Фортеця Ізмаїл: відмінності між версіями

Взяття Ізмаїла [[1790]] року під командуванням генерала [[Суворов Олександр Васильович|Олександра Суворова]] було одним з поворотних пунктів у [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|російсько-турецькій війні 1787–1792]] та пришвидшило поразку [[Османська імперія|Османської імперії]]. Бастіон "Кавальєр" був зруйнований, але російські війська протрималися у фортеці лише до 1791 року, після чого фортеця була зайнята турками. Знову російські війська ввійшли до фортеці лише 1809 року.

 

[[File:Izmail Fortress 02.jpg|thumb|200px|Брама гарнізонного кладовища]]

Відповідно до умов [[Паризький мир 1856|Паризького мирного договору 1856]] фортецю Ізмаїл було роззброєно, а мури підірвано. Наприкінці [[XIX сторіччя]] внаслідок розвитку далекобійної [[артилерія|артилерії]] колишня фортеця остаточно втратила своє оборонне значення. З 1858 року фортеця належить до [[Об'єднане князівство Волощини і Молдови|об'єднаного князівства Волощини і Молдови]].