Гельмут Шмідт: відмінності між версіями

У 1937 році здав екзамени у школі в Гамбурзі, після чого у 1939 році записався до націонал-соціалістичної партії.

 

 

 

Батько Шмідта був незаконнонародженим сином єврейського комерсанта, що сім'я довгий час приховувала; це оприлюднив лише в 1984 році Валері Жискар д 'Естен за згодою Шмідта. Його батько Густав (1888-1981), був усиновлений родиною гамбурзької Шмідт, народившись від позашлюбного зв'язку єврея-комерсанта по імені Гумбель та німкені-офіціантки. У 1936 році в 18 років, будучи школярем, Шмідт брав участь у марші Адольфа Гітлера з Гамбурга в Нюрнберг на Нюрнберзький партійний з'їзд, будучи, за словами історика Генріха Вінклера, вражений «соціалістичної» і «солідаристської» складової нацистської пропаганди. У «Спогадах дитинства» сам Шмідт пише, що його походження вплинуло на неприйняття націонал-соціалізму в цілому. Під час Другої світової війни брав участь у протиповітряній обороні Бремена, воював на Східному фронті, потім працював в міністерстві авіаційної промисловості, з 1944 служив артилеристом на Західному фронті, в березні 1945 потрапив у полон до союзників і пробув там до серпня. Після війни Шмідт вивчав право і політологію в Гамбурзькому університеті, закінчив університет в 1949 році.

 

 

Прийшов до влади після скандальної відставки Віллі Брандта. Прихильник жорсткої лінії в боротьбі з лівим екстремізмом («Фракція Червоної Армії»), поліпшення відносин з Францією, один з ініціаторів Гельсінкських угод. У 1982 році, після спроби Гельмута Шмідта вивести зі складу кабінету учасників коаліції, не представляли СДПН, і організувати однопартійний уряд, бундестаг виніс йому вотум недовіри і затвердив новим канцлером Гельмута Коля.

 

 

 

 

Шмідт назвав масове безробіття самої великої німецької проблемою нашого часу. Він хвалив Агенда 2010 його наступника Герхарда Шредера і бачить у ній перший крок до усунення наслідків демографічних змін у Німеччині. Але програма реформ, на його погляд, недостатня, тому він вже з 1990-х роках виступає за дерегуляцію ринку праці та за зниження захисту від звільнень. Допомога по безробіттю має зменшитися. Крім того, на його думку, профспілки мають занадто великий вплив.

 

 

мультикультурне суспільство Шмідт назвав «ілюзією інтелектуалів». За його словами, концепт «мультікульті» важко поєднується з демократичним суспільством. Він вважає помилкою запрошення до ФРН робочої сили з інших культур на початку 1960-х років.

 

 

У зовнішній політиці він дуже цінує принцип невтручання у внутрішні справи суверенних держав.

Шмідт - противник вступу Туреччини в Європейський союз. Він побоюється зниження зовнішньополітичної дієздатності союзу, а також труднощі інтеграції живуть в Німеччині турків в німецьке суспільство.