародавніх вулканів; на території Чилі — крупні [[мідь|мідні]] родовища. У передових і передгірних прогинаннях є [[нафта]] і [[природний газ|газ]] (у передгір'ях Анд в межах [[Венесуела|Венесуели]], [[Перу]], [[Болівія|Болівії]] [[Аргентина|Аргентини]]). У Андах є також родовища [[залізна руда|заліза]] (у Болівії) [[натрієва селітра|натрієвої селітри]] (у Чилі), [[золото|золота]], [[платина|платини]] і [[смарагд]]ів (в [[Колумбія|Колумбії]]). Їх так назвав Андрій Рибак який 142 дня плив з України до Америки, у дорозі померла вся його сімя. А коли він вертався йо зїла 4 метрова-Тигрова Акула
 
==== Північні Анди ====
Рядок 110 ⟶ 109:
Східна Кордильєра має найбільшу висоту в своїй північно-східній частині (гора [[Рітакуба-Бланко]], 5493 м); в центрі Східної Кордильєри — стародавнє озерне плато (переважні висоти — 2,5 — 2,7 тис. м); для Східної Кордильєри взагалі характерні крупні поверхні вирівнювання. У високогір'ях знаходяться численні льодовики. На півночі Східну Кордильєру продовжують хребти [[Кордильєра-де-Меріда]] (найвища точка — гора [[Піко-Болівар]], 5007 м) і [[Сьєрра-де-Періха]] (досягає висоти 3540 м); між цими хребтами в обширній низовинній западині лежить озеро [[Маракайбо (озеро)|Маракайбо]]. На крайній півночі — масив [[Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта]] з висотами до 5800 м (гора [[Піко-Крістобаль-Колон|Крістобаль-Колон]]).
 
Долина річки Маґдалени відокремлює Східну Кордильєру від Центральної, відносно вузької і високої; у Центральній Кордильєрі (особливо в її південній частині) — багато вулканів ([[Невадо-дель-Уїла|Уїла]], 5750  м; [[Невадо-дель-Руїс|Руїс]], 5321  м; і ін.), деякі з яких діючі ([[Кумбаль]], 4890 м). На північ Центральна Кордильєра дещо знижується і утворює масив [[Антіокія (гірський масив)|Антіокія]], сильно розчленований річковими долинами. Західна Кордильєра, відокремлена від Центральної долиною річки [[Каука (річка)|Каука]], має менші висоти (до 4200 м); на півдні Західної Кордильєри — все ще активний вулканізм. Далі на захід — невисокий (до 1810 м) хребет [[Серранія-де-Баудо]], що переходить на півночі в гори [[Панама|Панами]]. На північ і захід від Північно-західних Анд — Прикарибська і Тихоокеанська алювіальні низовини.
 
У складі [[Еквадорські Анди|Екваторіальних]] (Еквадорських) Анд, що доходять до 4° пд.ш., — дві Кордильєри ([[Кордильєра-Оксиденталь (Еквадор)|Західна]] і [[Кордильєра-Орієнталь (Еквадор)|Східна]]), розділені пониженнями заввишки 2500—2700 2500–2700 м. Уздовж розломів, що обмежують ці пониження (западини), — один з найвищих у світі вулканічних ланцюгів (найбільш високі вулкани [[Чімборасо]], 6267  м, [[Котопахі]], 5897 м). Ці вулкани, а також вулкани Колумбії, утворюють першу вулканічну область Анд.
 
==== Центральні Анди ====
[[Файл:El misti.jpg|thumb|left|250px|Вулкан [[Ель-Місті]] в Перу]]
 
У Центральних Андах (до 28° пд.ш.) виділяють [[Перуанські Анди]] (що тягнуться на південь до 14°30' пд.ш.) і власне [[Центральні Анди]]. У Перуанських Андах унаслідок недавніх піднятій і інтенсивного урізування річок (найбільші з яких — [[Мараньйон (річка)|Мараньйон]], [[Укаялі]] і [[Уайяґа (річка)|Уайяґа]] — належать до системи верхньої Амазонки) утворилися паралельні хребти ([[Кордильєра-Орієнталь (Перу)|Східна]] і [[Кордильєра-Оксиденталь (Перу)|Західна]] Кордильєри) і система глибоких подовжніх і поперечних каньйонів, що розчленувала стародавню поверхню вирівнювання. Вершини Кордильєрів Перуанських Анд перевищують 6000 м (найвища точка — гора [[Уаскаран (гора)|Уаскаран]], 6768  м.). В Перуанських Андах сучасне заледеніння існує приблизно на десятку гірських груп, найбільша з яких — [[Кордильєра-Бланка]]. Альпійські форми рельєфу також розвинені на хребтах [[Кордильєра-де-Вільканота]], [[Кордильєра-де-Вількабамба]] і [[Кордильєра-де-Карабая]].
 
