'''Піпіль''' (самоназва "''масеуаль"'') -— корінний індійський народ, що проживає на заході Сальвадора. В основному піпілі проживали на території сучасного Сальвадора, лише невелика частина — на країнитериторії СальвадорГватемали. Мова піпіль належить до юто-ацтекської мовної сім’ї. Піпілі можна умовно поділити на три етнічні групи переселенців, котрі поступово утворили спільну культуру і, врешті-решт, власну державу. Перша -— народ мовної сім’ї майя-соке, мова і культура якого домінувала до 10 ст.; друга -— ацтеки (науа), котрі разом із народом мовної сім’ї майя-соке створили досить розвинуту культуру; третя -— група, котрій була дана умовна назва "ісалько-піпіль" (у Х-ХІ ст. зайняла західний берег ріки Лемпа). Згідно з легендами, що не протирічятьпротирічать данимданих археологічних розкопок, це були переселенці з держави тольтеків, котрі рятувались від громадянського конфлікту.
