Цар: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MelVic (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
MelVic (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Ivan-Groznyi-Parsuna.jpg|міні|200пкс|Цар [[Іван Грозний]], [[Державний історичний музей]], [[Москва]]]]
[[Файл:Panthera leoP1040181.JPG|міні|200пкс|Лев — цар звірів.]]
'''Цар''' ({{lang-ru|Царь}}) — [[монарх]] в Росії, Болгарії та Сербії. Також титул ''цар'' вживався в офіційних документах і руських [[літопис]]ах щодо [[хан]]ів [[Золота Орда|Золотій
Російський історик [[Карамзін]] мав іншу думку, щодо походження титулу ''цар''<ref>[https://books.google.com.au/books?id=w851ixSKr9AC&pg=PA339&lpg=PA339&dq=%D0%A1%D0%B8%D0%B5+%D0%B8%D0%BC%D1%8F+%D0%BD%D0%B5+%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C+%D1%81%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+Caesar,+%D0%BA%D0%B0%D0%BA+%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%B5+%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE+%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8&source=bl&ots=haRMLwpddZ&sig=BdmlcVV8RsAH-coeF0v6flJ5AZ8&hl=uk&sa=X&ei=il7xVIiyNai2mQWqzILwAg&ved=0CCUQ6AEwAQ#v=onepage&q=%D0%A1%D0%B8%D0%B5%20%D0%B8%D0%BC%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5%20%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20Caesar%2C%20%D0%BA%D0%B0%D0%BA%20%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8&f=false История Государства Российского
У переносному значенні — повновладний господар над ким- або чим-небудь. Розпорядник, який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх чим-небудь: «[[лев]] — цар звірів».
Рядок 10:
== Етимологія ==
Caesar — обов'язкова частина титулу [[Римська імперія|римських]] та [[Візантійська імперія|візантійських]] [[імператор
В письмових пам'ятках слово відоме з [[917]] року, з часів [[Болгарія|болгарського]] [[цар
У давньоруський літературі термін використовували спочатку для позначення Бога
Після входження більшої частини Русі до складу [[Монгольська імперія|Монгольської імперії]] в слов'яномовних джерелах того часу цим словом почали називати Великого хана, а згодом
В [[Острозький літописець|Острозькому літописці]] (після [[1633]]) словом «цар» позначають монархів рівня [[хан]]а чи [[король|короля]]. Наприклад:
: ''Року 1521. Махмет, перекопський цар, взял Казань под Василієм, князем московським, і в Москві больш 300 000 в'язнів набрал''<ref name="Бевзо">О. А. Бевзо. Львівський літопис і Острозький літописець.
На противагу цьому [[імператор]]у відповідає слово «[[цісар]]». Наприклад:
: ''
У сучасній українській (а також російській і радянській історіографії) слово «цар» вживається як загальний термін для позначення неспоріднених титулів правителів стародавнього світу: Близького Сходу, Середземномор'я, Індії, Китаю тощо, а також доколумбової Америки. Іноді це призводить до того, що однакові за звучанням титули (зокрема, латинське «рекс» ({{lang-la|rex}}) або китайське «ван») перекладають по-різному — в залежності від контексту.
Рядок 30:
== Росія ==
[[Файл:Kremlinpic4.jpg|200px|міні|праворуч|Перший московський цар
У Московії, а згодом і Російській імперії, «цар» був титулом [[хан (титул)|ханів]] династії Чингізидів, а згодом став титулом власне монарха Московії і Російської імперії. Цей титул вживається правителями Росії з часів [[Іван III Васильович|Івана III]] в основному у дипломатичній документації. У [[1497]] році Іван III коронував як царя свого онука Дмитра Івановича, оголошеного спадкоємцем, але потім ув'язненого. Наступник [[Іван III Васильович|Івана III]] [[Василь III]] довольнився старим титулом [[великий князь]]. Але у [[1547]] році його син [[Іван IV Грозний]], досягнувши повноліття, коронував себе царем.
До епохи Івана ІІІ слово «цар» зрідка вживали у російській літературній мові на означення московських правителів. Але в офіційних документах, міжнародних угодах та печатках воно не зустрічалося<ref name="Ф111">Меховский Матвей. [http://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/HistSources/Tractat2Sarmatiis/Notes/140.html Трактат о двух Сарматиях].
У [[1721]] році [[Петро I|Петро Великий]] замість старого титула «цар» прийняв титул «[[імператор]]а». Відтоді титул «цар» продовжував вживатися нарівні з титулом «імператора» у російській документації і літературі до [[Лютнева революція 1917|повалення монархії]] в лютому-березні [[1917]]<ref>Наприклад, у[[Гімн Російської імперії|державному гімні]]. Слово, якщо воно стосувалось російського монарха, потрібно було писати з великої літери). Крім того, титул входив до офіційної повної титулатури як титул володаря колишнього Казанського, Астраханського і Сибірського ханств, а потім — Польщі.</ref>.
== Балкани ==
Титул
== Титули царської сім'ї ==
Рядок 63:
== Література ==
{{Вікісловник|цар}}
* Лакиер А. Б. История титулов государей России // Журнал Министерства народного просвещения. 1847. Ч. 54.
* Ключевский В. О. Терминология русской истории // Соч. в 9-ти томах. Т. VI: Специальные курсы. М., 1989. С.
* Барсов Е. В. Древнерусские памятники священного венчания на царство в связи с греческими их оригиналами, с историческим очерком чинов царского венчания в связи с развитием идеи царя на Руси // Чтения в Обществе истории и древностей российских. 1883. Кн. 1. Отд. 1. С. [44-84];
* Лыщинский Л. В. О значении слова самодержавие (историческая справка). СПб., 1906;
* Vodoff W. Remarques sur la valeur du terme 'tsar' applique aux princes russes avant le milieu du XVe siecle // Oxford Slavonic Papers. Vol.XI. 1978. P.1-41; Он же. Le titre 'tsar' dans la Russie du nord-est byzantina et mediaevalia europensia. Vol.1. Sofia, 1989. P.54-58;
* Хорошкевич А. Л. Еще одна теория происхождения опричнины Ивана Грозного // Спорные вопросы отечественной истории
* Она же. Царский титул Ивана IV и боярский «мятеж» 1553 года // Отечественная история. 1994. № 3. С. 23-42;
* Горский А. А. О титуле «царь» в средневековой Руси (до середины XVI
* Филюшкин А. И. Термины «царь» и «царство» на Руси // Вопросы истории. 1997. № 2;
* Он же. Титул московских государей и проблемы культурно-цивилизационного выбора стран Восточной Европы в период средневековья // Средневековая Европа. Воронеж, 1997. Вып. 1. С. 90-100;
|