Вікіпедія

Гілка червоних гігантів: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м зв'язність
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Не плутати|асимптотичне відгалуження гігантів|асимптотичним відгалуженням гігантів}}
[[Файл:EvolutionStellar ofevolutionary a Suntracks-like starukr.svg|міні||300пкс350пкс|[[ЕволюціяЕволюційні зір|ЕволюціяЕволюцій зорітреки]] з масою 1 [[Маса Сонця|M<sub>☉</sub>]]зір після стадії головної послідовності]]
'''Відгалу́ження черво́них гіга́нтів''' &nbsp;(ВЧГ) - послідовність на [[Діаграма Герцшпрунга—Рассела|діаграмі Герцшпрунга—Рассела]], що утворена [[еволюція зір|зорями малої та проміжної маси]], які перебувають на стадії горіння гідрогену у сферичному шарі навколо ізотермічного гелієвого ядра<ref name="aes-evo"></ref><ref name="Pettini"/>. Іноді його називають також ''першим відгалуженням гігантів'' (на відміну від {{Нп5|Асимптотичне відгалуження гігантів|асимптотичного відгалуження гігантів||Asymptotic giant branch}}&nbsp;— АВГ).
 
== Еволюція ==
На відгалуження червоних гігантівЕволюція зорі потрапляють післяна [[Головна послідовність|головноїголовній послідовності]] завершується, коли більша частина гідрогену в ядрі перетворюється на гелій. Термоядерні реакції в такому ядрі майже припиняються й воно починає стискатися. На відгалуження червоних гігантів зорі потрапляють через порівняно коротку стадію [[субгігант]]а. На цьому шляху ядро зорі переходить у [[Виродження (фізика)|вироджений стан]], а її оболонка починає розширюватисяохолоджуватися тай розширюватися охолоджуватися<ref name="Pettini"/>.
 
Коли температура зовнішніх шарів впадеупаде нижче приблизно 5000 [[Кельвін|К]], зоряоболонка стає повністю конвективною. Це призводить до збільшення [[світність|світності]] й еволюційний трек зорі починає прямувати вгору, майже вертикально<ref name="Pettini"/>. НаФактично, вершинізоря відгалуженняповторює [[трек Хаяші|шлях, колияким масасвого гелієвогочасу ядрапотрапила сягаєна 0,4&nbsp;—головну 0послідовність]],5 але долає його у зворотному напрямку. Спалений у шарі гідроген перетворюється на гелій та збільшує інертне ядро. Для зорі з масою 1&nbsp;[[Маса Сонця|M<sub>☉</sub>]] вця ядрістадія починаєтьсятриватиме [[потрійнаблизько гелієвапівмільярда реакціяроків. |загорянняРух геліюзорі ]]на діаграмі поступово прискорюється<ref name="aes-evoPettini"></ref>. ▼
 
На вершині відгалуження, коли маса гелієвого ядра сягає 0,4&nbsp;— 0,5&nbsp;[[Маса Сонця|M<sub>☉</sub>]] в ядрі починається [[потрійна гелієва реакція |загоряння гелію ]]. Внаслідок цього температура зовнішніх шарів дещо зростає й на діаграмі зоря пересувається вліво, у напрямку [[горизонтальне відгалуження|горизонтального відгалуження]]<ref name="aes-evo"/>.
 
== Особливості зір ВЧГ ==
<!--Відокремлення оболонки, незалежність від металічності, подібність характеристик для різних мас;
зоряний вітер, втрата маси;
екскавація.
-->
 
== Див. також ==
 
▲Коли температура зовнішніх шарів впаде нижче приблизно 5000 [[Кельвін|К]], зоря стає повністю конвективною. Це призводить до збільшення [[світність|світності]] й еволюційний трек зорі починає прямувати вгору, майже вертикально<ref name="Pettini"/>. На вершині відгалуження, коли маса гелієвого ядра сягає 0,4&nbsp;— 0,5&nbsp;[[Маса Сонця|M<sub>☉</sub>]] в ядрі починається [[потрійна гелієва реакція |загоряння гелію ]]<ref name="aes-evo"></ref>.
 
== Джерела ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гілка_червоних_гігантів