Двадцята династія єгипетських фараонів: відмінності між версіями

При спадкоємцях Рамсеса III влада фараона ще сильніше ослабла. Вже під час правління Рамсеса IV Єгипет втратив практично всі завойовані раніше володіння в Палестині і Сирії, зберігши за собою тільки [[Нубія | Нубію]]. При цьому посилилився політичний та економічний поділ [[Нижній Єгипет | Нижнього]] і [[Верхній Єгипет | Верхнього Єгипту]], де влада поступово зосередилася в руках [[Фіви (Єгипет) | фіванських]] жерців [[Амон]]а. При цьому пост верховного жерця Амона у Фівах став фактично спадковим. Під час правління Рамсеса III і Рамсеса IV цю посаду обіймав [[Рамсеснахт]], потім його змінив син, [[Аменхотеп (жрець Амона) | Аменхотеп]], який під час правління Рамсеса III був верховним жерцем Амона в [[Ель-Каб | Ель Кабі]]. Аменхотеп був верховним жерцем Амона у Фівах ще під час правління [[Рамсес IX | Рамсеса IX]]. У той час як влада і престиж фараонів зменшуваласязменшувалися, влада і багатство Аменхотепа збільшувалося. Фараони не могли цьому нічого протиставити, верховний жрець Аменхотеп мав сильний вплив на фараона, отримуючи від нього різні почесті. Спроба Рамсеса IX зменшити права верховного жерця Амона провалилися<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=189—191}}</ref>.

Традиційно вважається, що після смерті Рамсеса XI влада в Південному Єгипті виявилася в руках верховного жерця Херіхора, який проголосив себе фараоном, утворивши незалежну жрецьку державу. При цьому в [[Дельта Ніла Нілу| Дельті]] це не визнали, там утворилася своя династія&nbsp;— [[XXIДвадцять перша династія (Давній Єгипет)єгипетських фараонів| XXI]], котра правила з [[Таніс]​​]іТанісі. В результаті, Єгипет як єдина держава переставперестала існувати, почався період староєгипетської історії, який називається [[Третій перехідний період (Стародавній Єгипет) | Третім перехідним періодом]]<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=205—206}}</ref>. Водночас історик [[І. А. Стучевський]] висунув гіпотезу, за якою Херіхор був проголошений фараоном ще за життя Рамсеса XI, оскільки він помер до 25 року правління Рамсеса XI, коли його на посаді верховного жерця Амона змінив [[Піанхі]]<ref>{{книга|автор=Стучевский И. А.|заголовок=Рамсес II и Херихор|страницы=145—146, 151—158}}</ref>. Згідно Стучевського, після смерті Херіхора його син Піанхі не ризикнув прийняти титул фараона, оскільки його противником виступив правитель Нижнього Єгипту [[Несубанебджед]]. Тільки син Піанхі, [[Пінеджем I]], став знову використовувати царську титулатуру<ref>{{книга|автор=Стучевский И. А.|заголовок=Рамсес II и Херихор|страницы=178—179}}</ref>.