Золота Балка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додана Категорія:Населені пункти, засновані 1780 з допомогою HotCat |
вікіфікація, правопис |
||
Рядок 3:
| область = [[Херсонська область]]
| район = [[Нововоронцовський район]]
| рада = [[Золотобалківська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 6524182001
| розташування =
Рядок 22:
| висота = 86
| ref-висота =
| водойма = [[Дніпро]],
| адреса = 74214 Херсонська обл., Нововоронцовський р-н, с.Золота Балка, вул.Леніна , тел. 3-72-32
| облікова картка =
| прапор =
| герб = zolota_COA.jpeg
| відстань о =
| ref-відстань о =
Рядок 36:
'''Золота Ба́лка'''
Село Золота Балка розташоване на правому березі Каховського водосховища. Відстань до Херсона 150 км, до найближчої залізничної станції Тік — 30 км, пролягає автошлях Херсон — Дніпропетровськ до якого 10 км, до смт. Нововоронцовка 20 км. Для території характерні балки. Корисні копалини: — камінь — вапняк, глина.▼
== Географічне розташування і природні умови ==
==Клімат.== ▼
▲Село Золота Балка розташоване на правому березі [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]]. Відстань до Херсона 150
Клімат помірно континентальний, посушливий. Влітку сюди надходять повітряні маси з Північної Африки, Малої Азії й Балканського півострова, взимку — маси арктичного повітря, що спричиняють ранні осінні і пізні весняні заморозки. Під впливом азіатського антициклону переважають вітри східних напрямків. Зима в основному тепла, малосніжна, осінь і весна часто сухі й сонячні. Середньорічна температура +8,8 °C, максимальна +40 °C , мінімальна до — 21, 5 °C.Тривалість без морозного періоду — пересічно 178 днів на рік. Середньорічна кількість опадів — від 300 до 401 мм. Вегетаційний період триває 200 днів . Природні умови сприяють вирощуванню зернових культур, розвитку баштанництва і виноградарства. Переважають південні чорноземи з лісовим підгрунтом. Степ майже повністю розораний. Цілинні типчаково — ковилові та полинові ділянки збереглися лише на схилах балок. Степовою рослинністю є також кореневищні злаки (стоколос, пирій), бобові (конюшина, люцерна) різнотрав'я (гвоздика, молочай). Основними деревними породами є сосна, біла акація. Лісова рослинність та чагарники ростуть на схилах долин, по балках. Промисловими хутровими тваринами є заєць — русак, степовий тхір, лисиця. В степу водиться хом'як, крапчастий, сірий ховрах. З птахів зустрічаються чаплі, дикі гуси, перепели, дрофи, куріпки. У Дніпрі є риба : лящ, короп, судак, сом, карась, тарань, бичок. ▼
=== Корисні копалини ===
Корисні копалини: [[камінь]], [[вапняк]], [[глина]].
▲Клімат помірно континентальний, посушливий. Влітку сюди надходять повітряні маси з Північної Африки, Малої Азії й Балканського півострова, взимку — маси арктичного повітря, що спричиняють ранні осінні і пізні весняні заморозки. Під впливом азіатського антициклону переважають вітри східних напрямків. Зима в основному тепла, малосніжна, осінь і весна часто сухі й сонячні. Середньорічна температура +8,8 °C, максимальна +40 °C
=== Флора і фауна ===
Вегетаційний період триває 200 днів. Природні умови сприяють вирощуванню зернових культур, розвитку баштанництва і виноградарства. Переважають південні [[чорнозем]]и з лісовим підгрунтом. Степ майже повністю розораний. Цілинні типчаково — ковилові та полинові ділянки збереглися лише на схилах балок.
Степовою рослинністю є також кореневищні злаки ([[стоколос]], [[пирій]]), [[бобові]] (конюшина, люцерна) різнотрав'я ([[гвоздика]], [[молочай]]).
Основними деревними породами є сосна, біла акація. Лісова рослинність та чагарники ростуть на схилах долин, по балках.
Промисловими хутровими тваринами є [[заєць-русак]], [[степовий тхір]], [[лисиця]]. В степу водиться [[хом'як]], крапчастий, [[Хорах сірий|сірий ховрах]]. З птахів зустрічаються [[Чапля|чаплі]], [[дикі гуси]], [[перепел]]и, [[Дрофа|дрофи]], [[Куріпка|куріпки]]. У Дніпрі є риба: [[лящ]], [[короп]], [[судак]], [[сом]], [[карась]], [[тарань]], [[бичок]].
