Новоархангельський район: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 37:
Район розташований у межах [[Придніпровська височина|Придніпровської височини]]. Поверхня — підвищена, пологохвиляста лесова рівнина, розчленована долинами, подекуди каньйоноподібними, балками, ярами; поширені виходи на поверхню кристалічних порід.
 
На території району добувають [[граніт]]и, гарнокіти, мігмати[[мігматити]], [[пісок|піски]] та [[глина|глини]]. Обсяги добування корисних копалин досить незначні і використовуються лише в місцевому будівництві.
 
Новоархангельський район утворено більшовицькою владою в січні 1921 року в межах Первомайського повіту з центром у селі Новоархангельську.
Рядок 44:
 
=== Доісторичний період ===
Про давнє заселення краю свідчать археологічні знахідки, зроблені на території Новоархангельщині. У с. [[Володимирівка (Новоархангельський район)|Володимирівка]] було досліджено [[Стоянка (археологія)|стоянку]] людини доби пізнього [[палеоліт]]у (40-13 тис. років тому), яке представляло собою тимчасове літнє стійбище мисливців та збирачів<ref>Черныш А.&nbsp;П.&nbsp;Новые исследования Владимирской палеолитическай стоянки//КСИИМК. -&nbsp;— Вып.21.&nbsp;— М.: Издательство Академии Наук СССР, 1950, стр. 95. {{ref-ru}}</ref>. На околиці цього ж села в епоху [[трипільська культура|трипільської культури]] містилося [[Володимирівка (протомісто)|поселення-протомісто Володимирівка]], що датується [[IV тис. до н.&nbsp;е.]]
 
На північний-захід від с. [[Небелівка]] в IV тис. до н.&nbsp;е. існувало інше поселення-гігант трипільської культури (друге за величиною після [[Тальянки|Тальянок]]) -&nbsp;— [[Небелівка (протомісто)|протомісто Небелівка]].
 
Поблизу с. [[Орлове (Новоархангельський район)|Орлове]] виявлено скарби [[бронза|бронзових]] знарядь праці та зливки бронзи, що датовані кінцем [[VIII століття до н. е.|VIII]]&nbsp;— початком [[VII ст. до н.&nbsp;е.]] Біля с. [[Кам'янече|Кам'янечого]] виявлено залишки [[Східні слов'яни|ранньослов'янського]] поселення VI–VIII&nbsp;ст.
Рядок 54:
 
=== [[Золота Орда]] ===
Студенти [[Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка|Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка]] під керівництвом доцента кафедри історії України [[Бокій Нінель Михайлівна|Нінель Михайлівни Бокій]] уже тривалий час досліджують досить велике середньовічне місто [[Золота Орда|золотоординського періоду]] на берегах річки [[Синюха (річка)|Синюха]] біля с. [[Торговиця (Новоархангельський район)|Торговиці]]. Воно існувало в першій половині [[XIV ст.]] Підставу для такого датування дали знахідки монет ханів [[Узбек-хан|Узбека]], [[Науруз-хан|Науруза]] та інших. Знайдені тут фрагменти антропологічних матеріалів дослідила науковець з [[Інститут археології НАН України|Інституту археології]] [[Національна академія наук України|НАН України]] [[Литвинова Людмила Володимирівна|Людмила Литвинова]]. Вона дійшла висновку, що на початку XIV &nbsp;ст. на Синюсі мешкало корінне населення [[європеоїдна раса|європеоїдної раси]] з домішками [[монголоїдна раса|монголоїдної]].
 
В одному із [[шурф]]ів археологи розкопали залишки спалених будівель і виявили шар попелу. Це свідчить про те, що місто було спалене. Дослідження Н.&nbsp;М.&nbsp;Бокій підтвердили, що [[Велике князівство Литовське]] стало причиною загибелі міста. Ординське військо було розгромлене в [[Битва на Синіх Водах|битві біля Синіх Вод]] (Синюхи), що й спричинило вигнання чужинців з українських земель.
 
=== [[XIV]]-[[XX століття]] ===
Перша згадка про населені пункти району стосуються [[Торговиця (Новоархангельський район)|Торговиці]]. У [[1362]] році в урочищі Сині Води об'єднане військо, що складалося, в основному, з українських та білоруських воїнів під керівництвом великого князя литовського [[Ольгерд]]а розгромило під Торговицею монголо-татарські війська, після чого загнало татар за [[Дон]] і [[Перекопський вал|Перекоп]].
 