Південніше знаходиться найширша частина Анд — Центральноандійське нагір'я (ширина до 750 км), де переважають аридні геоморфологічні процеси. Значну частину нагір'я займає плоскогір'я [[Пуна (Анди)|Пуна]], що часто ототожнюється із всім нагір'ям, з висотами 3,5 — 4,8 тис. м. Для Пуни характерні [[безстічна область|безстічні]] улоговини («больсони»), зайняті озерами ([[Тітікака]], [[Поопо]] та іншими) і солончаками ([[Салар-де-Атакама|Атакама]], [[Салар-де-Койпаса|Койпаса]], [[Салар-де-Уюні|Уюні]] та ін.). На схід від Пуни — [[Кордильєра-Реаль (Болівія, Перу)|Кордильєра-Реаль]] (пік [[Анкоума]], 6550 м) з могутнім сучасним заледенінням. Між плато [[Альтіплано]] (північною частиною Пуни) і Кордильєрою-Реаль, на висоті 3700  м, знаходиться місто [[Ла-Пас]], одна з столиць Болівії, найвисокогірніша столиця у світі.
 
Східніше Кордильєри-Реаль — субандійські складчасті хребти Східної Кордильєри, що доходять до 23° пд.ш. Південним продовженням Кордильєри-Реаль є Центральна Кордильєра, а також декілька масивів скель (найвища точка — гора [[Ель-Лібертадор (гора)|Ель-Лібертадор]] або Качі, 6380 м). Із заходу Пуну обрамляє Західна Кордильєра з інтрузивними піками і численними вулканічними вершинами ([[Юяйяко]], 6739  м; [[Сан-Педро (вулкан)|Сан-Педро]], 6145  м; [[місті (вулкан)|Місті]], 5821  м; та інші), що входять в другу вулканічну область Анд. Південніше 19° пд.ш. західні схили Західної Кордильєри виходять до тектонічної западини Поздовжньої долини, південь якої займає пустеля [[Атакама]]. За Поздовжньою долиною — невисока (до 1500 м) інтрузивна Берегова Кордильєра, для якої характерні аридні скульптурні форми рельєфу.
 
У Пуні і в західній частині Центральних Анд — дуже висока снігова лінія (місцями вище 6500 м), тому сніги відмічені лише на високих вулканічних конусах, а льодовики є тільки в масиві [[Охос-дель-Саладо]] (заввишки до 6880 м).
Рядок 131 ⟶ 130:
У Південних Андах, що тягнуться на південь від 28° пд.ш., виділяють дві частини — північну ([[Чилійсько-Аргентинські Анди|Чилійско-Аргентинські]] або Субтропічні Анди) і південну ([[Патагонські Анди]]). У Чилійсько-Аргентинських Андах, що звужуються на південь і доходять до 39°41' пд.ш., яскраво виражена тричленна будова — [[Чилійський прибережний хребет|Прибережний хребет]], [[Центральна долина Чилі|Подовжня долина]] і [[Головна Кордильєра]]. В межах останньої, також відомої як Кордильєра-Фронталь, знаходиться найвища вершина Анд, гора [[Аконкаґуа (гора)|Аконкаґуа]] (6962 м), а також значні вершини [[Тупунґато]] (6570 м) і [[Мерседаріо]] (6720 м). Снігова лінія тут дуже висока (під 32°40́ пд.ш. — 6000 м). Східніше Головної Кордильєри — стародавні Прекордильєри. Південніше 33° пд.ш. (і до 52° пд.ш.) розташовується третя вулканічна область Анд, де немало діючих вулканів (переважно в Головній Кордильєрі і на захід від неї) і погаслих ([[Тупунґато]], [[Майпо (вулкан)|Майпо]] та інших).
 
При просуванні на південь снігова лінія поступово знижується і біля 41° пд.ш. досягає відмітки 1460  м. Високі хребти набувають рис альпійського типу, збільшується площа сучасного заледеніння, з'являються численні льодовикові озера. На південь від 40° пд.ш. починаються Патагонські Анди з нижчими, ніж в Чилійсько-Аргентинських Андах, хребтами (вища точка — гора [[Сан-Валентін (гора)|Сан-Валентін]] — 4058 м) і активним вулканізмом на півночі. В районі затоки [[Релонкаві (затока)|Релонкаві]] біля 42° пд.ш. сильно розчленований Прибережний хребет занурюється в океан, а його вершини утворюють ланцюг скелястих островів і архіпелагів (найбільший — острів [[Чилое (острів)|Чилое]]). Подовжня долина перетворюється на систему проток, що доходять до західної частини [[Магелланова протока|Магелланової протоки]].
 
