Бобові: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинути редагування 194.28.71.5 до зробленого 94.178.147.50
Рядок 25:
 
== Морфологія ==
Бобові належать до різноманітних життєвих форм — [[однорічні рослини|однорічних]] та [[багаторічні рослини|багаторічних]] [[трава|трав'янистих рослин]], [[напівкущ]]ів, [[кущ]]ів, [[дерево|дерев]], [[ліана|ліан]]. Листки здебільшого з прилистками, пірчасто- або пальчастоскладні, рідше прості; іноді пластинки листків мало-розвинуті або редуковані, а їхню функцію виконують листовидні черешки (філодії) або зелені стебла (кладодії). Квітки двостатеві, здебільшого неправильні, рідше правильні, з подвійною оцвітиною, поодинокі або в суцвіттях, частіше в китицях. Тичинок 4, 5, 10 або більше. Маточка з одного плодолистка, з верхньою одногніздою зав'яззю. Плід — біб, здебільшого багатонасінний, розкривний, рідше — однонасінний, нерозкривний. Формула Ч(5) П(5) Т(9)+1 М1
повна срака!
 
== Систематика ==
Бобові поділяють на 3 підродини: [[Мімозові]] (''Mimosoideae''), [[Цезальпінієві]] (''Caesalpinioideae'') і [[Метеликові]] (''Papilionoideae''), які ряд авторів вважає за окремі родини, об'єднуючи їх в порядок Leguminosales. Бобові відомі з крейдяного періоду; в Україні рештки їх знайдено в еоценових відкладах Середнього Придніпров'я і в сарматських відкладах Причорномор'я. Філогенетично бобові через підродину мімозових тісно зв'язані з підродиною ''Spiraeoideae'' родини розоцвітих.
 
== В Україні ==
В Україні росте близько 310 видів, які становлять майже 6% видів дикоростучої флори країни. Бобові мають велике господарське значення. Серед них є чимало багатих на білкові речовини та вітаміни харчових рослин ([[квасоля]], [[горох]], [[боби]], [[сочевиця]], [[арахіс]] та ін.) та кормових (види [[люцерна|люцерни]], [[конюшина|конюшини]], еспарцету, чини, горошку та ін.). Бобові культури&nbsp;— горох, квасоля, боби&nbsp;— вирізняються високим вмістом білка і по поживності прирівнюються до м'яса, а по калорійності перевершують багато овочевих культур<ref name="Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.">Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Попович, Б.&nbsp;К.&nbsp;Гапоненко, Н.&nbsp;М.&nbsp;Коваль и др.; Под ред. Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Поповича.&nbsp;— Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.</ref>. Деякі види дають цінні речовини: бальзами (міроксилон, копаїфера), гумі та дубильні речовини (аравійські акації та ін.), камеді (трагакантові астрагали), барвники (індигофера, [[дрік красильний]] та інші), цінну деревину ([[Кампешове дерево|кампешове]], [[Акація чорнодеревна|чорне]], [[ Червоне дерево|червоне]] та сандалове дерева). Деякі види бобових використовуються в медицині (термопсис, [[Солодець голий|солодець]], [[Буркун лікарський|буркун]], калабарський біб, касія). Багато бобових&nbsp;— декоративні рослини ([[альбіція]], [[гліцинія]], [[робінія]], [[запашний горошок]] та ін.). Бобові підвищують родючість ґрунту, оскільки на їх коренях селяться бульбочкові бактерії, що засвоюють атмосферний азот. На полях бобові інколи використовуються як зелене добриво.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* Флора СССР, т. 11&nbsp;— 13. М.&nbsp;— Л., 1945—48; Флора УРСР, т. 4. К., 1954.</small>
* {{УРЕ}}
 
{{botany-stub}}
 
[[Категорія:Бобові|*]]