Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Ser GoDo (обговорення | внесок)
м додана Категорія:Музеї Києва з допомогою HotCat
орфографічна правка
Рядок 21:
== Історія будинку ==
 
Дерев'яний будинок зведений в 1835 році, в колишньому провулку «[[Козине болото]]». Це характерна дерев'яна споруда першої половини XIX століття, яка збудована за «типовим» проектом, призначеним для вузьких вулиць і провулків. Невеликий одноповерховий будинок з мезоніном був збудований із соснових колод довжною 8 і шириною 4 сажні (1 сажень — 2,1336 м).
 
Крім сіней, у ньому було шість кімнат. Стояв він на цегляному напівпідвалі, в якому було 4 кімнати, кухня і пральня, покритий був дранню, нашитою в чотири яруси. Обгороджена дощаним парканом садиба з невеликим садом займала ділянку довжиною 13,5 і шириною 10 сажнів. Білостінний фасад виходив на вулицю трьома вікнами з налисниками і віконницями. Типовий будинок незначного чиновника.
Рядок 29:
== Проживання Тараса Шевченка ==
 
В цейцьому будинок,будинку [[Тарас Шевченко]] оселився після свого повернення з [[Седнів|Седнева]] напровесні [[1846]].
 
Разом з Тарасом Шевченком оселилися двоє його приятелів&nbsp;— художник [[Сажин Михайло Макарович|Михайло Сажин]] та поет [[Афанасьєв-Чужбинський Олександр Степанович|Олександр Афанасьєв-Чужбинський]]<ref>Буклет «Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка в Києві». 2003&nbsp;р. Автор-упорядник Шевченко Ольга.</ref>.
Рядок 53:
== Музей ==
 
В 1923–1924&nbsp;рр. під час обмірювання буд. 8 на Хрещатицькому завулку групою студентів з Архітек­турного інституту під керівництвом [[професор]]а [[Кричевський Василь Григорович|В. Кричевського]], мешканці роз­повіли про чутки, що тут жив Т. Шевченко. В. Кричевський перевірив ці відомості й з'ясував, що, дійсно, Т. Шевченко жив в ньому в [[1846]]&nbsp;р.
 
[[12 серпня]] [[1925]]&nbsp;р. Київський Окружний виконком дає розпорядження управлінню комунального господарства про відселення мешканців, проведення ремонту та передачу будинку у відання [[Академія наук УРСР|Академії наук]]. Василю Кричевському належить не тільки сама постановка питання про [[реставрація|реставрацію]], а й художнє керівництво оформленням будинку-музею, складання художніх проектів кімнат, майстерні й саду.