Вікіпедія

Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Ser GoDo (обговорення | внесок)
6991 редагування
Немає опису редагування
Ser GoDo (обговорення | внесок)
6991 редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
|image = Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка в Києві (5).jpg
|imagesize = 250px
|established = [[12 серпня]] [[1925]]
|location = [[Україна]], [[Київ]]
|координати = {{coord|50.4510795|30.5203468|format=dms|display=inline,title}}
|address = [[Провулок Тараса Шевченка (Київ)|Провулок Тараса Шевченка]] 8-а
|opening_date= [[10 листопада]] [[1928]]
|closing_date=
|working_time= з 10 до 18 (каса - до 17)<br />Вихідний: п'ятниця, останній четвер місяця - санітарний день
Рядок 17:
|website =
}}
'''Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка'''&nbsp;— філія [[Національний музей Тараса Шевченка|Національного музею Тараса Шевченка]]. Тут Т.&nbsp;Шевченко проживав з весни [[1846]] до свого арешту&nbsp;— [[5 квітня]] [[1847]] року.
 
== Історія будинку ==
Рядок 29:
== Проживання Тараса Шевченка ==
 
ВУ цьому будинку [[Тарас Шевченко]] оселився після свого повернення з [[Седнів|Седнева]] напровесні [[1846]].
 
Разом з Тарасом Шевченком оселилися двоє його приятелів&nbsp;— художник [[Сажин Михайло Макарович|Михайло Сажин]] та поет [[Афанасьєв-Чужбинський Олександр Степанович|Олександр Афанасьєв-Чужбинський]]<ref>Буклет «Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка в Києві». 2003&nbsp;р. Автор-упорядник Шевченко Ольга.</ref>.
Рядок 37:
Тарас Шевченко разом з [[Сажин Михайло Макарович|Михайлом Сажиним]] малював київські краєвиди, сподіваючись видати альбом, присвячений Києву. В цей час Т. Шевченко працював у [[Київська археологічна комісія|Київській археологічній комісії]] і за її завданням створив серію архітектурних пейзажів у різних губерніях України.
 
ВУ квітні 1846 Тарас Шевченко пристав до [[Кирило-Мефодіївське братство|Кирило-Мефодіївського братства]], таємної політичної організації, заснованої з ініціативи [[Микола Костомаров|Миколи Костомарова]]. Не без впливу Шевченка укладено статут та інші програмові документи кирило-мефодіївців.
 
Влітку 1846 Т. Шевченко написав дві балади «[[Русалка (балада)|Русалка]]» та «[[Лілея]]», використавши усні народні легенди і перекази.
 
[[27 листопада]] [[1846]] Тарас Шевченко подає заяву на ім'я попечителя Київського навчального округу про зарахування на посаду вчителя малювання у [[КНУ|Київському університеті]], на яку його затвердили [[21 лютого]] [[1847]]&nbsp;р.
 
У березні [[1847]], після доносу, почалися арешти членів братства. Шевченка заарештували [[5 квітня]] 1847, відправили під конвоєм до Петербурга й ув'язнили в казематі так званого Третього відділу.
Рядок 47:
== Історія будинку після арешту Шевченка ==
 
З часом будинок і садиба зазнавали змін. На [[1876]]&nbsp;р. вона зросла до 325 квадратових саженів. Поступово змінювалося також оформлення фасадів і розплануванні приміщень будинку.
 
Після смерті І.&nbsp;І.&nbsp;Житницького у [[1889]]&nbsp;р. будинок успадкував його син. У [[1900]]&nbsp;р. половину садиби продано інженеру Тельтіну. Через шість років весь будинок перейшов до С.&nbsp;Петерсон, яка володіла ним до [[1917]]&nbsp;р. Після 1917&nbsp;р. будинок став власністю держави і до [[1925]]&nbsp;р. використовувався як звичайне житло.
 
== Музей ==
 
ВУ 1923–1924[[1923]]–[[1924]]&nbsp;рр. під час обмірювання буд. 8 на [[Провулок Тараса Шевченка (Київ)|Хрещатицькому завулку]] групою студентів з [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Архітек­турного інституту]] під керівництвом [[професор]]апрофесора [[Кричевський Василь Григорович|В. &nbsp;Кричевського]], мешканці роз­повілирозповіли про чутки, що тут жив Т. &nbsp;Шевченко. В. &nbsp;Кричевський перевірив ці відомості й з'ясував, що, дійсно, Т. &nbsp;Шевченко жив ву ньому в [[1846]]&nbsp;р.
 
[[12 серпня]] [[1925]]&nbsp;р. Київський Окружний виконком дає розпорядження управлінню комунального господарства про відселення мешканців, проведення ремонту та передачу будинку у відання [[Академія наук УРСР|Академії наук]]. Василю Кричевському належить не тільки сама постановка питання про [[реставрація|реставрацію]], а й художнє керівництво оформленням будинку-музею, складання художніх проектів кімнат, майстерні й саду.
Рядок 59:
[[10 листопада]] [[1928]] року було урочисто відкрито музей для відвідувачів.
 
Протягом 1928–1941[[1928]]–[[1941]]&nbsp;рр. Музей поповнився оригінальними роботами радянських художників, експозиція час від часу змінювалась. Проте, у повоєнний час експозиція була бідною і недосконалою.
 
У 1969–1973[[1969]]–[[1973]]&nbsp;рр. проведено комплексну реконструкцію будинку з завданням відновити вигляд будинку часів перебування у ньому Т. &nbsp;Шевченка.
 
Нинішня експозиція в повному обсязі розкриває тему перебування Т. &nbsp;Шевченка в Києві під час трьох його приїздів на батьківщину, насамперед проживання його в будинку [[1846]] року.
 
Науковці на чолі з завідувачкою музею О. &nbsp;Шевченко створили експозицію, яка відповідає всім вимогам літературно-меморіального будинку-музею.
 
Щороку музей відвідує близько 10 тисяч людей. Його сприятлива аура дозволяє відволікатися від сірого будення й поринути у світ творчого натхнення і спокою.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Літературно-меморіальний_будинок-музей_Тараса_Шевченка