Кавказ: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 128:
 
На території Кавказу виявлені численні родовища горючих, металічних і неметалічних корисних копалин, а також мінеральних, термальних і прісних вод. Зокрема виявлені родовища: [[нафта|нафти]] і [[газ]]у, кам'яного і бурого [[вугілля]] (Ткварчельське та Ткібулі-Шаорське), залізних ([[Дашкесанське залізорудне родовище|Дашкесанське]], Разданське, Абовянське та Малкінське) і марганцевих руд (Чіатурське), руд кольорових металів ([[вольфрам]]у, [[молібден]]у, [[кобальт]]у, [[мідь|міді]], [[свинець|свинцю]], [[цинк]]у, [[ртуть|ртуті]]), нерудної сировини ([[бентоніт]], [[флорідин]], [[барит]]), природних будівельних матеріалів ([[граніт]]ів, [[монцоніт]]ів, [[габро]], [[мармур]]ів, [[вулкан]]ічних і фельзитових [[туф]]ів, [[базальт]]ів і [[андезит]]ів, [[вапняк]]ів і [[травертин]]ів).
 
===Історія видобутку корисних копалин на Кавказі===
 
З кінця V тис. до Р.Х. починають формуватися потужні гірничі осередки на Кавказі , причому на їх становлення вірогідно вплинули технологічні імпульси, що йшли як збоку балкано-карпатської металургії (через північне Причорномор’я, за посередництвом трипільської та майкопської культур), так і з боку південних сусідів – народів Східної Анатолії, де найдавніша металургія була усталена традицією й первісними знаннями. Цікавим феноменом незвикло багатої металом археологічної культури є майкопська (IV тис. до Р.Х.), ареалом життєдіяльності якої була [[Кубань]] і [[Північний Кавказ]]. Розкопки залишених цією скотарською культурою величезних могил дали численні колекції металевих виробів: бронзову зброю і посуд, золоті прикраси, срібні посудини. Припускають, що метал надходив з Південного Кавказу, хоча не виключені розробки руд у ареалі розселення майкопської культури, де є відповідні мідні рудопрояви.
Таким чином, завдяки стійким господарчим, торгівельним і культурним (технологічним) зв’язкам навколо Чорного моря, у IV тис. до Р.Х. сформувалася [[Циркумпонтійська металургійна провінція]], яка протягом тривалого часу залишалася найпотужнішою на території усієї Євразії. Домінантою цієї провінції були рудники Кавказу, що пов’язано не тільки з багатими мідними родовищами, але й з новими технологічними успіхами кавказьких гірників – виробництвом арсенових бронз та освоєнням витоплення міді з первинних сірчистих руд.
Приблизно на початку II тис. до Р.Х., коли зв’язки між гірничо-металургійними й металообробними центрами навколо Чорного моря перестали бути системними (метал Балкан і Карпат було переорієнтовано на захід і північ, а Кавказу – на південь і схід), утворилася окрема [[Кавказька металургійна провінція]] (площею близько 500 тис. км<sup>2</sup>).
 
== Геополітичне обстановка і лідерство ==