Династичний період Стародавнього Єгипту: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 70:
Вигнання гіксосів дозволило Єгипту розширити зв'язки з [[Азія | Азією]]. Можливо, з міркувань безпеки, побоюючись ще однієї загрози з боку гіксосів, а може бути, в прагненні встановити необхідні їм торгові зв'язки з азіатськими країнами, єгиптяни відтоді не обмежувалися традиційним відокремленим існуванням в долині [[Ніл]]а. Тепер Єгипет став частиною середземноморського світу.
 
Онук Яхмоса [[Тутмос I]] розширив межі країни як в південному, так і в північному напрямку. Він привів своє військо до верхів'їв [[Євфрат|Євфрата]] і на березі цієї річки спорудив тріумфальну стелу з написом. Його онук [[Тутмос III]] був найвеличнішим з усіх єгипетських фараонів, однак ще в дитинстві був відтиснутий з трону своєю мачухою, царицею [[Хатшепсут]], двадцятирічне правління якої відзначено значними успіхами у зовнішній торгівлі (спорядження експедиції в [[Пунт]]) і архітектурі (будівництво зодчим [[Сенмут]]ом заупокійного храму Хатшепсут Джесера Джесера в Дейр ель-Бахрі), при цьому цариця, пошвидше всійза видимостівсе, організувала щонайменше два повноцінних військових походи. Після смерті Хатшепсут Тутмос III, отримавши одноосібну владу, сам зробив 17 походів в Азію і, відзначившись в цілому ряді битв, починаючи з битви при [[Мегіддо]], розгромив коаліцію правителів Сирії і Палестини, відтіснив могутню державу Мітанні і підпорядкував більшість східних сусідів.
 
Епохою процвітання і могутності було для Єгипту і 32-річне правління [[Аменхотеп III | Аменхотепа III]] (бл. 1455–1419 до н. е.), який пожинає плоди завоювань [[Тутмос III | Тутмоса III]]. [[Аменхотеп III]] вважається одним з найвидатніших будівельників в історії Єгипту.
 
=== Реформа Ехнатона ===
До того часу основою могутності царської влади була підтримка війська і жерців бога [[Амон-Ра | Амона-Ра]]. Однак після припинення воєн в Азії держава потребувала нових опор. Після смерті Аменхотепа III трон посів його син [[Аменхотеп IV]], який увійшов в історію як релігійний реформатор. Своє ім'я він змінив на [[Ехнатон]] (Ахенатон) в знак заперечення свого зв'язку з богом [[Амон]]ом, на яку вказувало ім'я Аменхотеп. Ехнатон скасував шанування бога Амона, віддалився в засновану ним поблизу [[Гермополь | Гермополя]] нову столицю [[Ахетатон]] (її руїни в даний час носять назву [[Ель-Амарна]]) і проголосив культ єдиного істинного бога [[Атон ]]а, символом якого був сонячний диск. Могутнє жрецтво, пов'язане з культом Амона, було придушене, храми цього бога закриті, і навіть його зображення були стесані або знищені.
 
Боротьба з традиційною релігією тривала 17 років, але завершилася зі смертю Ехнатона. Катастрофою для Єгипту обернулося його зневага прямими царськими обов'язками. Бунтівні вожді азіатських народів, насильно включених в державу на Нілі, негайно скористалися тим, що Ехнатон послабив кермо державного правління. Така ситуація надавала довгоочікувану можливість скинути обтяжливе ярмо. Кілька відданих фараону номархів звернулися до нього з проханням підтримати їх боротьбу з агресивними сусідами; але коли їхні листи (збереглися на табличках з Ель-Амарни) залишилися без відповіді, вони припинили свої безуспішні спроби. Від величезної держави, що з таким трудом створювалася попередниками [[Ехнатон]]а, практично нічого не залишилося. [[Семенехкара]] (1348-47 ггрр. до н. е.) Черезчерез деякий час відновив культ Амона і старим богам було повернуто їх попереднє положення.
 
Про багатство Єгипту в епоху правління XVIII династії можна скласти уявлення за знахідками скарбів у відкритій в 1922 гробниці [[Тутанхамон]]а — зятя Ехнатона. Реальними правителями під час його царювання (бл. 1400–1392 рр. до н. Ее.) Були колишній верховний жрець Атона [[Ейа]] і головний воєначальник Ехнатона [[Хоремхеб]]. Після смерті юного фараона його вдові [[Анхесенамон]] запропонував вийти заміж син хетського царя [[ Суппілуліума I | Суппілуліуми I]], проте був убитий єгипетської знаттю. Після сцього [[Анхесенамон]] вступиввступила в шлюб з [[Ейа]], який вважається останнім царем XVIII династії, а Суппілуліума I повністю вигнав єгиптян з Азії.
 
=== XIX і XX династії ===