Вікіпедія

Спорт в Україні: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинути редагування Super User Basio до зробленого 95.90.246.84
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Українці}}
'''Україна''' — держава із добре розвинутими спортивними традиціями як у любительському спорті, так і в професійному спорті високих досягнень.
 
== Історіяоці ==
Загалом на кінець грудня [[2011]] року спортсмени з олімпійських видів спорту взяли участь у 971 міжнародному змаганні. В
Європейські види [[спорт]]у — [[регбі]], [[футбол]], [[Боротьба (спорт)|боротьба]], [[фехтування]] і [[гімнастика]] — поширюються в [[Україна|Україні]] наприкінці XIX ст. — на початку ХХ ст. Створюються команди та різноманітні спортивні клуби [[спортсмен]]ів — аматорів, організовуються змагання.
 
На всю [[Європа|Європу]] уславився український [[греко-римська боротьба|борець греко-римського стилю]] [[Іван Піддубний]] (1871–1949), який за 40 років виступів не програв жодного [[чемпіонат]]у і пішов з килима непереможений.
 
Однією з найвизначніших подій [[Київ|Києва]] того часу стала І Всеросійська олімпіада 1913 року, яка була присвячена відкриттю Всеросійської промислової виставки з нагоди 300-річчя царювання родини [[Романови]]х. У [[Київ|Києві]] вперше в [[Російська імперія|Російській імперії]] спеціально для змагань був побудований стадіон — з біговими доріжками, велотреком, трибунами на 5 тис. місць. До програми Олімпіади входили такі види спорту як [[легка атлетика]], [[марафонський біг]], [[футбол]], [[Боротьба (спорт)|боротьба]], [[гирі]], [[фехтування]], [[плавання]], [[гімнастика]], [[Стрілецький спорт|стрільба]], [[кінні змагання]], [[Велосипедні гонки|велогонки]] та [[мотогонки]] за маршрутом [[Київ]]—[[Чернігів]]—[[Київ]].
 
Значно активізувався розвиток українського спорту та фізкультури після 1917 року. З 1921 року почали проводитися Всеукраїнські спартакіади, олімпіади та інші заходи. З часом запроваджуються кафедри фізичного виховання, відкриваються інститути.
 
В 30-х роках ХХ ст. дуже популярними стали різні велопробіги, велотури, піші походи тощо. У 1936–1937 рр. були проведені велопробіги українських спортсменів за маршрутами [[Одеса]]—[[Владивосток]] (14 317 км), «Уздовж кордонів [[СРСР]]» (30 872 км) та інші.
 
У часи [[Друга світова війна|Другої світової війни]] одним з найгероїчніших епізодів в історії українського спорту став «[[Матч смерті]]», з яким пов'язано багато легенд. В окупованому [[Київ|Києві]] футболісти «[[Динамо (Київ)|Динамо]]» організували команду «Старт» і провели серію переможних матчів з німецькими військовими. Деяким футболістам за перемогу довелося заплатити концтабором і розстрілом.
 
Після війни спорт в Україні продовжував розвиватися, організовувалося багато грандіозних спортивних свят, кожні чотири роки проводилися українські спартакіади та Спартакіади народів СРСР, на яких українська збірна завжди здобувала почесні місця.
 
Багато українських спортсменів стали всесвітньо відомі, виступаючи в складі збірних команд [[СРСР]] з різних видів спорту. Представниці української школи художньої гімнастики [[Дерюгіна Ірина Іванівна|Ірина Дерюгіна]], [[Тимошенко Олександра Олександрівна|Олександра Тимошенко]], [[Скалдіна Оксана Валентинівна|Оксана Скалдіна]] та інші неодноразово ставали чемпіонками світу та Європи. А гімнастка [[Лариса Латиніна]] завоювала 18 олімпійських медалей. З 1964 по 2012 роки була володаркою найбільшого числа олімпійських нагород за всю історію Олімпійських ігор.
 