У районі Магелланової протоки Анди (що носять тут назву [[Анди Вогняної Землі|Анд Вогняної Землі]]) різко відхиляються на схід. У Патагонських Андах висота снігової лінії ледве перевищує 1500 м (на крайньому півдні вона становить 500—700 500–700 м, а з 46°30́ пд.ш. льодовики опускаються до рівня океану), переважають льодовикові форми рельєфу. На південь від 47° пд.ш. існував могутній [[Патагонський льодовиковий щит]], що зараз розколовся на два, загальною площею понад 20 тис. км², звідки на захід і схід опускаються багатокілометрові льодовикові язики. Деякі з долинних льодовиків східних схилів закінчуються у великих озерах. Уздовж берегів, сильно ізрізаних [[фіорд]]ами, піднімаються молоді вулканічні конуси ([[Корковадо (вулкан)|Корковадо]] та інші). Анди Вогняної Землі порівняно невисокі (до 2469 м).
 
== Клімат ==
 
==== Північні Анди ====
[[Файл:Mojanda.jpg|thumb|left|250px|[[Парамо]] навколо озера [[Карікоча]], Еквадор]]
Північна частина Анд належить до субекваторіального поясу [[Північна півкуля|Північної півкулі]]; тут, як і в субекваторіальному поясі [[південна півкуля|Південної півкулі]], проявляється чергування вологих і сухих сезонів. Опади випадають з травня по листопад, проте в найбільш північних районах вологий сезон менш тривалий. Східні схили зволожені значно сильніше західних, опади (до 1000  мм на рік) випадають переважно влітку. У Карибських Андах, що знаходяться на межі тропічного і субекваторіального поясів, увесь рік панує тропічне повітря; тут мало опадів (часто менше 500  мм на рік); річки короткі з характерними літніми паводками.
 
У екваторіальному поясі сезонні коливання практично відсутні; так, в столиці Еквадору [[Кіто]] зміна середньомісячних температур за рік становить всього 0,4 °C. Опади рясні (до 10 000  мм на рік, хоча звичайні 2500—7000  мм на рік) і розподілені по схилах більш рівномірно, ніж в субекваторіальному поясі. Чітко виражена [[висотна поясність]]. У нижній частині гір — жаркий і вологий клімат, опади випадають практично щодня; у пониженнях — численні болота. З висотою кількість опадів зменшується, але при цьому збільшується потужність снігового покриву. До висот 2500—3000  мм температури рідко опускаються нижче за відмітку 15 °C, сезонні коливання температур незначні. Тут вже великі добові коливання температури (до 20 °C), погода може різко мінятися протягом доби. На висотах 3500—3800  м добові температури коливаються вже біля відмітки 10 °C. Ще вище — суворий клімат з частими сніжними бурями і снігопадами; денні температури вище нуля, але вночі бувають сильні заморозки. Клімат сухий, оскільки при великому випаровуванні випадає мало опадів. Вище 4500 м — вічні сніги.
 
==== Центральні Анди ====
Рядок 146:
Між 5° і 28° пд. ш. спостерігається яскраво виражена асиметрія в розподілі опадів по схилах: західні схили зволожені значно слабкіше східних.
 
На захід від Головної Кордильєри — пустинний тропічний клімат (утворенню якого немало сприяє холодна [[Перуанська течія]]), річок дуже мало. Якщо в північній частині Центральних Анд випадає 200—250 200–250 мм опадів на рік, то на південь їх кількість зменшується і місцями не перевищує 50  мм на рік. У цій частині Анд знаходиться [[Атакама]] — найсухіша пустеля земної кулі. Пустелі піднімаються місцями до 3000  м над рівнем моря. Нечисленні [[оазис]]и розташовані переважно в долинах невеликих річок, що живляться водами гірських льодовиків. Середньосічнева температура в прибережних районах коливається від 24 °C на півночі до 19 °C на півдні, середньочервнева — від 19 °C на півночі до 13 °C на півдні. Вище 3000  м, в [[суха пуна|сухій пуні]], — також мало опадів (рідко більше 250  мм на рік). Характерні приходи холодних вітрів, коли температура може опускатися до −20 °C. Середньочервнева температура не перевищує 15 °C.
 
