Вікіпедія

Павлик Михайло Іванович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 79:
У прозовому доробку М. Павлика є 2 повісті — «Пропащий чоловік» та «Вихора». У першій автор засуджує антинародну роль продажної частини інтелігенції, реакційних верств суспільства тогочасної Галичини. Порушується питання ставлення до жінки, її морального та духовного поневолення.
 
М. Павлику належить провідна роль у справі збирання, публікування, розповсюдження, збереження безцінних пам'яток української, загальнослов'янської та європейської культур. Завдячуючи йому, сьогоднішня українська і світова культури мають у своєму розпорядженні чимало із збереженої епістолярної спадщини видатних громадсько-культурних діячів: М. Драгоманова, [[Маковей Осип|О. Осипа Маковея]], І. Франка, Лесі Українки, М. [[Бучинський Мелітон|Мелітона Бучинського]], [[Окуневський Теофіл|Теофіла Окуневського]], [[Кравчинський Сергій Михайлович|Сергія Степняка-Кравчинського]], Наталії Кобринської, [[Крушельницька Соломія Амвросіївна|Соломії Крушельницької]], [[Карманський Петро Сильвестрович|Петра Карманського]], [[Франтішек Ржегорж|Франтішека Ржегоржа]], І. Палівки, [[Крушельницький Антін Владиславович|А. Крушельницького]], Г. Грабовського, [[Нижанківський Остап Йосипович|Остапа Нижанківського]], М. Лисенка, В. Стефаника, Ольги Кобилянської, Л. Мартовича, [[Марко Черемшина|М. Черемшини]].
 
Похований разом з сестрою Анною на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] Львова, пам'ятник скромний, поряд з надгробком [[Свєнціцький Іларіон Семенович| Іларіона Свєнціцького]].<ref>[http://lviv-lychakiv.ukrain.travel/uk/vidomi-pokhovannja.html Відомі поховання / Личаківський некрополь]</ref>
Рядок 86:
Став одним з фундаторів першої модерної української політичної організації&nbsp;— Русько-української радикальної партії, заснованої у Львові [[1890]]&nbsp;р. У програмі, розробленій ним спільно з Франком, проголошувалася її головна мета: пробудження свідомості мас, перетворення їх на політичну силу, з вимогами якої мусила б рахуватися австрійська влада.
 
1894&nbsp;р. кандидував у Бродівському повіті на виборах до Галицького сейму.<ref>''І.ЧороновілІгор Чорновіл.'' 199 депутатів Галицького сейму // Серія «Львівська сотня».— Львів: Тріада-плюс, 2010.— 228 с.— С. 26</ref>
 
== Примітки ==▼
{{reflist}}
 
== Література ==
{{Вікіцитати}}
* ''[[Володимир Качкан]].'' Михайло Павлик: Літературно-критичний нарис.— 1986
* ''Віктор Жадько.'' Український некрополь.— К., 2005.— С. 256.
* ''Ryszard Tomczyk.'' Rusko-Ukraińska Partia Radykalna 1890–1914.— Szczecin, 2007. ISBN 978-83-7518-020-6
* ''Ryszard Tomczyk.'' Radykałowie i socjaldemokraci. Miejsce i rola lewicy w ukraińskim obozie narodowym w Galicji 1890–1914.— Szczecin, 2007. ISBN 978-83-7518-031-2
Рядок 97 ⟶ 100:
== Джерела в мережі ==
* [http://mnib.malorus.org/kniga/73/ Михайло Лозинський. Михайло Павлик, його життє i дïяльнiсть. Виданнє Союза Визволення Украïни. Вiдень, 1917.]
 
▲== Примітки ==
{{примітки}}
 
{{PD-письменник}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Павлик_Михайло_Іванович