Соляний шлях (Україна): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 3:
Він ішов з Київщини здовж лівого берега Дніпра аж до гирла річки [[Ворскла]], де переходив на правий берег і, прямуючи на південь, оминав велике коліно Дніпра, щоб біля гирла річки [[Конка]], на [[Кам'янський перевіз|Кам'янському перевозі]] знов перейти на лівий берег. Звідси прямував на [[Перекопська фортеця|Перекоп]] і далі на Крим.
За версією відомого історика, професора Новоросійського університету Пилипа Карловича Бруна (1804 -1879), Соляний шлях поєднував древній Київ не з “внутрішніми” перекопськими соляними озерами, а з розташованими поза Кримського півострова Бердянськими і Генічеськими соляними озерами на узбережжі Азовського моря: Брун Ф. К., «Черноморье. Сборник исследований по исторической географии Южной России». Ч. I, стр. 127. Одесса, 1879 г. ▼
[[Файл:Coat of Arms Drohobych.png|100px|thumb|wright|[[Герб Дрогобича]], на якому зображено 9 топок солі]]
Рядок 10 ⟶ 9:
Соляний шлях — торговий тракт, який часто використовувався для транспортування солі з Криму до Київської Русі (звідси й назва), хоча ним возили й інші товари. Починався у Києві. Біля Переяслава містилося одне розгалуження, біля Ромен — друге. Біля гирла р. Ворскли розгалуження з'єднувалося. Далі, починаючи від Переволочної, Соляний шлях ішов правобережжям Дніпра, а поблизу р. Конки повертався на його лівобережжя, біля сучасної Каховки повертав до Перекопа і через нього до Криму<ref>Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2</ref>.
▲За версією відомого історика, професора Новоросійського університету Пилипа Карловича Бруна (1804 -1879), Соляний шлях поєднував древній Київ не з “внутрішніми” перекопськими соляними озерами, а з розташованими поза Кримського півострова Бердянськими і Генічеськими соляними озерами на узбережжі Азовського моря: Брун Ф. К., «Черноморье. Сборник исследований по исторической географии Южной России». Ч. I, стр. 127. Одесса, 1879 г.
== Примітки ==
| |||