Моніка Левінскі: відмінності між версіями

За власним визнанням, між [[15 листопада]] [[1995]] року й [[29 березня]] [[1997]] року мала статеві стосунки з президентом, у тому числі займалася [[оральний секс|оральним сексом]]. Надалі була переведена у [[Пентагон]]. Коли Моніка по секрету розповіла про свій зв'язок із Клінтоном своїй співробітниці [[Лінда Тріпп|Лінді Тріпп]], та почала записувати їхні телефонні розмови, в якіхяких вони обговорювали цю тему, і згодом використала ці плівки як докази. Коли у січні 1998 року Тріпп дізналася, що Моніка брала участь як свідок у судовому позові [[Пола Джонс|Поли Джонс]] проти Клінтона (за сексуальні домагання) і свідчила на користь Клінтона, Тріпп передала плівки із записом телефонних розмов [[Кеннет Старр|Кеннету Старру]] — він розслідував інші скандали за участю президента. Із поширенням відомостей про позашлюбні відносини президента з нею, у [[Вашінгтон]]і було створено спеціальну слідчу комісію, очолену Кеннетом Старром. За свідченням Левінскі, статеві стосунки між нею і Біллом Клінтоном мали місце в [[Овальний офіс|Овальному Офісі]] Білого Дому. Білл Клінтон спочатку заперечував сексуальні відносини із Левінскі та дав клятву під присягою в тому, що «ніколи не був у сексуальних відносинах із цією жінкою». Однак пізніше, після признань Левінскі й обнародування доказів їхніх відносин, він все-таки зізнався та вибачився перед Монікою та дружиною [[Клінтон Гілларі|Гілларі Клінтон]]. Через це проти нього пізніше були висунуті звинувачення у лжесвідченні. Вибухнув скандал, що призвів до процедури [[імпічмент]]у Білла Клінтона, хоча йому й вдалося залишитися надалі при владі.