На невеликих висотах, при вкрай малій кількості дощів, значна (до 80 %) вологість повітря, тому часті [[туман]]и і [[роса|роси]]. На плато [[Пуна (Анди)|Пуна]] (включаючи [[Альтіплано]]) — дуже суворий клімат, середньорічні температури не перевищують 10 °C. Крупне озеро [[Тітікака]] має пом'якшувальний вплив на клімат прилеглих територій — в приозерних районах коливання температур не такі значні, як в інших частинах плоскогір'я. На схід від Головної Кордильєри — велика (3000 — 6000  мм в рік) кількість опадів (що приносяться переважно влітку східними вітрами), густа річкова мережа. По долинах повітряні маси з Атлантичного океану перетинають Східну Кордильєру, зволожуючи і її західний схил. Вище 6000  м на півночі і 5000  м на півдні — негативні середньорічні температури; через сухість клімату льодовиків мало.
 
==== Південні Анди ====
[[Файл:TDFNP-SendaCostera.jpg|thumb|left|250px|Узбережжя [[Вогняна Земля|Вогняної Землі]], Аргентина]]
У Чилійсько-аргентинських Андах клімат [[субтропіки|субтропічний]], і зволоження західних схилів — за рахунок зимових циклонів — більше, ніж в субекваторіальному поясі. При просуванні на південь річні суми опадів на західних схилах швидко зростають. Літо сухе, зима волога. По мірі віддалення від океану континентальність клімату зростає, збільшуються сезонні коливання температури. У місті [[Сантьяго]], розташованому в [[Центральна долина Чилі|Подовжній долині]], середня температура найтеплішого місяця становить 20 °C, найхолоднішого — 7—8 °C; опадів в Сантьяго випадає небагато, 350  мм в рік (південніше, в [[Вальдівія (місто)|Вальдівії]], опадів більше — 750  мм на рік). На західних схилах Головної Кордильєри опадів більше, ніж в Подовжній долині (але менше, ніж на тихоокеанському узбережжі).
 
При просуванні на південь субтропічний клімат західних схилів плавно переходить в океанічний клімат помірних широт: зростають річні суми опадів, зменшуються відмінності в зволоженні по сезонах. Сильні західні вітри приносять на побережжя велику кількість опадів (до 6000  мм в рік, хоча зазвичай 2000—3000 мм). Більше 200 днів на рік йдуть сильні дощі, на узбережжя часто опускаються густі тумани, море ж постійно [[шторм]]ить; клімат несприятливий для мешкання. Східні схили (між 28° і 38° пд.ш.) посушливіші, ніж західні (і лише в помірному поясі, на південь від 37 ° пд.ш., завдяки впливу західних вітрів їхнє зволоження зростає, хоча вони і залишаються менш зволоженими порівняно із західними). Середня температура найтеплішого місяця на західних схилах становить всього 10—15 °C (найхолоднішого — 3—7 °C).
 
У крайній південній частині Анд, на [[Вогняна Земля|Вогняній Землі]], — дуже вологий клімат, який формують сильні вологі західні і південно-західні вітри. Опади (до 3000 мм) випадають в основному у вигляді [[мряка|мряки]] (яка з'являється більшість днів року). Лише у найсхіднішій частині архіпелагу опадів значно менше. Протягом всього року стоять низькі температури (при цьому коливання температури по сезонах украй незначні).
 
== Жива природа ==
 
=== Рослинність та ґрунти ===
[[Файл:Machu Picchu04.jpg|thumb|right|250px|Долина річки [[урубамба (річка)|Урубамба]], Перу]]
Ґрунтово-рослинний покрив Анд дуже різноманітний. Це обумовлено великими висотами гір та значною різницею в зволоженні західних і східних схилів. Висотна поясність в Андах яскраво виражена. Виділяють три висотні пояси — ''тьєрра кальєнте'' — (гаряча земля), ''тьєрра фріа'' (холодна земля) і ''тьєрра еляда'' (льодова земля).
 
У Карибських Андах, на території Венесуели, ростуть листопадні (на час зимової засухи) ліси і чагарники на гірських червоних ґрунтах. Нижні частини навітряних схилів від Північно-західних Анд та Центральних Анд покриті гірськими [[тропічні дощові ліси|вологими екваторіальними]] і тропічними лісами на [[Латеритні ґрунти|латеритних ґрунтах]] (гірський [[дощовий ліс]]), а також змішаними лісами з вічнозелених і листопадних порід. Зовнішній вигляд екваторіальних лісів мало відрізняється від зовнішнього вигляду цих лісів в рівнинній частині материка. Для цих лісів характерні [[пальма|пальми]], [[фікус]]и, [[банан]]и, [[какао]] та інші види. Вище (до висот 2500—3000 м) характер рослинності змінюється, тут типові [[бамбук]]и, [[деревоподібні папороті]], чагарник [[Кока (рослина)|кока]] (що є джерелом [[кокаїн]]у), [[хінне дерево]]. Між 3000  м і 3800 м — високогірний [[дощовий ліс]] з низькорослими деревами і чагарниками; поширені [[епіфіт]]и і [[ліана|ліани]], характерні бамбуки, деревоподібні папороті, [[вічнозелений дуб|вічнозелені дуби]], [[миртові]], [[вересові]]. Вище — переважно [[ксерофіт]]на рослинність, [[парамо]], з численним [[айстрові|айстровими]], на цих висотах зустрічаються і [[мох]]ові болота на плоских ділянках і мляві кам'янисті простори на крутих схилах. Вище 4500 м — пояс вічних снігів і льодів.
 
Південніше, в субтропічних чилійських Андах — вічнозелені чагарники на коричневих ґрунтах. У Подовжній долині — ґрунти, що за складом нагадують [[чорнозем]]. Рослинність високогірних плато: на півночі — екваторіальні [[альпійські луги]] або [[парамос]], в Перуанських Андах і на сході Пуни — сухі високогірно-тропічні степи [[халка]], на заході Пуни і на всьому тихоокеанському заході між 5—28° південної широти — [[Пустеля|пустельні]] типи рослинності (у пустелі [[Атакама]] — [[сукулент]]на рослинність, включаючи [[кактус]]и). Багато поверхонь [[солончак|засолені]], що перешкоджає розвитку рослинності; на таких ділянках зустрічаються в основному [[полин]] і [[ефедра]].
 
Вище 3000 м (приблизно до 4500 м) — напівпустинна рослинність, що називається [[Центральноандійська суха пуна|сухою пуною]]. Тут ростуть карликові чагарники, [[тонконогові]] ([[ковила]], [[куничник]]), [[лишайники]], [[кактус]]и. На схід від Головної Кордильєри, де більше опадів, — степова рослинність ([[Центральноандійська пуна|пуна]] і [[Центральноандійська волога пуна|волога пуна]]) з численними тонконоговими ([[типчак]], ковила, куничник) і подушкоподібними чагарниками. На вологих схилах Східної Кордильєри тропічні ліси (пальми, хінне дерево) піднімаються до 1500  м, до 3000  м доходять низькорослі вічнозелені ліси з переважанням [[бамбук]]а, [[папороть|папороті]], [[ліана|ліан]]; на більших висотах — [[альпійські луки|високогірні луги]].
 
У середній частині Чилі ліси значною мірою зведені, колись ліси піднімалися по Головній Кордильєрі до висот 2500—3000 м (вище починалися гірські луги з альпійськими травами і чагарниками, а також нечастими торф'яними болотами), але тепер схили гір практично оголені. Нині ліси зустрічаються лише у вигляді окремих гаїв ([[сосна|сосни]], [[араукарія чилійська|чилійської араукарії]], [[евкаліпт]]у, [[бук]]у і [[платан]]у, в підліску — [[дрік]] і [[герань]]).
Рядок 181 ⟶ 182:
Тваринний світ північної частини Анд входить в Бразильську зоогеографічічну підобласть і схожий з фауною прилеглих рівнин. Тваринний світ Анд на південь від 5° південної широти відноситься до Чилійсько-Патагонскої підобласті. Фауні Анд в цілому властива велика кількість [[ендемік|ендемічних]] родів і видів. Для Анд характерні багато видів [[верблюдові|верблюдових]]: [[Лама (тварина)|лами]], [[альпака|альпаки]] (представники цих двох видів використовуються місцевим населенем для отримання [[вовна|вовни]] і [[М'ясо|м'яса]], а також як [[в'ючні тварини]]), [[вікунья|вікуньї]], [[гуанако]]<ref>{{cite web|url=http://www.ddg.com/LIS/aurelia/andfau.htm|title=Andean Fauna|work=A Guide to Andean Countries|deadurl=404}}</ref>, крім того тут мешкають [[капуцинові]], реліктовий [[очковий ведмідь]], олені [[пуду]] і [[гаемал]] (що є ендеміками Анд), [[азарова лисиця]], [[лінивці]], [[шиншила|шиншили]], [[опосум]]и, [[мурахоїд]]и, гризуни [[дегу]]. На півдні&nbsp;— [[магеллановий собака]], ендемічний гризун [[туко-туко]] та інші. Також для Анд характерні багато птахів, наприклад, [[колібрі]], [[андійський кондор]] (ендемік Анд), що піднімається на висоту до 7 тис. м, кілька видів [[яструб]]ів та інші. Деякі види (наприклад, [[шиншила|шиншили]], що в 19&nbsp;— на початку 20 століття інтенсивно винищувалися ради отримання шкурок, [[тітікакська безкрила пірникоза|безкрила пірникоза]] і [[тітікакській свистун]], що зустрічаються тільки біля озера Тітікака, та інші) знаходяться під загрозою зникнення.
 
