Слобідка (Старосілецька сільська громада): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок)
м заміна прапорців відповідно до Special:Diff/14961600
AHbot (обговорення | внесок)
м стильові правлення
Рядок 35:
}}
'''Слобі́дка''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Коростишівський район|Коростишівському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Населення становить 641 осіб. Мешканці цього села розмовляють певним діалектом української мови з дуже своєрідною фонетикою, не характерною для сусідніх сіл.
 
Село Слобідка засноване поміщиками Якубовськими на старосілецьких землях як Слобода Старосілецька. За ствердженням класика Лавретнія Похилевича, Слобода заселена вихідцями сіл Старосілець та Минійок. У 1790 році до Слобідки перевезли Старосілецьку дерев’яну церкву, адже до цього часу в селі була лише каплиця. Церкву освятили в ім’я Святого Миколая. У 1798-ім в Слобідці налічувалося 223 особи чоловічої статі та 276 - жіночої. Зважаючи на значну кількість жителів, слобідська церква отримала самостійну парафію. Церква мала типову для того часу трибанну споруду, зведену з дубової деревини без жодного цвяха. Єдиний неприкрашений хрест був встановлений на середній бані. Ймовірно, церковного начиння відчутно не вистачало. Адже у 1802 році, після закриття Минійківської Предтеченської церкви, як непридатної для проведення служб через старість, церковні речі та начиння у вересні перенесли в слобідську Свято-Миколаївську церкву. Всі розпорядження, що стосувалися благоустрою слобідської церкви були від поміщика Миколая Зелюнки та його дружини Францишки, власників Слобідки та Старосілець.