Відкрити головне меню

Зміни

15 байтів додано ,  4 роки тому
=== XVIII ст. ===
 
В другій половині XVIII ст. Францішек зробив Боремель своєю резиденцією. З часу смерті останнього з князів Буремських, і до переходу у власність Францішека Чацького, Боремель більш як сто років не мав свого безпосереднього господаря, який би особисто жив у місті. Тому Боремель поступово занепадає і з містечка перетворюється на село. Свого другого відродження Боремель зазнає за часів господарювання в ньому родини графів Чацьких. Завдяки їхній будівничій діяльності суттєво оновлюється архітектурний вигляд містечка. У [[1775]] році була збудована на кошти прихожан дерев’яна церква з дзвіницею, яка була названа на честь святого Георгія Побідоносця.
Свого другого відродження Боремель зазнає за часів господарювання в ньому родини графів Чацьких. Завдяки їхній будівничій діяльності суттєво оновлюється архітектурний вигляд містечка. У [[1775]] році була збудована на кошти прихожан дерев’яна церква з дзвіницею, яка була названа на честь святого Георгія Побідоносця.
У [[1782]] році був збудований новий палац у стилі “рококо” (французьким архітектором Соусто) і костел. В палаці було понад 50 кімнат, багата картинна галерея і одна з найбільших на [[Волинь|Волині]] бібліотек. Замість звичайного даху на верху палацу було збудовано літній сад. Для цього на даху було збудовано чавунну галерею, обведену навколо позолоченими перилами. З південного боку палацу, в напрямку річки [[Стир]], англійським садівником [[Деніс_Макклер|Міклером]] був розбитий розкішний парк. Палац Чацьких на всю округу славився і своїми підземними ходами. Найбільшим був хід, що з’єднував палац із сусіднім містечком [[Перемиль]] (це приблизно 12 км), по якому пан Чацький іноді їздив візком, запряженим парою коней, по обидва боки якого бігли молоді дівчата з запаленими смолоскипами.
 
У [[1786]] році в центрі містечка, також на кошти прихожан, було збудовано кам’яну церкву в честь “Святої і Живоначальної Трійці”. Біля церкви були збудовані каплиця і будинок для священика.
У [[1786]] році в центрі містечка, також на кошти прихожан, було збудовано кам’яну церкву в честь “Святої і Живоначальної Трійці”. Біля церкви були збудовані каплиця і будинок для священика. У [[1783]] році Боремель знову отримує статус містечка. Щорічно тут починають проходити ярмарки – 23 квітня і з 13 серпня по 4 жовтня.
 
У [[1781]] році, проїздом до [[Варшава|Варшави]], Боремель відвідав польський король [[Станіслав_Август_Понятовський|Станіслав Август]]. Граф Чацький з усіма можливими почестями і пишністю прийняв його у своєму палаці. За вірну службу король нагородив Михайла Чацького, старосту Новогрубського, [[Орден_Святого_Станіслава|орденом св. Станіслава]] І ступеня.
 
У [[1795]] році, після [[Поділи_Речі_Посполитої|третього поділу]] Польщі, територія містечка Боремель, разом з іншими західно-українськими землями, потрапляє під російську юрисдикцію.
У [[1795]] році, після [[Поділи_Речі_Посполитої|третього поділу]] Польщі, територія містечка Боремель, разом з іншими західно-українськими землями, потрапляє під російську юрисдикцію. У [[1796]] році Боремель отримує статус волосного містечка, тут організовується волосне управління.
Після [[Польське_повстання_1830—1831_у_Правобережній_Україні|польського повстання 1831 року]] все майно графа Чацького було конфісковано і передано в державну казну. Селяни-кріпаки, у кількості 2600 душ, що належали графові, стали державними кріпаками Російської імперії. Так закінчилося династичне правління Боремлем родиною Чацьких, на зміну якому прийшло державне. Російська мова замінює польську в урядових установах, церкві, школі. До цього додаються нові російські закони, військова служба і все інше, що було притаманне новій владі.
 
