Магній: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м виправлення
Рядок 3:
'''Ма́гній''' ({{lang-en|magnesium}}, {{lang-de|Magnesium n}} ) – [[хімічний елемент]]. Символ Mg. [[Атомний номер]] - 12; [[атомна маса]] - 24,312. Відкритий [[Гемфрі Деві|Г. Деві]] у 1808 р.
 
Уперше металевий магній отриманий в 1829 р. французьким хіміком А. Бюссі. Магній – легкий сріблясто-білий метал. Хімічно активний. На повітрі окиснюється й тьмяніє. При нагріванні горить яскравим полум’ям. Густина 1,739 кгг/мсм³ при 293 К, в рідкому стані 1,540 кгг/мсм³ при 973 К; t_плав 650 °С, t_кип 1095 °С. Ступінь окиснення +2. Утворює металорганічні сполуки. Магній – характерний елемент мантії Землі, роль якого зменшується при переході у верхні горизонти [[літосфера|літосфери]].
 
Магній застосовують в основному для виробництва легких магнієвих сплавів, а також для легування сплавів алюмінію, які застосовуються в різних галузях машино- і приладобудування. Магній використовується також як розкисник у виробництві високоміцного чавуну і сталі, для одержання важковідновлюваних металів (Ti, V, Zr, U, Cr) витісненням їх із сполук. Знаходить застосування в піротехніці, фотографії, військовій техніці, медицині.