Біноміальна номенклатура: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Стилістика
уточнення
Рядок 1:
'''БіноміальнаБіноміна́льна номенклатураноменклату́ра''' (також '''біномінальнабіноміна́льна названа́зва''') — формальний метод іменування [[Вид (біологія)|видів]] живих істот, що полягає у присвоєнні кожному виду двокомпонентного імені. Як передбачає слово «'''бі'''номіальний», наукова назва (ім'я) видів складається з двох частин, для кожної з яких використовують [[Граматика латинської мови|латинську граматичну форму]], хоча вони можуть базуватися й на словах з інших мов. Такі імена називаються '''«біномен»''', або '''«наукова назва»''', а помилково їх кваліфікують як «'''латинська назва'''». Перша частина імені ідентифікує [[Рід (біологія)|рід]] (тобто є назвою, ім'ям [[Рід (біологія)|роду]]), до якого належить вид, а друга частина ідентифікує види в межах роду. Отже, наукова назва утворюється комбінацією двох частин: назви [[Рід (біологія)|роду]] і дескриптора виду. Тому біномальнабіномінальна номенклатура  — це систематизована назва [[таксон]]ів [[Вид (біологія)|біологічного виду]] за [[Рід (біологія)|родом]] і [[Вид (біологія)|видом]].
 
== Історія ==
[[Карл фон Лінней]] в XVIII столітті ввів єдині в науці імена з подвійних назв рослин на [[Латинська мова|латинській мові]]. Латинські назви є міжнародними, затвердженими світовою наукою. Вони полегшують спілкування між науковцями, сприяють розвитку науки. Ненаукові, народні назви дуже різні навіть в межах однієї країни, в різних районах однієї області.
 
== Деталі методу ==
Хоча тонкі деталі цього методу відрізняються для різних видів, є певні аспекти, які прийняті універсально:
 
* Перший термін (назва роду) завжди починається з великої літери, тоді як дескриптор виду — ні, навіть коли він походить від власного імені. Наприклад, ''Canis lupus'' ([[вовк]]) або ''Crocus heuffelianus'' ([[шафран Гейфеля]]). Слід зауважити, що це сучасна угода: [[Лінней Карл|Карл Лінней]] завжди починав з великої літери дескриптор виду, і до початку [[20 століття]] було звичайно починати з заголовної літери дескриптор виду, якщо він ґрунтувався на власному імені.
* Скорочення «sp.» (або «spec.») використовується, коли фактична назва виду не відома: наприклад ''Canis'' sp. означає «вид роду ''Canis''». Скорочення «spp.» (множинна від «sp.») вказує «декілька невідомих видів».
* Скорочення «[[cf.]]» використовується, коли ототожнення не підтверджене: наприклад ''Corvus'' cf. ''splendens'' указує, що класифікація виду перебуває під сумнівом.
Рядок 25:
 
Наприклад:
* у назва роду: '''''[[Сочевиця|Lens]]''''' <small>'''Mill.'''</small>&nbsp;— скорочення «Mill.» стосується ботаніка Philip[[Філіп MillerМіллер|Філіпа Міллера]].
* у назва виду: '''''[[Сочевиця звичайна|Lens culinaris]]''''' <small>'''Medik.'''</small>&nbsp;— скорочення «Medik.» стосується ботаніка Friedrich[[Фрідріх KasimirКазимир MedikusМедікус|Фрідріха Казимира Медікуса]].
 
== Примітки ==