Футбольна команда [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] — тринадцятиразовий чемпіон [[СРСР]] — двічі завойовувала [[Кубок володарів кубків]] Європейських країн (у 1975 і 1986 рр.), а в 1975 р. — [[Суперкубок Європи]]. Гравців «Динамо» — спочатку [[Блохін Олег Володимирович|Олега Блохіна]], а пізніше [[Бєланов Ігор Іванович|Ігоря Бєланова]] — було визнано найкращими футболістами Європи і нагороджено «[[Золотий м'яч|Золотим м'ячем]]», а гравця дніпропетровського «Дніпра» [[Протасов Олег Валерійович|Олега Протасова]] — «[[Срібний бутс|Срібним бутсом]]» як найкращого бомбардира європейських чемпіонатів. Найбільша заслуга в цьому у багаторічного наставника київської команди [[Лобановський Валерій Васильович|Валерія Лобановського]].
 
Гандболістки київського «Спартака» на чолі з уславленим тренером [[Турчин Ігор Євдокимович|Ігорем Турчиним]] 13 разів ставали володарками Кубку Європейських чемпіонів, а гандболістки [[Зінаїда Турчина]] та [[Лариса Карлова]] неодноразово визнавалися найкращими гравцями на чемпіонатах світу і Європи.
 
Багаторазовий чемпіон світу у стрибках з жердиною, олімпійський чемпіон [[Сергій Бубка]] встановив 35 світових рекордів неодноразово перемагав у світовій серії Гран-прі, шестиразовий чемпіон світу, удостоювався звання «найкращого спортсмена світу». По завершенні спортивної кар'єри він заснував турнір «[[Зірки Жердини]]», який став престижним у світі.
 
1994 року на XVII зимових Олімпійських іграх в [[Ліллехаммер]]і українські спортсмени виступали вже самостійною командою. Першу золоту олімпійську медаль для незалежної України здобула фігуристка [[Баюл Оксана Сергіївна|Оксана Баюл]] — срібний призер чемпіонату Європи 1993 року, чемпіонка світу 1994 року, чемпіонка Олімпійських ігор 1994 року.
 
Виступ українських спортсменів на XXVI літніх Олімпійських іграх в Атланті заслужено вивів Україну в десятку провідних спортивних держав світу. Дев'ять разів представники українського спорту піднімалися на найвищу сходинку Олімпійського п'єдесталу. Імена цих спортсменів стали відомі в цілому світі: борець греко-римського стилю [[В'ячеслав Олейник]], спортивна гімнастка [[Лілія Подкопаєва]], штангіст [[Тимур Таймазов]], художня гімнастка [[Катерина Серебрянська]], боксер [[Володимир Кличко]], легкоатлетка [[Інеса Кравець]], спортивний гімнаст [[Рустам Шаріпов]], яхтсмени [[Євген Браславець]] та [[Ігор Матвієнко]], а також багато інших спортсменів.
 
== Сучасні українські спортсмени ==
Українські спортсмени є нині одними з найвідоміших у світі українців. Нападник [[Андрій Шевченко]] став справжнім символом України на футбольному полі, граючи за італійський «[[Мілан (футбольний клуб)|Мілан]]». Кумира багатьох футбольних фанатів в Італії називають «Диявол зі Сходу» і навіть видали про Андрія книжку з такою ж назвою. Для тифозі (вболівальників) він просто Шева, якого критикують і яким захоплюються.
 
[[Андрій Шевченко]] (1976 р.н.) — п'ятиразовий чемпіон України, гравець збірної та найкращий нападник [[Ліга чемпіонів УЄФА|Ліги чемпіонів]] кінця 90-х, володар [[Золотий м'яч|«Золотого м'яча»]] 2004 року, найкращий гравець [[Ліга чемпіонів УЄФА|Ліги чемпіонів]] сезону [[Ліга чемпіонів УЄФА 1998—1999|1998–1999]] рр. (визначений спеціальною комісією [[УЄФА]] у серпні 1999); найкращий бомбардир чемпіонату Італії ([[Серія A (Італія)|Серія А]]) сезону [[Серія A 1999-00|1999–2000]] рр. (24 голи), 2 місце серед бомбардирів сезону [[Серія A 2000-01|2000–2001]] років, чемпіон Італії — [[Серія A 2003-04|2004]].
 
«Золотою рибкою» називають [[Яна Клочкова|Яну Клочкову]], яка плаває краще за всіх у світі і з кожних змагань привозить додому цілу зв'язку медалей.
 