== Історія ==
Перше поселення, що було знайдене біля с. Золота Балка виникло десь на рубежі [[III століття до н. е.|III]]
=== Козацька доба ===
Як повідомляє науковий співробітник Херсонського обласного архіву З.Орлова, територія на якій розташоване наше село, довго існувало «дике поле» і тільки французький інженер — мандрівник [[Гійом Левассер де Боплан|Боплан]], шукаючи місця для будівництва укріпленої фортеці [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] проти запорізьких козаків, виявив урочище під назвою Золота Долина.
Як повідомляє науковий співробітник Херсонського обласного архіву З.Орлова, територія на якій розташоване наше село, довго існувало «дике поле» і тільки французький інженер — мандрівник Боплан, шукаючи місця для будівництва укріпленої фортеці Речі Посполитої проти запорізьких козаків, виявив урочище під назвою Золота Долина. У першій половині XVI ст. Була створена Запорізька Січ, яка відігравала велику роль у боротьбі проти іноземних загарбників. Запорожці стали зачинателями в справі заселення і господарчого освоєння території, поблизу сучасного села Золота Балка. В основі економічної діяльності запорожців було скотарство, полювання, частково землеробство, рибальство. Після російсько— турецької війни 1768 — 1774 р. за Кючук — Кайнарджійським мирним договором Росія одержала землі між Південним Бугом і Дніпром. З розширенням кордонів Росії [[Запорізька Січ]] значно ослабла, та втратила своє значення передового загону у боротьбі проти загарбників. Скориставшись цим, Катерина II, яка розглядала Запорізьку Січ як один з осередків визвольної боротьби українського народу від поневолення, дала наказ про зруйнування Січі. Цей ганебний наказ виконав генерал Текелій що повертався з турецького фронту, та генерал Федор Чорба, що був викликаний для цього з придушення повстання О.Пугачова. Царські війська оточили Запорізьку Січ 4-5(15-16).VI .1775 р. яка на той момент налічувала невелику кількість козаків. Не маючи сил боронитися, кошовий отаман [[Петро Іванович Калнишевський]] змушений був здати фортецю без бою. Разом із старшиною його було заарештовано і на пропозицію Потьомкіна заслано довічно до Соловецького монастиря, де він помер на 113 році життя у 1803 р. Запорізьке військо було оголошено розпущеним. Землі Запорізької Січі царський уряд почав роздавати поміщикам, а козаків закріпачувати. Це спричинило до втечі 5 тисяч запорожців на підвладну Туреччині територію в гирлі Дунаю, де вони заснували Задунайську Січ. Після ліквідації Запорізької Січі на місці теперішньої території села Золота Балка стояло кілька землянок колишніх запорожців, які жили з хліборобства та рибальства.▼
У першій половині XVI ст. Була створена Запорізька Січ, яка відігравала велику роль у боротьбі проти іноземних загарбників. Запорожці стали зачинателями в справі заселення і господарчого освоєння території, поблизу сучасного села Золота Балка. В основі економічної діяльності запорожців було скотарство, полювання, частково землеробство, рибальство. Після російсько-турецької війни 1768 — 1774 р. за [[Кючук-Кайнарджийський мирний договір|Кючук-Кайнарджійським мирним договором]], Росія одержала землі між [[Південний Буг|Південним Бугом]] і [[Дніпро]]м. З розширенням кордонів Росії, [[Запорізька Січ]] значно ослабла, та втратила своє значення передового загону у боротьбі проти загарбників.
===Період російської окупації===▼
▲
===Переселення українців з території Західної України===▼
В 1951 році в результаті [[Радянсько-польський обмін ділянками територій 1951 року|Радянсько-польського обміну ділянками територій]] на територію Золотої Балки було насильно переселено мешканців села Кривка, Нижньо-Устрицького району, Дрогобицької області (нині територія Польщі).▼
Після ліквідації Запорізької Січі на місці теперішньої території села Золота Балка стояло кілька землянок колишніх запорожців, які жили з хліборобства та рибальства.
▲=== Період російської окупації ===
==== Період 18-го століття ====
1780 рік. В селищі було 10 дворів і 50 «душ» В кінці XVIII ст. почалося інтенсивне заселення південних степів України. Царський уряд прагнув якнайшвидше заселити пониззя Дніпра і впровадити тут [[Кріпосництво|кріпосницьку систем]], тому роздавав російським поміщикам, чиновникам й офіцерам величезні земельні площі. Попит на пшеницю, вовну та іншу продукцію сільського господарства привертав на південь все нових і нових людей, які селились на вільних землях та заводили господарства.