=== XIX ст. ===
 
У [[1840]] році приміщення костелу в Боремлі також було передано православним. Містечко Боремель стає волостю [[Луцький_повіт_(Російська_імперія)|Луцького повіту]]. До складу волості входили: 1 містечко (Боремель), 5 колоній, 19 сіл і хуторів. За 15 км від Боремля проходив російсько-австрійський кордон, тому в Боремлі було сформовано загін прикордонної служби. Лихоліття [[Перша_світова_війна|Першої світової війни]] не обійшли стороною і село Боремель, яке вже в перші її дні стало прифронтовою смугою. В 1915 році майже все населення села було евакуйоване російською владою до [[Катеринославська_губернія|Катеринославської губернії]].
 
Лихоліття [[Перша_світова_війна|Першої світової війни]] не обійшли стороною і село Боремель, яке вже в перші її дні стало прифронтовою смугою. В 1915 році майже все населення села було евакуйоване російською владою до [[Катеринославська_губернія|Катеринославської губернії]].
За [[Ризький_мир_1921_року|Ризьким мирним договором 1921 року]] між представниками [[Російська_Радянська_Федеративна_Соціалістична_Республіка|РРФР]] і УРСР, з одного боку, і Польщею – з другого, [[Луцький_повіт_(Російська_імперія)|Луцький]], [[Володимир-Волинський_повіт_(Російська_імперія)|Володимир-Волинський]], [[Дубенський_повіт|Дубенський]], Ковельський, Рівненський, частина Кременецького, [[Овруцький_повіт|Овруцького]], Острозького і Новоград-Волинського повітів відійшли до складу Польщі. Луцьк став центром новоутвореного [[Волинське_воєводство_(1921—1939)|Волинського воєводства]].
 
Боремель залишається повітовим селом Дубенського повіту. Першим [[Війт|війтом]] став Казимір Висоцький. Кожне село або хутір, що підпорядковувалося гміні, очолював солтис. Особливо в цей період широкого поширення набула хутірська система господарювання. Навколо Боремля знаходилось понад десяток хуторів: “Колодезький”, “Високий”, “Дубовий”, “Смиків”, “Гайки”, “Шибин”, “Берестова “.
 
У Боремлі діяло також багато дрібних підприємств: водяний млин, гарбарня (цех по виправці шкір), молочарня, бойня, олійня, ковбасні цехи, круподерня. Функціонувало більше двох десятків крамниць, магазинів, ресторанів, закусочних.
У Боремлі діяло також багато дрібних підприємств: водяний млин, гарбарня (цех по виправці шкір), молочарня, бойня, олійня, ковбасні цехи, круподерня. Функціонувало більше двох десятків крамниць, магазинів, ресторанів, закусочних. У Боремлі також був представлений кооперативний рух. Тут працював кооперативний банк і молочний кооператив. В центрі містечка знаходилось дві єврейські синагоги. Навпроти них було єврейське кладовище. В Боремлі працювало три лікарні: дві приватні і одна державна.
В центрі містечка знаходилось дві єврейські синагоги. Навпроти них було єврейське кладовище. В Боремлі працювало три лікарні: дві приватні і одна державна.
Боремельська школа розпочала своє існування в 70-х роках ХІХ ст. Навчання розпочиналось з семи років. Четвертий клас рахувався випускним і в кінці навчального року учні здавали іспити за курс початкової школи.
 
=== XX ст. ===
 
В 30-х рр. ХХ ст. в селі активно діяло [[Всеукраїнське_товариство_«Просвіта»_імені_Тараса_Шевченка|товариство «Просвіта»]]. Тут найпоширенішою роботою організації було проведення концертів і постанов. Радянська влада в селі Боремель була проголошена у вересні [[1939]] року. 10 лютого 1940 року на території Боремельської сільської ради в селі Новосілки було організовано перший колгосп ім. Партизанської Комуни.
 
