Виноградов Олександр Павлович: відмінності між версіями

Народився в [[Петербург|Петербурзі]]. Закінчив Військово-медичну академію (1924) і хімічний факультет [[Санкт-Петербурзький державний університет|Ленінградського університету]] ([[1925]]). У 1925  — [[1928]] викладав у Військово-медичній академії. У 1928 — 19471928–1947 працював в Лабораторії геохімічних проблем АН СРСР (з [[1945]]  — [[директор]]). З [[1947]]  — директор [[Інститут геохімії й аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського|Інституту геохімії і аналітичної хімії АН СРСР]]. З [[1953]] завідував кафедрою геохімії [[Московський університет|Московського університету]].

У [[1934]] році О.  П.  Виноградов переїздить з [[Ленінград]]а до [[Москва|Москви]]. [[30 вересня]] [[1943]] року його обирають [[член-кореспондент|членом-кореспондентом]] АН СРСР по Відділенню [[Хімія|хімічних]] наук. У 1945 — 19471945–1947 роках він директор Лабораторії геохімічних проблем імені В. І. Вернадського АН СРСР. У 1947 році організовує і стає керівником Інституту геохімії і аналітичної хімії імені В.  І.  Вернадського АН СРСР.

Як провідний [[фахівець]] [[СРСР]] в області [[аналітична хімія|аналітичної хімії]], що заслужив в [[1934]] році [[Премія імені В. І. Леніна|Премію імені В.  І.  Леніна]], був залучений до робіт зі створення [[атомна зброя|атомної зброї]] і атомної промисловості в Радянському Союзі. Очолив роботи з аналітичного забезпечення виробництва матеріалів високого ступеня чистоти, що ділилися. Під його керівництвом були розроблені високочутливі методи аналізу.

Наукові роботи відносяться до геохімії, [[біогеохімія|біогеохімії]], аналітичної хімії, [[космохімія|космохімії]]. Висунув [[гіпотеза|гіпотезу]] про [[походження Землі]]. Створив в [[1956]] вчення про універсальний шлях утворення [[Оболонка планети|оболонок]] всіх планет в процесі виплавлення і [[дегазація|дегазації]] [[мантія Землі|мантії]] по механізму зонного плавлення. Заклав основи нового напряму геохімії в СРСР  — використання [[ізотоп]]ного складу [[хімічний елемент|хімічних елементів]] для встановлення абсолютного віку [[гірські породи|гірських порід]]; виконав визначення абсолютного віку Землі і окремих її геологічних регіонів. Успішно розробляв проблеми хімії різних [[небесне тіло|небесних тіл]]. Вивчав склад [[метеорит]]ів; за даними, отриманими за допомогою [[космічний апарат|космічних апаратів]], встановив наявність [[базальт]]ових порід на поверхні [[Місяць (супутник)|Місяця]]; досліджував склад [[Атмосфера планети|атмосфери]] [[Венера (планета)|Венери]]; керував вивченням зразків місячного [[ґрунт]]у, доставлених апаратами «[[Луна-16]]» і «[[Луна-20]]». Вніс великий внесок до розвитку геохімії [[земна кора|земної кори]] і [[Світовий океан|Світового океану]], у вивчення хімічного складу [[живі організми|живих організмів]] у зв'язку з їхньою [[еволюція|еволюцією]], в хімію і [[технологія|технологію]] чистих речовин і [[Рідкісні елементи|рідкісних елементів]]. Проводив [[Радіохімія|радіохімічні]] дослідження і безпосередньо брав участь в створенні атомної промисловості в [[СРСР]].

Двічі [[Герой Соціалістичної Праці]] ([[1949]], 1975). Премія ім. В.  І.  Леніна (1934), Ленінська премія (1962), три Сталінські премії СРСР (1949, 1951 - — двічі), [[Золота медаль ім. М. В. Ломоносова]] АН СРСР ([[1974]]).

* Химический элементарный состав организмов моря, части 1-3, в книге: Труды Биогеохимической лаборатории АН СССР, тома 3, 6, М.  — Л., 1935-44 (исправленное и дополненное издание  — The elementary chemical composition of marine organisms, New Haven, 1953)

* О происхождении вещества земной коры, «Геохимия», 1961, №  1, с. 3-29