Особливістю Анд є велика видова різноманітність [[земноводні|земноводних]] (понад 900 видів). Також в Андах налічується близько 600 видів [[ссавці]]в (13 % з яких&nbsp;— ендеміки), понад 1700 видів [[птахи|птахів]] (з них 33,6 %&nbsp;— ендеміки) і близько 400 видів прісноводих [[риби|риб]] (34,5 % ендеміков)<ref>[http://www.biodiversityhotspots.org/xp/hotspots/andes/Pages/biodiversity.aspx Tropical Andes Природа тропічних Анд]</ref>.
 
=== Екологія ===
Рядок 195 ⟶ 196:
 
== Населення ==
 
=== Історія ===
[[Файл:Tiwanaku VerzonkenTempel.jpg|thumb|left|250px|Один з храмів у [[Тіуанаку]]]]
Рядок 202 ⟶ 204:
 
[[Файл:Mochica Headress Condor.jpg|thumb|right|200px|Головний убір культури [[Мочіка]] із зображенням [[андійський кондор|кондора]]]]
Після занепаду культури Чавін в Андах виникло кілька локальних культур. Найважливішими з них були [[Мочіка]] і [[Наска (культура)|Наска]]. Культура Мочіка мало центром місто [[Моче]] на півночному узбережжі Перу, та відома своїми дуже реалістичними керамічними фігурками людських голів, що використовувалися як глечики, та прекрасною монументальною [[архітектура|архітектурою]]. Так, Храм Сонця в Моче мав вигляд ступінчастої [[Піраміда (споруда)|піраміди]] 41 &nbsp;м заввишки та був збудований з [[саман]]у (адобе). Одночасно з Мочіка, на півдні Перу виникла культура Наска, відома яскравими [[гончарство|гончарними виробами]] та складним [[текстиль|текстилем]]. Одним з найвідоміших залишків культури стали так звані [[Лінії Наски]]. Ці зображення мають гігантський розмір (так що повністю видимі лише з літака) та зроблені на великих прибережних плато. Ці лінії були як геометрічними узорами, так і зображеннями людин і тварин, та були створені зняттям бурого ґрунту поверхні, залишаючи світлий нижній шар ґрунту. Мета створення цих ліній залишається невідомою<ref name=worldhistory>{{cite web|url=http://www.historyworld.net/wrldhis/PlainTextHistories.asp?historyid=ab59|title=History of Andean Civilization|work=World History|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HWsSjORC|archivedate=2013-06-21}}</ref>.
 
Другим після Чавін-де-Уантар центром Андійської цивілізації, що мав вплив на велику територію, стало місто [[Тіуанаку]] біля озера [[Тітікака]] на висоті 4300 &nbsp;м над рівнем моря, що стало важливим центром концентрації населення та, виникнув біля 2400 років тому, існувало понад 1400 років<ref name=Jacobs/>. Незабаром після створення Тіуанаку виникла його держава-суперник [[Уарі (культура)|Уарі]], що проте, мала менший період розквіту. Вона прийшла в занепад біля 800 року, залишаючи Тіуанаку єдиною великою державою до 11 століття<ref name=worldhistory/>.
 
[[Файл:Chanchan fishnet ruins.JPG|thumb|left|250px|Руїни міста [[Чан-Чан]]]]
Рядок 212 ⟶ 214:
 
[[Файл:TrinidadBolivia.jpg|thumb|right|250px|Собор в місті [[Трінідад (Болівія)|Трінідад]], Болівія]]
Із прибуттям [[Іспанія|іспанців]] в 1530-х роках Імперія Інків та держави чибча були розбиті, і більша частина Анд, за виключенням найпівденнішої їх частини, опинилася під іспанським контролем. Хоча корінне населення на момент прибуття іспанців становило від 10 до 15&nbsp;млн чоловік, воно швидко скоротилася, переважно внаслідок інтродукованих іспанцями хвороб. За часів колоніального періоду (з початку 15 до початку 19 століття) до Південної Америки переїхало 200—300200–300 тис. чоловік, приблизно половина з них до району Анд та прилеглих земель, майже всі з Іспанії. Переважно були населені райони, зручні для широкомасштабного сільського господарства та райони, де існували поклади [[Корисні копалини|корисних копалин]], перш за все [[Дорогоцінні метали|благородних металів]]<ref>{{cite web|url=http://www.ddg.com/LIS/aurelia/andhis.htm|title=Andean History|work=A Guide to Andean Countries|deadurl=404}}</ref>.
 
