Відкрити головне меню

Зміни

89 байтів додано ,  4 роки тому
 
[[Файл:Боремель палац.jpg|300px|міні|ліворуч|Центральна частина [[Палац Чацьких (Боремель)|палацу Чацьких]]. Графічна реконструкція О. Л. Михайлишин]]
[[Файл:POL Boremel COA.gif|200px|міні|праворуч|Герб Боремля]]
В другій половині XVIII ст. Францішек зробив Боремель своєю резиденцією. З часу смерті останнього з князів Буремських, і до переходу у власність Францішека Чацького, Боремель більш як сто років не мав свого безпосереднього господаря, який би особисто жив у місті. Тому Боремель поступово занепадає і з містечка перетворюється на село. Свого другого відродження Боремель зазнає за часів господарювання в ньому родини графів Чацьких. Завдяки їхній будівничій діяльності суттєво оновлюється архітектурний вигляд містечка. У [[1775]] році була збудована на кошти прихожан дерев'яна церква з дзвіницею, яка була названа на честь святого Георгія Побідоносця.
У [[1782]] році був збудований [[Палац Чацьких (Боремель)|новий палац]] у стилі «рококо» (французьким архітектором Соусто) і костел. В палаці було понад 50 кімнат, багата картинна галерея і одна з найбільших на [[Волинь|Волині]] бібліотек. Замість звичайного даху на верху палацу було збудовано літній сад. Для цього на даху було збудовано чавунну галерею, обведену навколо позолоченими перилами. З південного боку палацу, в напрямку річки [[Стир]], англійським садівником [[Деніс_Макклер|Міклером]] був розбитий розкішний парк. [[Палац Чацьких (Боремель)|Палац Чацьких]] на всю округу славився і своїми підземними ходами. Найбільшим був хід, що з'єднував палац із сусіднім містечком [[Перемиль]] (це приблизно 12 км), по якому пан Чацький іноді їздив візком, запряженим парою коней, по обидва боки якого бігли молоді дівчата з запаленими смолоскипами.
648

редагувань