[[Яна Клочкова]] (1982 р.н.) — одинадцятиразова чемпіонка Європи, триразова чемпіонка світу, чотириразова олімпійська чемпіонка ([[Літні Олімпійські ігри 2000|Сідней-2000]], [[Літні Олімпійські ігри 2008|Афіни-2004]]) у плаванні на 200, 400 та 800 метрів, володарка Кубків світу. Яні належить світовий та олімпійський рекорд на дистанції 400 метрів комплексом (4 хв. 33,59 сек.).
 
Український шахіст [[Руслан Пономарьов]] у свої 14 років став наймолодшим у світі гросмейстером, чемпіоном світу серед юнаків до 18 років. Ще однією гордістю українських шахів була [[Катерина Лагно]], яка в 12 років стала наймолодшим гросмейстером світу серед жінок. Нині вона в чільній десятці жіночого рейтинг-листа [[ФІДЕ]]. В кінці [[2012]] року скарбничка українських шахів поповнилася ще однією блискучою перемогою — чемпіонкою світу з шахів серед жінок стала харків'янка [[Ушеніна Ганна Юріївна|Ганна Ушеніна]].
 
Всесвітньо відомі українські боксери [[Володимир Кличко|Володимир]] і [[Віталій Кличко|Віталій Клички]].
 
За 6,5 років професійної кар'єри [[Віталій Кличко]] завоював такі титули:
* інтерконтинентальний чемпіон за версією [[WBO]] (2.05.1998 — 24.10.1998);
* чемпіон Європи (24.10.1998 — 26.06.1999, 25.11.2000 — 29.09.2002);
* інтерконтинентальний чемпіон за версією [[WBA]] (27.01.2001 — 21.06.2003);
* чемпіон світу за версією WBO (26.06.1999 — 01.04.2000).
За 6,5 років професійної кар'єри [[Володимир Кличко]] здобув такі титули :
* інтерконтинентальний чемпіон за версією [[WBC]] (14.02.1998 — 05.12.1998, 18.03.2000 — 14.10.2000);
* інтерконтинентальний чемпіон за версією [[WBA]] (17.07.1999 — 14.10.2000, з 30.08.2003);
* чемпіон Європи (25.09.1999 — 14.10.2000);
* чемпіон світу за версією [[WBO]] (14.10.2000 — 08.03.2003).
 
Постійно з медалями художня гімнастка [[Ганна Безсонова]], легкоатлет [[Іван Гешко]], дуже перспективними є фехтувальники [[Наталія Конрад]] і [[Володимир Лукашенко]], які вперше в історії спорту незалежної України здобули золоті медалі чемпіонату світу. З олімпійськими медалями повертається зі змагань стрілець [[Микола Мільчев]].
 
Одним з найкращих альпіністів світу є [[Терзиул Владислав Олександрович|Владислав Терзиул]], який зійшов без кисню майже на всі 14 восьмитисячників планети, повторюючи рекорд [[Месснер Рейнхольд|Рейнхольда Месснера]]. Постійно привозять медалі з міжнародних змагань представники [[рукопашний бій|рукопашного бою]], [[скелелазання|скелелази]] та [[самбо|самбісти]] ([[Україна]] посідає друге місце серед 52 країн, які культивують цей вид спорту).
* [[:ru:/Гарбузов,_Вадим|Вадим Гарбузов]] (народився 1987 року )  — танцюрист, дворазовий чемпіон Танців з Зірками в 2012 і 2014 роках у Відні.
 
== Національні види спорту ==
{{Детальніше|Українські національні види спорту}}
Розвиваються в Україні такі [[Українські національні види спорту|національні види спорту]], як [[козацький двобій]], [[бойовий гопак]], [[Спас (боротьба)|спас]]. Вони є втіленням українських бойових традицій і цікавлять здебільшого не байдужу до вітчизняної історії молодь.
 
== Українська олімпійська збірна ==
{{main|Україна на Олімпійських іграх|Україна на Паралімпійських іграх}}
Утретє поспіль українська збірна з [[Олімпійські ігри|Олімпійських ігор]] привозить 23 нагороди. Так було 1996 року в Атланті, 2000 року у Сіднеї і 2004 року в Афінах. Але результати, які стоять за цими нагородами, дедалі покращуються. В Афінах у неофіційному командному заліку [[Україна]] зайняла 12 місце серед 202 країн-учасниць з 9-ма «золотими», 5-ма «срібними» та 9-ма «бронзовими» медалями. Відзначилися «золотом» [[Яна Клочкова]] ([[плавання]] 200 та 400 м комплексом — другу Олімпіаду поспіль), [[Наталя Скакун]] ([[важка атлетика]]), [[Ірина Мерлені-Мельник]] ([[вільна боротьба]]), [[Олена Костевич]] ([[стрільба з пневматичного пістолета]]), [[Юрій Білоног]] ([[штовхання ядра]]), [[Нікітін Юрій Вікторович|Юрій Нікітін]] ([[стрибки на батуті]]), [[Валерій Гончаров]] ([[спортивна гімнастика]], [[Паралельні бруси|вправи на брусах]]), [[Ельбрус Тедеєв]] ([[вільна боротьба]]).
 