1785 рік. Землі були віддані племіннику Потьомкіна, [[Енгельгардт Василь Васильович|генерал-поручику Енгельгарду]] («Золотої», так зване село в відомостях Катеринославської межової контори, стр. 145) Одержавши землю, поміщики переселяли сюди своїх кріпаків з російських і українських губерній.
1790 рік. В селі було 22 двори і 109 «душ» селян-кріпаків. З року в рік росте село, збільшується населення, все більш «з'являється відомостей про село Золота Балка». Провідною галуззю економіки було землеробство. Землевласник починає розорювати величезні площі цілинного степу. Виробництво товарного зерна (головним чином пшениці), яке мало збут всередині країни, а також йшло на експорт, штовхало генерал-поручика відводити величезні площі землі під пшеницю. Попит європейського ринку на вовну спонукав його розводити овець, переважно тонкорунних.
В 1795 році на карті Херсонського повіту значиться село Золота Долина, яке нараховувало 238 душ населення<ref name="q1">[список населёных мест Херсонского уезда, приложение VIII. стр. 145]</ref>. Прагнучи одержати якомога більше товарного зерна, поміщики розширювали посівні площі за рахунок землекористування селян. Доведенні до зубожіння, найбідніші селяни вели свої господарства дуже примітивно. Більшість з них не мала ніякого реманенту. Великим лихом була посуха, часті неврожаї.
З 1799 року по 1856 рік посухи повторились 21 раз. Степ конав від спраги, селяни — з голоду. Становище селян було тяжким.
==== Період 19-го століття ====
1810 рік. В присутності самого поміщика було точно установлені кордони Земельної дачі села Золота Балка і площа ораної землі з сінними покосами, це становило шість тисяч десятин. В селі було 44 двори, 125 «душ мужского пола» і 113 «женского». Медична допомога для переважної більшості населення краю була недоступною. Через недоїдання, тяжкий звичайний клімат, незадовільні житлові умови, відсутність будь-якого благоустрою населеного пункту, широко розповсюджувалися епідемічні хвороби. Часто спалахували епідемічні захворювання. Смертність серед населення, насамперед дітей, була високою.
Поселення села Золота Балка без спеціального плану. Основною їжею більшості населення був хліб, його порівнювали з сонцем, називали святим. Говорили: «Хліб — усьому голова». Біднякам хліба й кукурудзи із зібраного врожаю ледве вистачало на 8 місяців. Тому його випікали із суміші різного борошна — ячмінного, просяного та висівок. У середняцьких господарствах пшеничний і житній хліб споживали на весь рік. Яйця, масло, птиця йшли на продаж, щоб сплатити податки й придбати найнеобхідніші знаряддя та хатнє начиння. В селі сушили й в'ялили на сонці рибу, також солили її.
===== Період Кримської війни =====
Під час [[Кримська війна|Кримської війни]] (1853 — 1856 р.р.), що велася царською Росією проти коаліції держав у складі Англії, Франції, Туреччини і Сардинського королівства за розширення зміцнення позицій у районі Близького Сходу та Балкан, село Золота Балка виявилося одним з найближчих тилів, де зосереджувалися військові резерви, склади боєприпасів, через село проходили війська й ополченці на захист Севастополя. Війна ще більше погіршила економічне становище селян. У зв'язку з мобілізацією рекрутів та збільшенням податків селянські господарства розорювались: часті посухи, суховії, а з ними й неврожаї ставали постійними супутниками їхнього життя.
===== Період від Селянської реформи і до кінця 19 ст. =====
1856 рік. За статистичними даними Херсонського губернського земства в селі Золота Балка було вже 118 дворів, 648 жителів, з них: 311 — чоловіків, 337 — жінок. Низька продуктивність праці кріпаків не задовольняла зростаючих потреб поміщицьких господарств у робочій силі. Тому ще в [[Селянська реформа 1861|дореформений період]] поміщики використовували працю наймитів. Це були переважно зубожілі селяни з північних губерній України, яких злидні гнали на заробітки. «Строковим» сільськогосподарським робітникам доводилося працювати від зорі до зорі за мізерну плату одержували 15 карбованців.
Внаслідок [[Селянська реформа 1861|реформи 1861 року]], більшість землі залишилася у [[поміщик]]а. За встановленими розмірами душових наділів селяни одержали 5,5 десятин ревізьку душу. Поміщик виділяв селянам гірші землі. За одержані наділи вони вносили викупні платежі. Вони щорічно сплачували державі волосні й мирські та інші податки, вносили викуп за наділи, одержані від поміщика. Причому до оформлення викупу вони вважалися тимчасово зобов'язаними і мусили виконувати різні повинності на користь пана.