У період [[Українсько-польська війна 1648—57|Українсько-Польської війни]] ([[1648]]–[[1654]]) [[Богдан Хмельницький|Богданом Хмельницьким]] був створений [[Торговицький полк]], який пізніше приєднався до запорозького війська для боротьби проти татар. Цей період історії пов'язаний з перебуванням у Торговиці уславленого козацького ватажка [[Іван Сірко|Івана Сірка]]. Він неодноразово бував на берегах Синюхи протягом десяти років. На увічнення історичної події у [[1991]] році у селі відкрито пам'ятний знак на честь Івана Сірка.
Рядок 67:
За наказом Київського губернатора Бібікова полковнику [[Миргородський полк|Миргородського козачого полку]] Капністу дано розпорядження побудувати навпроти польського містечка Торговиці військовий шанець і поселення. Полковник Капніст за домовленістю з Торговицьким графом [[Потоцький Станіслав|Потоцьким]] посилає на [[Поділля]] осадчого козака Давида Звенигородського з метою привезення звідти 20 українських сімей для заснування поселення.
 
Давид Звенигородський приводить переселенців&nbsp;— українцівпереселенців—українців в травні [[1742]] року на береги Синюхи. Таким чином, Новоархангельськ заснований в 1742 році.
 
На початку 50-х років XVIII &nbsp;ст. Новоархангельський городок ввійшов до складу поселень [[Нова Сербія|Нової Сербії]]. Починаючи з [[1765]] року тут щорічно відбувалися три [[ярмарок|ярмарки]]. Експедиція академіка Гільденштедта, яка за дорученням царського уряду проводила опис українських земель в [[1774]] року відзначала Новоархангельськ, як значний торгівельний центр, де тоді налічувалось 300 дворів купців і ремісників.
 
[[Файл:New serbia map.png|міні|300пкс|Карта [[Нова Сербія|Нової Сербії]]]]
З березня [[1764]] року поселення дістало назву Новоархангельськ.
 
Подія міжнародного масштабу відбулася в Торговиці [[1792]] року. Тут вперше 14 травня був опублікований Акт, розроблений у [[Санкт-Петербург|Петербурзі]] під наглядом [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини II]]. Цей документ увійшов у історію під назвою [[Торговицька конфедерація]]. Акт&nbsp;— це реакційний союз польських [[магнат]]ів, спрямований проти реформ державного люду у [[Річ Посполита|Польщі]]. Конфедерати були ворогами українського народу, їхні дії викликали масовий опір селянських мас, які страждали від нестерпного гніту польських феодалів.
 
Історія Торговиці сягає глибин віків, виникла вона задовго до того, як потрапила у письмову згадку. Адже тут містилася основна переправа через річку Синюха. Коли подивитися на географічну карту України, в очі впадає положення Торговиці на ній. І сьогодні транспортне сполучення між Києвом і містами півдня проходить від Умані через Торговицю.
Рядок 90:
Новоархангельський район утворено у січні 1921 року в межах Первомайського повіту з центром у селі Новоархангельську.
 
ВУ 1932-19331932–1933 в районі організовано [[Голодомор в Україні 1932-1933|сталінський геноцид]] [[українці]]в.
 
=== [[Радянсько-німецька війна]] ===
30 липня 1941 німецькі війська зайняли частину населених пунктів району. До того часу більшовики встигли вивезти на схід частину населення, основне майно МТС, колгоспів, інших організацій. Населення працювало на будівництві оборонних об'єктів на берегах річки Синюха.
 
Основні події розгорнулися з 2 по 7 серпня 1941 року, коли на території між Уманню та Новоархангельськом були оточені основні частини 6-ї і 12-ї радянських армій. Утворився так званий [[Битва під Уманню | Уманський котел]], в який потрапило за різними даними від 80 до 129 &nbsp;тис. військових [[Червона армія | Червоної Армії]]. Поет Євген Долматовський в книзі «Зелена брама» характеризує становище, що склалося, так: «За німецькими даними наші 6-а і 12-а армії скували 22 повнокровні дивізії противника з переданими їм всілякими засобами посилення. Щит, що утворився з військ у Зеленій брамі, на якийсь час полегшив становище нашого Південного фронту, дав можливості іншим арміям закріпитися на його рубежах».
 
На території району гітлерівці влаштували мережу таборів для військовополонених, з якими по-звірячому розправлялися фізично і морально, багато хто вмирав від ран і голоду. Місцеві жителі допомагали полоненим продовольством, переховували тих, кому вдалося втекти, лікували поранених, колишніх вояків Червоної Армії під зміненими прізвищами приймали в сім'ї.
Рядок 106:
 
За час німецької окупації гітлерівці розстріляли 93 людини, 1056 юнаків і дівчат погнали на каторжні роботи до Німеччини.
 