== Спортивна освіта і фізичне виховання ==
Станом на жовтень 2011 в Україні функціонує 1687 [[дитячо-юнацька спортивна школа|дитячо-юнацьких спортивних шкіл]] різних форм власності та підпорядкування, в яких налічується більше півмільйона вихованців віком від 6 до 18 років.
 
До занять у спортивних школах також залучено 6,5 тис. дітей-інвалідів різних нозологій.
 
191 спортивна школа має статус спеціалізованої школи олімпійського резерву.
 
Спеціалізовані навчальні заклади спортивного профілю діють у 13 регіонах країни з них:
* 9 вищих училищ фізичної культури,
* 3 училища олімпійського резерву,
* 4 ліцеї-інтернати спортивного профілю
* 2 школи-інтернати спортивного профілю.
 
У спеціалізованих закладах культивується 37 олімпійських видів спорту і займається 5,5 тисяч спортсменів. Кожен п'ятий вихованець цих закладів входить до складу національних збірних команд України з олімпійських видів спорту.
 
Відповідно до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів з метою масового залучення дітей та підлітків до регулярних занять фізичною культурою і спортом та підвищення їхньої рухової активності систематично проводяться спортивно-масові та фізкультурно-оздоровчі заходи по всій Україні («Старти надій», «Ігри Чемпіонів» та інші).
 
Проблемним питанням залишається фінансування та сучасне оснащення спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, а також визначення нової методології фізичного виховання дітей та молоді<ref>Проект «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки». Жовтень 2011</ref>.
 
== Досягнення спортсменів у 2011 році ==
Загалом на кінець грудня [[2011]] року спортсмени з олімпійських видів спорту взяли участь у 971 міжнародному змаганні. Вони вибороли 450 нагород: 110 золотих, 137 срібних, 203 бронзових (в олімпійських номерах програми&nbsp;— 314 медалей: 78 золотих, 95 срібних та 141 бронзову; в неолімпійських номерах&nbsp;— 136 медалей: 32 золоті, 42 срібні та 62 бронзові).
 
Цього року в олімпійських видах спорту на чемпіонатах світу українські спортсмени здобули 6 золотих нагород. Чемпіонами світу стали легкоатлетка [[Саладуха Ольга Валеріївна|Ольга Саладуха]], [[Терещук Вікторія Анатоліївна|Вікторія Терещук]] ([[сучасне п'ятиборство]]), [[бокс]]ери [[Ломаченко Василь Анатолійович|Василь Ломаченко]], Тарас Шелестюк, Євген Хитров та [[Усик Олександр Олександрович|Олександр Усик]].
 
Українські спортсмени з неолімпійських видів спорту вибороли на чемпіонатах світу 94 золотих, 88 срібних та 87 бронзових медалей; на чемпіонатах Європи&nbsp;— 110 золотих, 67 срібних та 73 бронзові медалі; на кубках світу&nbsp;— 16 золотих, 11 срібних та 10 бронзових медалей.<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-477162.html Україна розраховує на 314 олімпійських ліцензій]</ref>
 
== Див. також ==
 
* [[Український еміграційний спортивний рух]]
Рядок 104 ⟶ 14:
== Джерела ==
* [http://marka.biz.ua/sport.html Марки Спорт] Найкращі спортивні досягнення на поштових марках України {{v|14|06|2010}}
* [httpshttp://archive.is/20121222210300/www.mfa.gov.ua/mfa/ua/287.htm Міністерство закордонних справ України]
* [http://sportanalytic.com/ Спортаналітик. Новини спорту]
* [http://gorsport.com.ua/ Каталог спортивних клубів, секцій та тренерів України]
 
{{Україна в темах}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спорт_в_Україні