Відкрити головне меню

Зміни

м
правопис
[[6 грудня]] [[1921]] року ірландська делегація, включаючи Майкла О'Колена, підписала [[Англо-ірландський договір]]. Як зазначають деякі історики, О'Колен розумів, що частина угоди щодо відділення [[Північна Ірландія|Північної Ірландії]] не буде сприйнята на його батьківщині добре, тому підписуючи документ сказав: ''«Я щойно підписав свій смертний вирок»''. Відповідно до підписаної угоди шість графств [[Ольстер]]а, зокрема [[Антрім (графство)|Антрім]], [[Арма]], [[Даун]], [[Лондондеррі]], [[Тайрон (графство)|Тайрон]] і [[Фермана (графство)|Фермана]], залишалися під владою Великої Британії. Однак, на Півдні Ірландії було створено автономію, так звану, [[Ірландська Вільна держава|Ірландську Вільну державу]] ({{lang-ga|Saorstát Éireann}}, {{lang-en|Irish Free State}}), що формально залишалася у складі [[Співдружність націй|Британській Співдружності]] зі статусом [[домініон]]у.<ref name="durdom.in.ua"/> Таке вирішення ситуації було сприйнято, як необхідний, але тимчасовий компроміс, який не прийняли більш радикальні політики.<ref name="hrono.ru"/>
 
У середині січня [[1922]] року {{нп3|Едмонд ФізАлан-Говард, віконт ФізАлан Дервента|віконтом ФізАланом Дервента||Edmund FitzAlan-Howard, 1st Viscount FitzAlan of Derwent}} було передано у володіння ірландського воєначальника Дублінський замок, після чого було створено тимчасовий уряд в Ірландії. Ця угода розділила Шинн Фейн, та ірландський парламент, «[[Ерахтас]]» ({{lang-ga|Oireachtas}}). О'Колену, все ж вдалося вмовити членів парламенту у необхідності документудокумента і вони ратифікували угоду у січні того ж року. Після численних дебатів [[1922]] року, парламент ратифікував цю угоду перевагою лише у 7 голосів. Пізніше договір було підтримано на всенародному референдумі.<ref name="durdom.in.ua"/> [[14 січня]] вони ж призначили Тимчасовий уряд, а було призначено його [[Прем'єр-міністр Ірландії|головою]] О'Колена.<ref name="generalMC"/>
 
=== Громадянська війна та загибель ===
1041

редагування