Після реформи 1861 року населення в селі значно збільшились. Сюди на південь, потягнулося селянство з неродючих [[Губернія|губерній]] (Чернігівської, Орловської). На початку 1863 року селяни села виявили «відкриту не поруку», бажаючи одержувати землю на кабальних умовах. Селяни заявили: «ця воля для нас гірше за неволю». Колишні кріпаки підпалили скирти панського вівса й сіна, а також вівчарню. В Золотій Балці, де на той час були багаті поміщицькі економії, населення до 1887 року зросло до 1112 чоловік, діяла земська школа, в якій налічувалося 46 учнів, а в ближніх селах не було шкіл, основна маса була неписьменна.
Земська школа була побудована в 1888 році. Першими вчителями були: священик, він же наставник школи Любинський Дмитро, другим вчителем був Борейногорський Олександр<ref name="q2">[за статистичним довідником "Список населёных мест Херсонской губернии, издание Губернского Статистического комитета Херсон, 1896 года]</ref>. Хоча село Золота Балка було центром [[Золото-Балківська волость|Золото-Балківської волості]] і на початку XX століття мало близько 1160 жителів, лікарні в ньому не було, діяв лише земський фельдшерський пункт. Більшість заселення залишалась неписьменною, хоч в селі налічувалося дві школи.
{{Докладніше|Золото-Балківська волость}}
В 1888 році в селі налічуються 289 дворів, 1160 жителів (596 чоловіків і 566 жінок), волосна управа, православна церква, земська народна школа (учнів 107. з них 91 хлопчиків та 16 дівчаток), земська поштова станція, фельдшер, рибний завод, хлібний амбар, дві лавки, [[корчма]]. До залізничної станції 80 верств, пристань Малі Гирла — 4 верств. Маючи гостру потребу в грошах, необхідних для сплати викупних платежів, численних податків, оренда землі, селяни змушені були продавати не тільки надлишки, а й необхідні їм самим продукти своєї праці. І все ж грошей не вистачало. Селяни розорилися.
Капіталізовані поміщицькі господарства широко використовували найману працю. Охоче брали тих, у кого не лишилося у торбі навіть шматка хліба. Наймитам доводилося споживати найдешевші малоякісні страви. Найпоширенішим був [[кандьор]] — суп із пшоном. Вживаними стравами були також [[затірка]], [[мамалига]], [[борщ]], [[галушки]], пшоняна, ячна або кукурудзяна каші, як правило, незаправлені жиром. Галушки звичайно готувались насіяного ячного борошна, з них стирчали [[остюк]]и, тому наймити називали їх «небритими». Тільки у святкові дні заробітчанам у незначній кількості давали на обід м'ясо й молоко. Робочий день тривав 10 годин, заробітна плата було низькою. Найгірше жилося бідності, яка потрапляла в кабалу до багатіїв. Восени в селі відбувалися десятки торгів, коли за несплату боргів з молотка продавалося майно селян. Поміщики за безцінь орендували майно селян.
===== Селянське повстання 1898 року =====
На кінець XIX ст., в 1898 році в Золотій Балці відбувся розгром поміщицької економії, який прогримів на весь південь України. Керуючий економії поміщиці Ізмайлової, Савельєв жорстокого пригнічував селян села, не здавав землю в оренду, які були йому не до вподоби, забирав самовільно сільську худобу, займався незаконними поборами і так далі. І ось 31 травня 1898 році коли службовці маєтку виганяли селянських коней, селяни великою юрбою, біля 200 чоловік, озброєні дрючками на чолі з селянином Єфремом Зуєм напали на службовців і загрожували розгромом, вимагали видати коней. Службовці заховались за воротами економії. Селяни поламали ворота і розгромили економію. Повстання було жорстоко придушено. В Херсонській «Юг» 8 червня 1899 року повідомлялось, що після року слідства і тюремного ув'язнення із 24 зачинщиків (як їх звали) розгрому 19 засуджено до позбавлення всіх прав і віддачі в арестантські роти, а три довічного ув'язнення<ref name="q3">[із статей газети «Радянська партія» від 4.01.1964 року, наукового співробітника обласного архіву З. Орлової], додатковий текст.</ref>.
В 1899 році землі селян Золотої Балки були володіннями княгині [[Святополк-Мирські|Святополк-Мирської]], які налічували близько 8190 десятин землі. Землю обробляли наймити та відробітками.