Іспанська Імперія розвалилася на початку 19 толіття в результаті [[Наполеонівські війни|Наполеонівських воєн]]. Ідеї [[Французька революція|Французької революції]] та [[Американська революція|отримання незалежності]] [[США]] привели до незалежницього руху серед заможньої [[креоли|креольської]] знаті колоній, представники якої захопили владу майже по всій їх території. Слабка Іспанія не могла притистояти цим силам, і війни за незалежність, що тривали на всій території колоній в період з 1808 до 1824 року, завершилися перемогою місцевої знаті, яка встановила у новоутворених країнах республіканські уряди, багато в чому скопійовані з устрою США. Із невеликими змінами така ж система уряду залишається і зараз.
Рядок 218 ⟶ 220:
=== Розподіл населення ===
[[Файл:Andean Man.jpg|thumb|left|200px|Індіанець у традиційному одязі, [[Пісак]], Перу]]
Розріджение повітря на великих висотах понад 4 000 &nbsp;м вимагає певної [[Адаптація (біологія)|фізіологічної адаптації]] організму. Проте зараз люди здатні постійно жити на висотах до 5 200 м (пастухи Перу) та тимчасово до 6 000 м (шахта Караско, Чилі).
 
Південна частина Анд від Патагонії до південної межі болівійського Альтіплано населена мало. Тут мешкають лише невеликі групи пастухів та фермерів, що живуть переважно на низьких схилах та передгір'ях. На північ, від Болівії до Колумбії, сконцентрована більша частина населення, тут розташовані всі головні міста гірської системи та більшість найважливіших міст андійських країн. Зокрема в Перу та Болівії значна частина начелення мешкає на висотах понад 3300 &nbsp;м.
 
Приблизно половина населення Болівії&nbsp;— [[американські індіанці|індіанці]], що розмовляють мовами [[аймара (мова)|аймара]] (на південь від озера Тітікака) і [[кечуа]], решта&nbsp;— [[іспанська мова|іспаномовні]] нащадки [[іспанія|іспанських]] поселенців або змішані (метиси). В Перу мова аймара менш поширена, більшість населення розмовляє кечуа. Біля озера Тітікака мешкають залишки народу [[Уру (народ)|уру]]. Значне населення існує в межах високогірних [[парамо]], де головним зайняттям є [[скотарство]] і [[гірнича справа]]. У нижчих долинах головною економічною діяльністю є сільське господарство. Гірнича справа в Перу є майже виключно єдиним зайняттям на висотах понад 4000 &nbsp;м, проте більша частина населення на схилах вирощує [[вівця|овець]], [[худоба|худобу]], [[коза|кіз]], [[Лама (тварина)|лам]] і [[альпака|альпак]], все більша частина населення працює в [[Промисловість|промисловості]] і [[Торгівля|торгівлі]].
 
Населення Еквадорських Анд переважно розмовляє мовою кечуа, меншу групу складають іспаномовні метиси. На півдні залишаються народи [[каньярі]] і [[сарагуро]], а в центрі країни&nbsp;— [[саласакас]]. Головна економічна діяльність в цьому районі&nbsp;— вирощування [[кукурудза|кукурудзи]], [[картопля|картоплі]], [[боби|бобів]], також розвинуті виробництво кераміки та тканин.
 
В Колумбії значна частина населення мешкає на висотах між 1800 і 3200 &nbsp;м, індіанська частина населення невелика, переважно на плоскогір'ях Кордильєри-Орієнталь, Кордильєри-Сентраль та південних гір. На висотах від 1000 до 2200 &nbsp;м розташовані найбільші плантації [[кава|кави]]<ref>{{cite web|url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/23692/Andes-Mountains|title=Andes Mountains: The people|work=Encyclopaedia Britannica|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HWsTh69c|archivedate=2013-06-21}}</ref>.
 
