|
Прикладами катаболізму є перетворення [[етанол]]у через стадії [[ацетальдегід]]у (етаналя) і [[оцтова кислота|оцтової кислоти]] (етанової кислоти) на [[вуглекислий газ]] і [[вода|воду]], або процес [[гліколіз]]у — перетворення [[глюкоза|глюкози]] на [[молочна кислота|молочну кислоту]] або [[піровиноградна кислота|піровиноградну кислоту]] і далі вже в дихальному циклі — знову-таки на [[вуглекислий газ]] і [[Вода|воду]].
[[Інтенсивність]] катаболічних процесів і переважання тих або інших катаболічних процесів як джерела енергії в клітинах регулюється, в більшості багатоклітинних організмів за допомогою [[гормон]]ів. Наприклад, гормони [[ссавці]]в [[глюкокортикоїд]]и підвищують інтенсивність катаболізму [[білок|білків]] і [[амінокислота|амінокислот]], одночасно інгібуючи катаболізм глюкози, а [[інсулін]], навпаки, прискорює катаболізм глюкози і гальмує катаболізм білків.
Катаболізм є протилежністю [[анаболізм]]у — процесу [[Хімічний синтез|синтезу]]у або [[ресинтез]]у нових, складніших, сполук з простіших, що протікає з витратою енергії АТФ або інших джерел. Співвідношення катаболічних і анаболічних процесів в клітині знову-таки активно регулюється. Наприклад, гормони ссавців [[адреналін]] або глюкокортикоїди зрушують баланс обміну речовин в клітині у бік переважання катаболізму, а інсулін, [[соматотропін]], [[тестостерон]] — у бік переважання анаболізму.
Дисиміляція — [[фізіологія|фізіологічні]] та [[біохімія|біохімічні]] процеси в організмі, які призводять до розкладу [[органічні сполуки|органічних сполук]] (з виділенням енергії) та видалення з організму продуктів цих процесів. Полягає у руйнуванні органічних сполук з перетворенням білків, нуклеїнових кислот, жирів, вуглеводів (у тому числі введених в організм з їжею) в прості речовини з вивільненням енергії.
Ряд процесів дисиміляції — дихання, бродіння і гліколіз — займає центральне місце в обміні речовин. У результаті цих процесів відбувається звільнення енергії, укладеної в молекулах складних органічних сполук, яка частково трансформується в енергію аденозинфосфорних кислот. Основні кінцеві продукти дисиміляції у всіх організмах — вода, вуглекислий газ і аміак. У тварин ці продукти в міру накопичення виділяються назовні. У рослинних організмах CO2 частково, a NH3 повністю використовуються для біосинтезу органічних речовин, будучи, таким чином, вихідним матеріалом для асиміляції.
Нерозривний зв'язок дисиміляції з асиміляцією забезпечує постійне оновлення тканин організму. Так, у крові людини половина існуючого альбуміну обмінюється на нові молекули альбуміну за 10 днів; тривалість життя еритроцитів — близько 4 місяців. Співвідношення інтенсивності асиміляції і Д. змінюється в залежності від стадії розвитку, віку та фізіологічного стану організму. Ріст і розвиток організму характеризуються переважанням асиміляції, що виявляється в утворенні нових клітин, тканин і органів, в їх зростанні та диференціації, в загальному збільшенні маси тіла. При деяких патологічних станах і при голодуванні дисиміляція зазвичай переважає над асиміляцією, що веде до зменшення маси тіла.
== Стадії катаболізму ==
* білки + вода → амінокислоти + Е;
* жири + вода → гліцерин + вищі жирні кислоти + Е;
* [[полісахариди]] + вода → глюкоза + Е.
Енергія, яка утворилася на цьому етапі, розсіюється у вигляді тепла
|-
| valign="top" | Безкисневий етап ([[гліколіз]])
| Гліколіз відбувається за участі ферментів, що розміщені у розчинній частині цитоплазми. 60 % енергії втрачається у вигляді тепла, а 40 % йде на синтез двох молекул АТФ з утворенням ПВК, чотирьох атомів H та [[НАД]] (фермент небілкової природи, що каталізує окисно-відновні реакції та переносить атоми H [динуклеотид, що побудований з аміду нікотинової кислоти та аденіну, об'єднаними ланцюгом із двох залишків Р<sub>3</sub>PO<sub>4</sub> та двох залишків рибози]; відновлена форма — НАДФ — передає атоми H іншим речовинам)):
* [[Глюкоза]] → 2ПВК2[[Піровиноградна кислота|ПВК]] + 4H + 2[[АТФ]] (склад — аденін, рибоза та три залишки H<sub>3</sub>PO<sub>4</sub>) (загальна формула);
* 4H + 2[[НАД]]<sup>+</sup>→2[[НАДФН]] + H<sup>+</sup>
{{Hider|
| 