Гірняк Никифор Йосифович: відмінності між версіями

Як офіцер запасу [[Австро-Угорщина|австрійського]] війська у серпні [[1914]]&nbsp;р. був призначений до [[Леґіон УСС|Леґіону УСС]] [[Сотник|командиром сотні]]. 1 лютого 1915 року віденська сотня українських січових стрільців під командою сотника доктора Гірняка урочисто склала присягу в присутності президента Головної Української Ради [[Левицький Кость|К. Левицького]]. Протягом [[1915]]–[[1918]]&nbsp;рр. займав посаду команданта [[Кіш Українських Січових Стрільців|Коша УСС]]. Активний учасник [[Листопадовий чин|Листопадового повстання]] та [[Українсько-польська війна в Галичині 1918-19|Українсько-польської війни 1918–1919&nbsp;рр.]] В 1918&nbsp;р.&nbsp;— командант Тернопільської військової округи (до його прибуття обов'язки виконував [[Ракочий Григорій Львович|Григорій Ракочий]]<ref>Б. Мельничук, Б. Пиндус. Ракочий Григорій Львович / {{ТЕС|3}}— С. 169.</ref>), згодом працював у Військовому секретаріаті [[ЗУНР]] у [[Івано-Франківськ|Станіславові]]. Влітку [[1919]]&nbsp;р. призначений до Міністерства військових справ [[уряд УНР|уряду УНР]] у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]]. Брав участь в організації [[ЧУГА|Червоної УГА]]. Застерігав [[Затонський Володимир Петрович|Володимира Затонського]], вороже налаштованого до старшинського складу ЧУГА, від спроб вбити клин між ними та рядовими вояками<ref>''Литвин М., Науменко К''. Історія ЗУНР.-Львів: Інститут українознавства НАНУ, видавнича фірма «Олір»,1995.-368с., іл.— С. 290. ISBN 5-7707-7867-9 с.290</ref>.