==== 20 століття ====
1905 рік. Роки реакції були одним з найтяжчих періодів у житті селян. На відруби в основному пересилилися місцеві багатії. Не маючи тяглової сили, біднота продавала або здавала в оренду свої земельні наділи. Щоб прохарчуватися, розорені селяни змушені були наймитувати.
Весною і влітку 1905 року селяни вимагали загального виборчого права, зниження податків та орендної плати. Вони вдавалися й до рішучіших методів бородьби: захоплення поміщицьких земель, випасів худоби.
16 грудня 1906 р. було зроблено назад на економію «Щевлеватом» де було взято 17 вівці на суму 119 крб. А 17 грудня напад повторено, але вже взято 103 вівці на суму 721 крб. В добротних будинках, критих червоною черепицею, бляхою, жили багатіші жителі села і торговці. В селі була церква, збудована на кошти селян, волосна управа, крамниці.
Сільська біднота мешкала, переважно в [[землянка]]х, зведених з [[саман]]у й вкритих соломою або очеретом. Свої хати вона прикрашала розписом, зокрема майстерно розмальовувалась комини й наличники. В кожній оселі на стінах висіли вишивані рушники, на яких переважав рослинний орнамент, зображувалися дніпровські заплави, лебеді.
В 1906 — 1907 роках в селі Золота балка було 251 двір, населення: 842 чоловіка, 796 жінки, належало їм 539 десятин землі<ref name="q4">[дані про економічне положення поселень Херсонського уз'їзду в сільськогосподарському відношенні подворовим спискам уїздної Земельної комісії в 1906 — 1907 роках, м. Херсон, 1908 р. видання Херсонського уз'їздного земства]</ref>. Багато селян було безземельних і малоземельних. Із поданих вище даних випливає, що їм належало лише по дві десятини на двір землі.
Запровадження [[Столипінська реформа|столипінської аграрної реформи]] посилило дальший процес розташування села, сприяло зростанню заможних селян. Місцеві багатії прибрали до своїх рук земельні ділянки сільської бідності. Вони забирали землю у розорених податками селян, а потім здавали їм же в оренду. Безземельні селяни поповнювали ряди наймитів, які в пошуках заробітків йшли найматися на роботу до поміщицьких економій та заможних селян, або ж виїжджали в міста.
Напередодні [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Золота Балка вже було великим селом, де проживало 1700 чоловік. Село було розміщене в балці, по рельєфу балки розміщені три вулиці. Тут розміщалися волосна управа, приватні лавки, стояли добротні будинки місцевих багатіїв. Більшість жителів села, жила в [[мазанка]]х: збудовані з саману, мали глиняні долівки й дах, маленькі віконця. В хаті стояли саморобні дерев'яні меблі — ослін, лава, ліжко. Мазанки були вкриті очеретом або соломою.
===== Період Першої світової війни =====
Під час першої світової війни населення села Золота Балка значно скоротилася внаслідок мобілізації до діючої армії багатьох чоловіків призовного віку. Чимало з них загинуло в боях, або потрапляло в полон. У селі залишилися жінки, діти й старі. Їм було не під силу обробляти землю примітивним знаряддям і при нестачі тягла.
Напередодні [[Жовтнева Революція|Жовтневої революції]] в селі Золота Балка значиться 270 дворів, населення: 722 — чоловіка, 871 — жінка<ref name="test">[список населення міст Херсонської губернії за даними Всеросійського сільськогосподарського перепису 1916 року Херсонського уїзду, видання Херсонської земельної управи, м. Херсон, 1917 року]</ref>.
▲=== Переселення українців з території Західної України ===
▲В 1951 році в результаті
Навіть сьогодні та частина села, на якій мешкають переселенці та їх нащадки, в народі називається
▲Навіть сьогодні та частина села, на якій мешкають переселенці та їх нащадки, в народі називається "Кривка".
== Видатні мешканці ==
* Сафат Добжанський — стрілець [[УПА]]
Рядок 61 ⟶ 138:
* Василь Періг — стрілець [[УПА]]
* Григорій Юристовський — стрілець [[УПА]]
* Марія Кузьо — краєзнавець, активістка [[Народний рух України|Народного руху України]] і борець за незалежність України, письменниця, переселенка з села [[Кривка (Бещадський повіт)|Кривка]].
В селі народився [[Хорунжий Михайло Іванович]] — український педагог і літератор.
==
{{reflist}}
== Посилання ==
* [http://weather.in.ua/ua/hersonskaja/9088 Погода в селі Золота Балка]
| |||