* Перша згадка про Іваничі в історичних документах належить до [[1545]] року. У цей час село перебувало під владою [[Велике князівство Литовське|Литовського князівства]]. Після [[Люблінська унія|Люблінської унії]] [[1569]] року село переходить під владу шляхетської [[Польща|Польщі]]. Згідно з поборними реєстрами [[1629]] року, на цей час, в селі знаходилось 68 [[дим]]ів. Після [[Поділи Речі Посполитої|третього поділу Польщі]] в [[1795]] році Іваничі разом з усією західною Волинню увійшли до складу [[Російська імперія|Російської імперії]]. У [[1899]] році в селі було відкрито першу церковно-парафіяльну школу, яку в [[1911]] році відвідувало 36 учнів. У ході [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Іваничі були захоплені австро-німецькими військами, які перебували тут до кінця [[1918]] року. З 22 січня Іваничі входять до складу нової незалежної держави — [[УНР|Української Народної Республіки]]. А на початок [[1919]] року Іваничі знову ж-таки переходять під владу Польщі. [[20 вересня]] [[1939]] року село, як і уся Західна Україна, захоплена радянськими військами. У [[1940]] році в Іваничах почала працювати сільська рада народних депутатів трудящих.
