Історія НАН України: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок)
Рядок 268:
Наприкінці [[1945]] в системі АН УРСР було створено самостійний відділ [[Сільське господарство|сільськогосподарських]] наук, на базі установ якого організовано [[УААН|Українську академію сільськогосподарських наук]].
 
У післявоєнні роки АН УРСР швидко розбудовувалася. До [[1960]] були створені 20 нових інститутів (всього існувало 44).
У післявоєнні роки АН УРСР швидко розбудовувалася. До [[1960]] були створені 20 нових інститутів (всього існувало 44). У [[1954]] засновано Кримський філіал АН УРСР. У [[1956]] році створено Донецький науковий центр АН УРСР, а згодом і інші центри: Західний, Харківський, Південний та Дніпропетровський. Найбільших успіхів у післявоєнний період досягнуто в галузі фізико-математичних і хімічних наук. У [[1951]] під керівництвом [[Лебедєв Сергій Олексійович|С. Лебедєва]] побудовано [[МЕСМ|першу в континентальній Європі електронно-обчислювальну машину]]. У [[1956]] році створено лабораторію моделювання та обчислювальної техніки (очолив В. Глушков), яка через рік перетворилася на Обчислювальний центр АН УРСР. В [[Інститут фізики НАН України|Інституті фізики]], очолюваному [[Лейпунський Олександр Ілліч|О. Лейпунським]], розроблялися перспективні наукові напрями, на основі яких виникли інститути металофізики, напівпровідників, теоретичної фізики, ядерних досліджень. Великий внесок у створення ракетно-ядерної техніки зробили [[Харківський фізико-технічний інститут]], а також створений на базі частини його відділів [[Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України|Інститут низьких температур]] та [[Інститут механіки НАН України|Інститут механіки]]. На світовий рівень вийшли розробки електрозварювальників ([[Патон Борис Євгенович|Б. Патон]]), ливарників (А. Горшков), металофізиків (Г. Курдюмов). Розвиток біологічних наук було істотно загальмовано некомпетентним втручанням влади, зокрема, її боротьбою проти генетиків. Не менш руйнівний вплив компартійні структури здійснювали на інститути гуманітарного профілю.
 
У післявоєнні роки АН УРСР швидко розбудовувалася. До [[1960]] були створені 20 нових інститутів (всього існувало 44). У [[1954]] засновано Кримський філіал АН УРСР. У [[1956]] році створено [[Донецький науковий центр АН УРСР]], а згодом і інші центри: [[Західний науковий центр НАН України і МОН України|Західний]], Харківський, Південний та Дніпропетровський. Найбільших успіхів у післявоєнний період досягнуто в галузі фізико-математичних і хімічних наук. У [[1951]] під керівництвом [[Лебедєв Сергій Олексійович|С. Лебедєва]] побудовано [[МЕСМ|першу в континентальній Європі електронно-обчислювальну машину]]. У [[1956]] році створено лабораторію моделювання та обчислювальної техніки (очолив [[Глушков Віктор Михайлович|В. Глушков]]), яка через рік перетворилася на [[Обчислювальний центр АН УРСР]]. В [[Інститут фізики НАН України|Інституті фізики]], очолюваному [[Лейпунський Олександр Ілліч|О. Лейпунським]], розроблялися перспективні наукові напрями, на основі яких виникли інститутиІнститути металофізики, напівпровідників, теоретичної фізики, ядерних досліджень. Великий внесок у створення ракетно-ядерної техніки зробили [[Харківський фізико-технічний інститут]], а також створений на базі частини його відділів [[Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України|Інститут низьких температур]] та [[Інститут механіки НАН України|Інститут механіки]]. На світовий рівень вийшли розробки електрозварювальників ([[Патон Борис Євгенович|Б. Патон]]), ливарників (А. Горшков), металофізиків (Г. Курдюмов). Розвиток біологічних наук було істотно загальмовано некомпетентним втручанням влади, зокрема, її боротьбою проти генетиків. Не менш руйнівний вплив компартійні структури здійснювали на інститути гуманітарного профілю.
 
В [[1959]] в установах академії працювало 11 790 співробітників, у тому числі 2226 наукових працівників, серед них 87 академіків, 121 член-кореспондент. В складі АН УРСР було п'ять відділів: