Новоархангельський район: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Wolodislav (обговорення | внесок)
внутрішнє посилання
Wolodislav (обговорення | внесок)
внутрішні посилання
Рядок 59:
 
=== [[XIV]]-[[XX століття]] ===
Перша згадка про населені пункти району стосуються [[Торговиця (Новоархангельський район)|Торговиці]]. У 1362 році в урочищі Сині Води об'єднане військо, що складалося, в основному, з українських та білоруських воїнів під керівництвом великого князя литовського Ольгерда[[Ольгерд]]а розгромило під Торговицею монголо-татарські війська, після чого загнало татар за [[Дон]] і [[Перекопський вал|Перекоп]].
 
У період [[Українсько-польська війна 1648—57|Українсько-Польської війни]] ([[1648]]–[[1654]]) [[Богдан Хмельницький|Богданом Хмельницьким]] був створений [[Торговицький полк]], який пізніше приєднався до запорозького війська для боротьби проти татар. Цей період історії пов'язаний з перебуванням у Торговиці уславленого козацького ватажка [[Іван Сірко|Івана Сірка]]. Він неодноразово бував на берегах Синюхи протягом десяти років. На увічнення історичної події у [[1991]] році у селі відкрито пам'ятний знак на честь Івана Сірка.
 
Згідно з [[Прутський договір|Прутським договором]] кордон [[Гетьманщина|України]] з [[Річ Посполита|Польщею]] проходив річками [[Синюха (річка)|Синюха]], [[Велика Вись]], [[Тясмин]] і далі до [[Чорне Море|Чорного моря]].
 
За наказом Київського губернатора Бібікова полковнику [[Миргородський полк|Миргородського козачого полку]] Капністу дано розпорядження побудувати навпроти польського містечка Торговиці військовий шанець і поселення. Полковник Капніст за домовленістю з Торговицьким графом [[Потоцький Станіслав|Потоцьким]] посилає вна Подолію[[Поділля]] осадчого козака Давида Звенигородського з метою привезення звідти 20 українських сімей для заснування поселення.
 
Давид Звенигородський приводить переселенців — українців в травні [[1742]] року на береги Синюхи. Таким чином, Новоархангельськ заснований в 1742 році.
 
На початку 50-х років XVIII ст. Новоархангельський городок ввійшов до складу поселень [[Нова Сербія|Нової Сербії]]. Починаючи з [[1765]] року тут щорічно відбувалися три [[ярмарок|ярмарки]]. Експедиція академіка Гільденштедта, яка за дорученням царського уряду проводила опис українських земель в [[1774]] року відзначала Новоархангельськ, як значний торгівельний центр, де тоді налічувалось 300 дворів купців і ремісників. Починаючи з 1765 року тут щорічно відбувалися три [[ярмарок|ярмарки]].
 
[[Файл:New serbia map.png|міні|300пкс|Карта [[Нова Сербія|Нової Сербії]]]]
З березня [[1764]] року поселення дістало назву Новоархангельськ.
 
Подія міжнародного масштабу відбулася в Торговиці [[1792]] року. Тут вперше 14 травня був опублікований Акт, розроблений у [[Санкт-Петербург|Петербурзі]] під наглядом [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини II]]. Цей документ увійшов у історію під назвою [[Торговицька конфедерація]]. Акт — це реакційний союз польських магнатів[[магнат]]ів, спрямований проти реформ державного люду у [[Річ Посполита|Польщі]]. Конфедерати були ворогами українського народу, їхні дії викликали масовий опір селянських мас, які страждали від нестерпного гніту польських феодалів. А виникнення Торговиці пов'язане зовсім не з політичними суперечками чи війнами. Сама назва підказує походження населеного пункту. І, певно ж, історія Торговиці сягає глибин віків, виникла вона задовго до того, як потрапила у письмову згадку. Коли подивитися на географічну карту України, в очі впадає положення Торговиці на ній. І сьогодні транспортне сполучення між Києвом і містами півдня проходить від Умані через Торговицю.
 
Історія Торговиці сягає глибин віків, виникла вона задовго до того, як потрапила у письмову згадку. Адже тут містилася основна переправа через річку Синюха. Коли подивитися на географічну карту України, в очі впадає положення Торговиці на ній. І сьогодні транспортне сполучення між Києвом і містами півдня проходить від Умані через Торговицю.
З розвитком торгівлі виникали сухопутні шляхи. Одним з найголовніших із них був Чорний. Він виходив з глибини Польщі, пролягав через Львів, Умань, Торговицю, Бобринець і закінчувався в Криму. Торговиця була однією з найголовніших торгових баз на цьому шляху. До того ж вона розташовувалася на кордоні між Польщею і землями Запорозької Січі. Тому за наказом Богдана Хмельницького у Торговиці було відкрито ило, тобто митницю. Першим митником гетьман призначив дозорця на прізвище [[Астаматій]].
 
З розвитком торгівлі виникаливажливої ролі набували і сухопутні шляхи. Одним з найголовніших із них був [[Чорний шлях|Чорний]]. Він виходив з глибини Польщі, пролягав через [[Львів]], [[Умань]], Торговицю, [[Бобринець]] і закінчувався в Криму[[Крим]]у. Торговиця була однією з найголовніших торгових баз на цьому шляху. До того ж вона розташовувалася на кордоні між Польщею і землями [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]]. Тому за наказом Богдана Хмельницького у Торговиці було відкрито ило, тобто митницю. Першим митником гетьман призначив дозорця на прізвище [[Астаматій]].
 
З відкриттям митниці Торговиця дуже швидко розвивалася і за часів Хмельниччини стала містечком з багатьма прикордонними і державними службами. Пізніше, у результаті чергових польсько-російських договорів, Торговиця відійшла до польських володінь. Російський уряд на лівому березі Синюхи, навпроти Торговиці заснував нове поселення під назвою Архангелгород (тепер Новоархангельськ). Обидва населені пункти стали прикордонними, а Синюха — водною смугою, що розділяла території двох держав.