Радянська влада в селі Боремель була проголошена у вересні [[1939]] року. 10 лютого 1940 року на території Боремельської сільської ради в селі Новосілки було організовано перший колгосп ім. Партизанської Комуни.
22 червня [[1941]] року, Німеччина напала на Радянський Союз. Вже 24 червня було окуповано Боремель. Як свідчать очевидці цих подій, німці увійшли до села без бою, так як радянських військових частин поблизу не було. У кінці 1941 – на початку 1942 років, німці почали тотальне знищення євреїв у нашому краї. У Демидівці і Боремлі були спорудженні спеціальні гетта, місця обгороджені високим парканом і колючим дротом. Сюди зганяли всіх євреїв з навколишніх сіл. У Боремлі гетто знаходилося в центрі села, поблизу школи. За різними даними до Боремельського гетта було зігнано від 1500 до 2000-х тисяч євреїв. В середині [[1942]] року їх усіх розстріляли і закопали в ярах понад Стиром. До 1944 року Боремель не зазнав ніяких руйнацій. Лише коли німці під натиском радянських військ почали відступати, німецька авіація нанесла кілька бомбових ударів по селу. Його центр було повністю зруйновано. Внаслідок військової операції, яку проводив у цьому напрямку [[Перший_Український_фронт|Перший Український фронт]], 30 березня [[1944]] року було звільнено село Боремель.
 
У кінці 1941 – на початку 1942 років, німці почали тотальне знищення євреїв у нашому краї. У Демидівці і Боремлі були спорудженні спеціальні гетта, місця обгороджені високим парканом і колючим дротом. Сюди зганяли всіх євреїв з навколишніх сіл. У Боремлі гетто знаходилося в центрі села, поблизу школи. За різними даними до Боремельського гетта було зігнано від 1500 до 2000-х тисяч євреїв. В середині [[1942]] року їх усіх розстріляли і закопали в ярах понад Стиром.
До 1944 року Боремель не зазнав ніяких руйнацій. Лише коли німці під натиском радянських військ почали відступати, німецька авіація нанесла кілька бомбових ударів по селу. Його центр було повністю зруйновано.
Внаслідок військової операції, яку проводив у цьому напрямку [[Перший_Український_фронт|Перший Український фронт]], 30 березня [[1944]] року було звільнено село Боремель.
Каральна система швидко почала відновлювати “радянізацію” краю. У господарському житті це знайшло свій прояв у прискореній колективізації.
В навколишніх лісах діяли загони [[Українська_повстанська_армія|УПА]], які тепер боролися за незалежність України вже з новою владою. У липні 1944 року керівники повстанських загонів були скликані на таємну військову нараду до села [[Шибин]], що за два кілометри від Боремля. Цю нараду організували в спецвідділі радянської контррозвідки. На нараду зібралося понад 30 польових командирів. Коли вони розташувалися в одній з хат, несподівано їх оточили переважаючі сили військ НКВС. Більшість командирів було знищено. Лише в 90-х рр. на місці поховання цих героїв, було встановлено надмогильні хрести.
 
У 1948-49 роках створено колгосп “Перемога” в селі Боремель, колгосп «Дружба» в селі [[Набережне_(Демидівський_район)|Набережне]] і “Піонер” в селі [[Новий_Тік|Новий Тік]]. У [[1949]] році колгосп отримав перший трактор.
У 1948-49 роках створено колгосп “Перемога” в селі Боремель, колгосп «Дружба» в селі [[Набережне_(Демидівський_район)|Набережне]] і “Піонер” в селі [[Новий_Тік|Новий Тік]]. У [[1949]] році колгосп отримав перший трактор. У 1950-1954 роках під час укрупнень ці господарства увійшли до складу колгоспу “Перемога” з центральною садибою в селі Боремель. З [[1946]] року в Боремлі почав будуватися завод “Харчопром”. Поступово це підприємство розширювалося і випускало десятки найменувань продукції. Особливою популярністю серед жителів кількох областей користувався боремельський хліб, зі смаком якого не міг зрівнятися ніякий інший.
 
З [[1946]] року в Боремлі почав будуватися завод “Харчопром”. Поступово це підприємство розширювалося і випускало десятки найменувань продукції. Особливою популярністю серед жителів кількох областей користувався боремельський хліб, зі смаком якого не міг зрівнятися ніякий інший.
У [[1965]] році в Боремлі, на базі [[Хрінницьке_водосховище|Хрінницького водосховища]], було відкрито «Демидівський рибцех» (рибгосп). У [[1991]] році, після спуску води з Хрінницького водосховища, рибгосп було розформовано.
У [[1959]] році дороги в Боремелі починають вимощувати новою бруківкою. В цьому ж році, на базі річки Стир, утворено Хрінницьке водосховище. Пущено в дію Хрінницьку ГЕС.
 
