Двадцята династія єгипетських фараонів: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 13:
 
[[Файл:Inherkau.jpg|thumb|500px|Стелла з гробниці ХХ династії Єгипту, на якій зображений ряд фараонів [[Середнє царство (Стародавній Єгипет) | Середнього]] і Нового царства]]
При спадкоємцях Рамсеса III влада фараона ще сильніше ослабла. Вже під час правління Рамсеса IV Єгипет втратив практично всі завойовані раніше володіння в Палестині і Сирії, зберігши за собою тільки [[Нубія | Нубію]]. При цьому посилилився політичний та економічний поділ [[Нижній Єгипет | Нижнього]] і [[Верхній Єгипет | Верхнього Єгипту]], де влада поступово зосередилася в руках [[Фіви (Єгипет) | фіванських]] жерців [[Амон]]а. При цьому пост верховного жерця Амона у Фівах став фактично спадковим. Під час правління Рамсеса III і Рамсеса IV цю посаду обіймав [[Рамсеснахт]], потім його змінив син, [[Аменхотеп (жрець Амона) | Аменхотеп]], який під час правління Рамсеса III був верховним жерцем Амона в [[Ель-Каб | Ель Кабі]]. Аменхотеп був верховним жерцем Амона у Фівах ще під час правління [[Рамсес IX | Рамсеса IX]]. У той час як влада і престиж фараонів зменшуваласязменшувалися, влада і багатство Аменхотепа збільшувалося. Фараони не могли цьому нічого протиставити, верховний жрець Аменхотеп мав сильний вплив на фараона, отримуючи від нього різні почесті. Спроба Рамсеса IX зменшити права верховного жерця Амона провалилися<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=189—191}}</ref>.
 
Під час правління XX династії почастішали розграбування гробниць фараонів в [[Долина Царів | Долині царів]]. Збереглися [[Папірус Еббота | папіруси Еббота]] і Амхерста, які стосуються 19 року правління Рамсеса IX, в яких описується розслідування обставин розграбування поховань фараона [[Вісімнадцята династія єгипетських фараонів | XIII династії]] [[Собекемсаф]]а, а також фараонів XIX династії Рамсеса II і [[Сеті I]]. З фараонів [[Вісімнадцята династія єгипетських фараонів | XVIII]]&nbsp;— XX династій тільки мумії [[Аменхотеп II | Аменхотепа II]] і [[Тутанхамон]]а були знайдені в своїх гробницях<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=192—193}}</ref>.
Рядок 19:
Під час правління [[Рамсес XI | Рамсеса XI]], останнього правителя XX династії, в руках верховного жерця Амона [[Херіхор]]а виявилися зосереджені всі вищі державні посади&nbsp;— [[чаті]] і глави єгипетської армії.
 
Традиційно вважається, що після смерті Рамсеса XI влада в Південному Єгипті виявилася в руках верховного жерця Херіхора, який проголосив себе фараоном, утворивши незалежну жрецьку державу. При цьому в [[Дельта Ніла Нілу| Дельті]] це не визнали, там утворилася своя династія&nbsp;— [[XXIДвадцять перша династія (Давній Єгипет)єгипетських фараонів| XXI]], котра правила з [[Таніс]​​]іТанісі. В результаті, Єгипет як єдина держава переставперестала існувати, почався період староєгипетської історії, який називається [[Третій перехідний період (Стародавній Єгипет) | Третім перехідним періодом]]<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=205—206}}</ref>. Водночас історик [[І. А. Стучевський]] висунув гіпотезу, за якою Херіхор був проголошений фараоном ще за життя Рамсеса XI, оскільки він помер до 25 року правління Рамсеса XI, коли його на посаді верховного жерця Амона змінив [[Піанхі]]<ref>{{книга|автор=Стучевский И. А.|заголовок=Рамсес II и Херихор|страницы=145—146, 151—158}}</ref>. Згідно Стучевського, після смерті Херіхора його син Піанхі не ризикнув прийняти титул фараона, оскільки його противником виступив правитель Нижнього Єгипту [[Несубанебджед]]. Тільки син Піанхі, [[Пінеджем I]], став знову використовувати царську титулатуру<ref>{{книга|автор=Стучевский И. А.|заголовок=Рамсес II и Херихор|страницы=178—179}}</ref>.
 
== Список фараонів ==