=== Культура ===
[[Файл:Otavalo market.JPG|right|thumb|250px|Суботній ринок в [[Отавало]], Еквадор]]
За одним стереотипом Анди є бідним регіоном, мешканці яких поколіннями працюють на бідних ґрунтах на висотах понад 3000 &nbsp;м над рівнем моря, намагаючись виростити убогі врожаї. Ніде, окрім Анд, люди на жили стільки тисяч років у таких жахливих умовах. За іншим&nbsp;— Анди сприймаються як батьківщина таких міст як [[Мачу-Пікчу]], величних кам'яних палаців [[Інки|Інків]] в [[Куско]] і [[Уануко-Пампа]] і міст народу [[Чіму]], таких як [[Чан-Чан]], краса андійського текстиля і кераміки, що виставлені в музеях по всьому світу, відома турбота [[Сапа Інка|імператорів інків]] про добробут їх підданих і здебільшого покинуті великі іригаційні тераси, сконструйовані цими народами. Ці два погляди можна примирити тільки якщо припустити, що використання ресурсів значно залежало від державної системи і методів керування. Так, свого часу Андійський регіон був багатим та дав початок високим цивілізаціям, тут розвинулися сільське господарство, технології і соціальні системи, унікально пристосовані до особливих екологічних умов, в яких жили мешканці регіону<ref>{{cite web|url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/23548/Andean-peoples|work=Encyclopaedia Britannica|title=Andean peoples|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HWsVWfPT|archivedate=2013-06-21}}</ref>.
 
Значний вплив на культуру всього андійського регіону здійснили [[іспанці]], що вплинули на багато аспектів життя регіону, принесли [[католицтво]] та африканських [[рабство|рабів]] (на крайній півночі регіону). Під впливом іспанців утворилася кастова система, де значну перевагу отримували нащадки іспанських колоністів, а серед індіанців ті, що мали [[Іберійські імена|іспанські прізвища]] та розмовляли [[іспанська мова|іспанською мовою]].
Рядок 245 ⟶ 247:
 
== Господарча діяльність ==
 
=== Промисловість ===
[[Файл:Potosi Mines (71625784).jpg|thumb|right|200px|Шахта біля міста [[Потосі (Болівія)|Потосі]], Болівія]]
Рядок 253 ⟶ 256:
 
[[Файл:ValleColca lou.jpg|thumb|left|250px|Гірські [[Терасне землеробство|тераси]] в [[Колка (долина)|долині Колка]], Перу]]
Таким чином, значна кількість продукції сільського господарства призначена для місцевого споживання. Лише деякі культури вирощуються в кількостях, достатніх для експорту, ними є перш за все [[кава]] (особливо в Колумбії, де вирощується до 13 % світового збору), [[тютюн]] і [[бавовник]]. Крім того, з Колумбії та в меншій мірі з Болівії експортуються значні кількості коки та отриманого з неї [[кокаїн]]у, незважаючи на зусилля урядів припинити наркоторгівлю.
 
Іншими культурами, що в помітних кількостях вирощуються ни цих територіях, є [[банан]]и (в Колумбії, Еквадорі), [[картопля]], [[ячмінь]]. У Карибських Андах сконцентровані райони вирощування бавовнику, тютюну і [[сизаль|сизалю]]. У екваторіальному поясі на середніх висотах вирощують тютюн, каву, [[кукурудза|кукурудзу]] На великих висотах (до 3800 м) вирощують кукурудзу, [[пшениця|пшеницю]], картоплю, а також [[кіноа]], що є найважливішою частиною раціону місцевого індіанського населення. На добре зволожених схилах [[Кордильєра-Орієнталь (Болівія)|Кордильєри-Орієнталь]] (в межах Центральних Анд) вирощують [[цукрова тростина|цукрову тростину]], [[какао]], каву і тропічні фрукти. Багато культур, що вирощуються в Чилі, завезено з Європи&nbsp;— це [[маслина європейська|оливки]], [[виноград]], [[цитрусові]].
Рядок 271 ⟶ 274:
== Ресурси Інтернету ==
{{commons|Andes}}
* [http://100krokiv.info/2011/08/podorozh-za-midni-hory-pro-svitove-skautske-dzhembori-v-chyli/ Подорож за Мідні Гори] (про світове скаутське джемборі в Чилі; (c) 1999, Іван Гоменюк) {{ref-uk}}
* [http://www.geo.arizona.edu/geo5xx/geo527/Andes/intro.html Геологія Анд] (Аризонський університет) {{ref-en}}
* [http://www.andes.org.uk/andes-information-files/6000m-peaks.htm Повний список окремих гір Анд вище за 6 000 м] {{ref-en}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Анди