П'ятничани (Львівський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Рядок 64:
[[28 квітня]] [[1643]] року король [[Владислав IV Ваза]] надає львівському [[стольник]]у Станiславу Ковальському в дожиттєве користування пів міста Бібрки, а також села Лани, Ланки і П'ятничани (Бернардинський Архів у Львові, с. т.394, с.782), [[20 червня]] цього ж року поширює це право і на його дружину Регіну Тшебєнську (іб. с.1249).
 
[[20 січня]] [[1657]] король [[Ян II Казимир]] поширює право на довічне користування цими самими селами на Миколая Пелчинського, та його жінку Марянну ОхієвнуОхиївну Тискевичівну. [[1661]]-го в люстрації зазначено, що після смерті Андрія [[Лагодовські|Лагодівського]] (отже ще одного власника) у 1654 році-го Ян-Казимир передав «Бібрську державу», тобто місто Бібрку з селами П'ятничани, Лани, Ланки, та [[Серники]] чотирьом посесорам — Т. Мяновському, М. Пелчинському, Я. Ґодлєвському та Я. Колку. Після деякого часу залишився тільки Ян Колек на чверті цієї держави. Трьома іншими частинами володіли вже знову інші посесори — М.Турський, С. Бобровський та О. Хоцівський. Отже, чотири села і чотири різні посесори-власники. На жаль, не відомо хто яким селом володів.
[[1697]] року король Август II дозволяє подружжю [[Потоцький|Потоцьких]] продати село П'ятничани Перемишльської землі, [[Руське воєводство|Руського воєводства]], Пелені Вороновській.