В цьому ж році, на базі річки Стир, утворено Хрінницьке водосховище. Пущено в дію Хрінницьку ГЕС.
Наприкінці 1962 року [[Демидівський_район|Демидівський район]], до складу якого входив Боремель, було розформовано і приєднано до [[Млинівський_район|Млинівського району]]. 60-ті роки позначилися подальшим розвитком колгоспного виробництва: збудовано тракторну бригаду, корівники, свинарники, курятник, кілька складів. З 1963 року колгосп очолив Аліпій Степанович Мусійчук, який доклав багато зусиль для розбудови колгоспу і інфраструктури села. Колгосп “Перемога” перейменовано на “Першотравневий”.
 
60-ті роки позначилися подальшим розвитком колгоспного виробництва: збудовано тракторну бригаду, корівники, свинарники, курятник, кілька складів. З 1963 року колгосп очолив Аліпій Степанович Мусійчук, який доклав багато зусиль для розбудови колгоспу і інфраструктури села. Колгосп “Перемога” перейменовано на “Першотравневий”.
В [[1965]] році в Боремлі було розібрано Святотроїцьку церкву (костел).У 1965 році місцева влада, за вказівкою з обласного центру, спробувала знищити курган-могилу в центрі села. Тут були поховані жертви татарського нападу на Боремель в ХVI ст. До кургану підігнали потужний бульдозер, який почав його розрівнювати. На поверхні землі з’явилися людські черепи і залишки кісток. Таке кощунство викликало обурення серед місцевих жителів. Вони зібралися біля кургану і призупинили нищення святині, тут встановлені пам’ятні знаки “Свята Текля” і “Святий Йосип” (кам’яні скульптури скорботної жінки і чоловіка з дитиною в руках).
В [[1965]] році в Боремлі було розібрано Святотроїцьку церкву (костел).
 
У 1965 році місцева влада, за вказівкою з обласного центру, спробувала знищити курган-могилу в центрі села. Тут були поховані жертви татарського нападу на Боремель в ХVI ст. До кургану підігнали потужний бульдозер, який почав його розрівнювати. На поверхні землі з’явилися людські черепи і залишки кісток. Таке кощунство викликало обурення серед місцевих жителів. Вони зібралися біля кургану і призупинили нищення святині, тут встановлені пам’ятні знаки “Свята Текля” і “Святий Йосип” (кам’яні скульптури скорботної жінки і чоловіка з дитиною в руках).
Силами колгоспу “Першотравневий” в Боремлі, починаючи з 1965 року, було збудовано кілька водонапірних башт і підведено центральне водопостачання для всіх жителів села. У [[1969]] році було відкрито нове приміщення школи. У 1985 році відкрито триповерхову школу на 300 учнівських місць. З [[1988]] року почалася газифікація Боремля.
З [[1988]] року почалася газифікація Боремля.
[[1991]] рік став для Боремля роком екологічної катастрофи. За розпорядженням з [[Москва|Москви]] (столиці СРСР), було спущено воду з [[Хрінницьке_водосховище|Хрінницького водосховища]]. Офіційною причиною було те, що гребля в селі [[Хрінники|Хрінники]] знаходиться в аварійному стані і її слід реставрувати. Лише у [[1997]] році реконструкцію дамби було завершено.
 
22 вересня [[1995]] року Постановою Верховної Ради №34495 було знову відновлено Демидівський район. Боремель, як територіальна одиниця, входить до складу району. У [[1996]] році в селі Набережне було урочисто закладено перший камінь майбутньої Свято-Троїцької церкви. На урочистостях були присутні: Патріарх Київський і всієї Руси-України [[Філарет_(Патріарх_Київський)|Філарет]], духовенство.
22 вересня [[1995]] року Постановою Верховної Ради №34495 було знову відновлено Демидівський район. Боремель, як територіальна одиниця, входить до складу району.
 
22 вересня [[1995]] року Постановою Верховної Ради №34495 було знову відновлено Демидівський район. Боремель, як територіальна одиниця, входить до складу району. У [[1996]] році в селі Набережне було урочисто закладено перший камінь майбутньої Свято-Троїцької церкви. На урочистостях були присутні: Патріарх Київський і всієї Руси-України [[Філарет_(Патріарх_Київський)|Філарет]], духовенство.
 
== Пам'ятки ==
648

редагувань