Відмінності між версіями «Джироламо Савонарола»

Флорентійці скористались нагодою і оголосили місто республікою. Владу в ньому передали Савонаролі. Флоренція його зусиллями перетворилась на теократичну державу.
 
Він обіцяв, що в тому оновленому світі, майже Новому Єрусалимі з Біблії, царюватимеправитиме однатільки Флоренція. Савонарола знайшов слабкості флорентійського гонору і почав вдало їх використовувати. Серед мешканців Флоренції і раніше досить сильними були мессіанськімесіанські настрої та настрої унікальності свого Міста, духовної столиці Італії (попри РимуРима) та в світі загалом. Пристрасні слова пророка, що спілкувався з самою Богородицею і розповідав про це, сприймались як правда і заклик до дії. Кількість його прихильників зростала щоденно, а його вплив набув небачених розмірів і спричинив суспільну соціофренію. Критиків та супротивників Савонароли почали переслідувати його [[Зброя|озброєні]] прихильники. В місті виникло товариство релігійної молоді (fanciulli), що тисло на критиків, чавило їх, вламувалось в приватні оселі і забирало усевсе гріховне. В перелік гріховного потрапили гральні кості, неаскетичні і життєствердні літературні твори (серед яких і «[[Декамерон]]» [[Бокаччо]]), картини з оголеною натурою тощо. Згодом до них додали [[Дзеркало|дзеркала]], [[Музичні інструменти|музичні інструменти]] і ноти, коштовні [[меблі]] і коштовності, багатий [[одяг]], до якого мали значну пристрасть усі флорентійці. БулиБуло забороненізаборонено всі [[карнавал]]и ій свята, окрімкрім церковних. Відвідини церков і соборів зробили обов'язковими. Вітались і заохочувались [[донос]]и.
 
Згодом Савонарола оголосив про новий [[податок]] — десятину. Його мали сплачувати всі багатії з нерухомого майна. Всі вилучені кошти йшли на [[благодійність]].
 
Серед заможних і впливових флорентійців почав визрівати спротив. Але вони ще не мали ініціативи. Об'єктами критики ченця були також папи римські [[Сікст IV]], [[Інокентій VIII]], [[Олександр VI|Александр VI БорджіаБорджа]]. Але проповідник з Феррари щосили пригинав долу і голови [[народ]]у, якого теж звинувачував в відході від [[католицизм]]у. [[Авторитет]] Савонароли зріс настільки, що в кінці 15 ст. він, по суті, став невизнаним, але фактичним політичним володарем Флоренції, володарем її дум, встановив там досить суворий монастирський режим. При цьому парадоксально — не обіймав жодної офіційної посади, як не обіймав жодної офіційної посади і Лоренцо Медичі.
 
== Спалення гріховного ==