Гітлерівцями також було спалено багато житлових будинків, бібліотек, шкіл, пограбовано колгоспи, МТС, районні установи і магазини.
 
Рядок 113 ⟶ 114:
Понад 7 тисяч мешканців району брали участь у війні на стороні СРСР, 4965 з них загинули. На їхню честь в часи другої радянської окупації було встановлено 15 меморіальних комплексів. 2630 фронтовиків були нагороджені радянськими орденами і медалями, а А.&nbsp;М.&nbsp;Крамаренку, І.&nbsp;У.&nbsp;Вербовському, А.&nbsp;Д.&nbsp;Сливку, П.&nbsp;С.&nbsp;Гришку було надано звання Героя Радянського Союзу.
 
В районі є 43 братські могили вояків [[Червона Армія|Червоної Армії]]. У районі лісу Зелена брама споруджений Пам'ятний знак на честь воїнів 6-й і 12-й Червоних Армій, а також пам'ятний знак на честь вояків 10-ї дивізії [[НКВС]], на могилі Героя Радянського Союзу М.&nbsp;З.&nbsp;Лисова, який загинув під час захоплення радянськими військами села Кам'янече, встановлено бюст, споруджені пам'ятники ряднськимрадянським партизанам у смт. Новоархангельськ.
 
=== Незалежна Україна ===
Рядок 122 ⟶ 123:
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 [[Новоархангельська селищна рада|селищну раду]] та 21 [[Сільська рада|сільську раду]], які об'єднують 52 [[населений пункт|населені пункти]] та підпорядковані [[Новоархангельська районна рада|Новоархангельській районній раді]]. Адміністративний центр&nbsp;— смт [[Новоархангельськ]]<ref>[http://pl.wikisource.org/wiki/ Адміністративно-територіальний устрій на сайті Верховної Ради України] </ref>.
 
У листопаді 2011 &nbsp;р. з обліку було зняте село [[Новомиколаївка (Новоархангельський район)|Новомиколаївка]].
 
== Населення ==
Населення району переважно сільське і налічує близько 31,6 тисяч осіб. Абсолютна більшість жителів району&nbsp;— українці, представництво інших національностей малочисельне і становить трохи більше 1 відсотку загальної кількості мешканців.
 
Працездатне населення на території району становить 13,9 тисяч осіб, непрацездатне&nbsp;— 17,2 тиячтисяч осіб. У різних сферах зайнято 9,3 тисяч осіб. Переважна більшість населення зайнята в сільськогосподарському виробництві (4,4 тисяч осіб). У закладах освіти трудиться майже 0,9 тисяч осіб, медицини&nbsp;— 0,4, у сфері торгівлі та підприємництва&nbsp;— приблизно по 0,3 тисяч осіб. Решта зайнятих жителів району працюють у сфері зв'язку, на державній службі тощо. Не мають роботи майже 0,5 тисяч осіб.
 
* 2001&nbsp;— 31,5 тисяч осіб.<ref>http://www.ukrcensus.gov.ua/rus/results/general/estimated/kirovograd/</ref>
Рядок 135 ⟶ 136:
Нині економіка району являє собою комплекс високотоварного багатогалузевого сільськогосподарського виробництва зернового, буряківничого, олійницького напрямку в поєднанні із м'ясо-молочним виробництвом та промислової переробки продукції сільського господарства.
 
У системі АПК Новоархангельського району функціонує 216 сільськогосподарських підприємств різної форми власності з них 19 товариств, один кооператив, 12 приватно-орендних підприємства, 142 селянсько&nbsp;— фермерськихселянсько—фермерських господарств, 42 одноосібних підприємств та інші.
 
Із промислових підприємств значне місце у виробництві товарної продукції займає відкрите акціонерне товариство «Новоархангельський сирзавод» потужністю 700 тонн в рік сиру «Буковинський», яке видало першу продукцію в 1965 році.
 
Вантажні перевезення здійснює ПАТ "«Новоархангельське РТП"», яке працює на ринку вантажних перевезень з 1931 року.
 
В 1972 році розпочав роботу Новоархангельський міжгосподарський комбікормовий завод, на сьогодні&nbsp;— товариство з обмеженою відповідальністю «Новий світ», потужністю 5 тисяч тонн продукції в рік. Підприємство займається переробкою зернових культур, соняшнику, виготовленням комбікормів.
 
Найбільші сільськогосподарські товаровиробники це кооперативи «Лан» (смт. Новоархангельськ), «Авангард» (с. Ганнівка), «Дружба» (с. Підвисоке), «Нива» (с. Покотилово), товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» (с. Кальниболота).
 
== Транспорт ==
Районом проходить автошлях {{Автошлях E|50}}.
 
== Релігія ==