Відмінності між версіями «Двадцята династія єгипетських фараонів»

нема опису редагування
(шаблон, категоризація)
 
== Історія ==
Обставини зміни [[XIX династія | XIX династії]] на XX не дуже добре відомі. Ймовірно після смерті [[Рамсес II | Рамсеса II Великого]] центральна влада ослабла, а також відновилося протистояння між різними угрупованнями, затихле на деякий час після закінчення правління [[Ехнатон | Аменхотепа IV (Ехнатона)]]. Наприкінці правління жінки-фараона [[Таусерт]], їхз XIX династії, в Єгипті виникла громадянська війна, в якій взяли участь і іноземці. В результаті на престолі її змінив (можливо повалив) [[СетнахтаСетнахт]], що заснував XX династію. Його походження невідоме, але можливо, що його батьком був один із синів фараона Рамсеса II Великого. Його дружина Тейє Меренісет можливо була дочкою фараона [[Мернептах]]а.
 
[[Євсевій Кесарійський]], цитуючи [[Манефон]]а, повідомляє, що в XX династії було 12 фараонів, що правили 172 роки<ref name="Eusebius">{{книга|автор=Eusebius|заголовок=Chronicle |ссылка=http://www.attalus.org/translate/eusebius1.html#145 |pages=145—146}}</ref>. Сучасні єгиптологи хронологічно правління XX династії відносять до періоду:
* 1190–1077 роки до н.&nbsp;е. (бл. 113 років)&nbsp;— по Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону<ref name="Hornung">{{книга|автор=Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. |заголовок=Ancient Egyptian Chronology |seite=493}}</ref>.
 
Під час свого недовгого правління енергійний СетнахтаСетнахт, який намагався продовжувати традиції Рамсеса II Великого, зміг вивести Єгипет з кризи, придушивши повстання в Єгипті і зміцнивши центральну владу. Під час тривалого правління його сина [[Рамсес III | Рамсеса III]], яке ознаменувалося військовими походами і перемогами, а також колосальним храмовим будівництвом, влада фараона ще більше зміцнилася. Але це був останній період розквіту Єгипту. Незважаючи на окремі успіхи Рамсеса III, під час його правління процес ослаблення Єгипту продовжився. Бажаючи отримати допомогу жрецтва, фараон надав багато привілеїв храмам, а також робив їм величезні пожертвування. В результаті значення жрецтва значно зросло, храми стали себе протиставляти центральній владі. Крім того, завойовницькі походи, які вів Рамсес III, призвели до зменшення армії. Внутрішнє становище в Єгипті погіршувалося, а скарбниця меншала. На тлі цього почалися чвари між різними придворними угрупованнями, а сам Рамсес III став жертвою одного з змов.
 
[[Файл:Inherkau.jpg|thumb|500px|Стелла з гробниці ХХ династії Єгипту, на якій зображений ряд фараонів [[Середнє царство (Стародавній Єгипет) | Середнього]] і Нового царства]]