Польсько-козацько-татарська війна (1666—1671): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Arlot (обговорення | внесок) м шаблон |
Arlot (обговорення | внесок) м →Воєнні дії 1666–1667 років: доповнення |
||
Рядок 33:
Наприкінці 1666 року гетьман Правобережної України [[Петро Дорошенко]] визнав протекцію Криму. У грудні 1666 року козаки П. Дорошенка разом з татарами розбили [[Битва під Браїловим (1666)|під Браїловим]] на Брацлавщині 6-тисячний відділ коронної армії під проводом [[Себастьян Маховський|Себастьяна Маховського]]. Командир польського війська опинився в татарському полоні. Отже, ще до закінчення польсько-російської війни Україна стала театром нової війни.
У червні [[1667]] року польний гетьман коронний [[Ян III Собеський|Ян Собеський]] попередив населення не тільки [[Поділля]], але й Люблинщини, що їм загрожує небезпека від татарської навали. Як і очікувалося, у вересні 1667 року 16-20-тисячна орда татар під проводом калга-султана Крим Ґерая, посилена 15 тисячами козаків Дорошенка, вдерлася на Галичину. Собеський зміг зібрати 15 тисяч коронного війська та приватних магнатських підрозділів, щоб захиститися від цієї навали. Крім того, йому допомогли озброєні православні селяни. У [[Битва під Підгайцями (1667)|битві під Підгайцями]] козацько-татарське військо зазнало поразки, після 10 днів протистояння була підписана мирна [[Підгаєцька угода]], яка в дійсності виявилася лише перемир'ям.
== Воєнні дії 1671 року ==
| |||