Відмінності між версіями «Аристократія»

м
наголос
м (наголос)
{{About|форму державного правління|суспільний стан|Аристократія (стан)}}
{{Форми правління}}
'''АристократіяАристокра́тія''' (від грецького {{lang-el|αριστοκρατία (aristokratíа), ἀριστεύς}} — найкращий і κρατεῖν — правити, тобто влада найкращих) — форма державного ладу, за якої правління здійснюється представниками родової знаті.
 
Аристократією називають [[Форма державного правління|форму правління]], при якій [[державна влада]] зосереджена в руках привілейованої освіченої [[Знать|знатної]] меншості. [[Платон]] і [[Аристотель]] під аристократією розуміли правління освічених (знатних), професійно підготованих людей, які володіють політичним мистецтвом (мистецтвом управління). Пізніше аристократичну форму правління виділяли [[Полібій]], [[Спіноза]], [[Гоббс]], [[Монтеск'є]], [[Кант]] та інші. Обґрунтуванням такої форми правління її прихильниками є, як правило, ідея про політичну неповноцінність більшості членів суспільства, якими й покликана правити аристократична [[еліта]].
В стародавні часи аристократичними республіками були [[Спарта]], [[Римська республіка|Рим]] (6-1 вв. до н. е.) та [[Карфагенська імперія в Іспанії|Карфаген]]; а в [[Середньовіччя|середньовічній]] Європі — [[Венеціанська республіка|Венеція]], [[Псковська республіка|Псковскька]] та [[Новгородська республіка|Новгородська]] феодальні республіки.
 
Склад, принципи створення вищих [[Органи державної влади|органів державної влади]] та їх співвідношення відрізняються в різних аристократіях. Наприклад, в [[Спарта|Спарті]] влада знаходилась в руках двох [[царі Спарти|царів]], які обирались народними зборами [[герусія|герусії]] (Ради старійшин) та [[ефор]]ів. В Римі члени [[сенат]]у призначались цензором з числа колишніх посадових осіб та представників знатних родин; зі знаті створювались «виборні» магістрати (консули, претори, цензори та еділи). В [[Карфаген]]і реальну владу мали 2 виборних суффети та виборна Рада старійшин. В Новгороді та Пскові міським патриціатом створювалась Рада правителів ({{lang-ru|Совет господ}}).
 
В аристократичній формі правління [[народні збори]] мали дуже невеликі повноваження і відігравали незначну роль. Населення не брало активної участі в державному житті. Вибори мали, в значній мірі, фіктивний характер, а посадові особи були представниками знаті (спіріатів в Спарті, патриціїв в Римі, патриціата в середньовічних республіках).