Династичний період Стародавнього Єгипту: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 70:
Вигнання гіксосів дозволило Єгипту розширити зв'язки з [[Азія | Азією]]. Можливо, з міркувань безпеки, побоюючись ще однієї загрози з боку гіксосів, а може бути, в прагненні встановити необхідні їм торгові зв'язки з азіатськими країнами, єгиптяни відтоді не обмежувалися традиційним відокремленим існуванням в долині [[Ніл]]а. Тепер Єгипет став частиною середземноморського світу.
Онук Яхмоса [[Тутмос I]] розширив межі країни як в південному, так і в північному напрямку. Він привів своє військо до верхів'їв [[Євфрат|Євфрата]] і на березі цієї річки спорудив тріумфальну стелу з написом. Його онук [[Тутмос III]] був найвеличнішим з усіх єгипетських фараонів, однак ще в дитинстві був відтиснутий з трону своєю мачухою, царицею [[Хатшепсут]], двадцятирічне правління якої відзначено значними успіхами у зовнішній торгівлі (спорядження експедиції в [[Пунт]]) і архітектурі (будівництво зодчим [[Сенмут]]ом заупокійного храму Хатшепсут Джесера Джесера в Дейр ель-Бахрі), при цьому цариця,
Епохою процвітання і могутності було для Єгипту і 32-річне правління [[Аменхотеп III | Аменхотепа III]] (бл. 1455–1419 до н. е.), який пожинає плоди завоювань [[Тутмос III | Тутмоса III]]. [[Аменхотеп III]] вважається одним з найвидатніших будівельників в історії Єгипту.
=== Реформа Ехнатона ===
До того часу основою могутності царської влади була підтримка війська і жерців бога [[Амон-Ра | Амона-Ра]]. Однак після припинення воєн в Азії держава потребувала нових опор. Після смерті Аменхотепа III трон посів його син [[Аменхотеп IV]], який увійшов в історію як релігійний реформатор. Своє ім'я він змінив на [[Ехнатон]] (Ахенатон) в знак заперечення свого зв'язку з богом [[Амон]]ом, на яку вказувало ім'я Аменхотеп. Ехнатон скасував шанування бога Амона, віддалився в засновану ним поблизу [[Гермополь | Гермополя]] нову столицю [[Ахетатон]] (її руїни в даний час носять назву
Боротьба з традиційною релігією тривала 17 років, але завершилася зі смертю Ехнатона. Катастрофою для Єгипту обернулося його зневага прямими царськими обов'язками. Бунтівні вожді азіатських народів, насильно включених в державу на Нілі, негайно скористалися тим, що Ехнатон послабив кермо державного правління. Така ситуація надавала довгоочікувану можливість скинути обтяжливе ярмо. Кілька відданих фараону номархів звернулися до нього з проханням підтримати їх боротьбу з агресивними сусідами; але коли їхні листи (збереглися на табличках з Ель-Амарни) залишилися без відповіді, вони припинили свої безуспішні спроби. Від величезної держави, що з таким трудом створювалася попередниками [[Ехнатон]]а, практично нічого не залишилося. [[Семенехкара]] (1348-47
Про багатство Єгипту в епоху правління XVIII династії можна скласти уявлення за знахідками скарбів у відкритій в 1922 гробниці [[Тутанхамон]]а — зятя Ехнатона. Реальними правителями під час його царювання (бл. 1400–1392 рр. до н.
=== XIX і XX династії ===
|