Соляний шлях (Україна): відмінності між версіями

 

Він ішов з Київщини здовж лівого берега Дніпра аж до гирла річки [[Ворскла]], де переходив на правий берег і, прямуючи на південь, оминав велике коліно Дніпра, щоб біля гирла річки [[Конка]], на [[Кам'янський перевіз|Кам'янському перевозі]] знов перейти на лівий берег. Звідси прямував на [[Перекопська фортеця|Перекоп]] і далі на Крим.

За версією відомого історика, професора Новоросійського університету Пилипа Карловича Бруна (1804 -1879), Соляний шлях поєднував древній Київ не з “внутрішніми” перекопськими соляними озерами, а з розташованими поза Кримського півострова Бердянськими і Генічеськими соляними озерами на узбережжі Азовського моря: Брун Ф. К., «Черноморье. Сборник исследований по исторической географии Южной России». Ч. I, стр. 127. Одесса, 1879 г.

[[Файл:Coat of Arms Drohobych.png|100px|thumb|wright|[[Герб Дрогобича]], на якому зображено 9 топок солі]]

Крім цього шляху, привозили сіль до Київської Русі з чорноморських лиманів також іншими шляхами; врешті, варену, топчасту сіль привозили з Галичини ([[Калуш]], [[Стрий]], [[Дрогобич]]).<br/>