Вікіпедія

Цертелєв Микола Андрійович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Особа
'''Мико́ла Андрійович Церте́лєв''' (''Церетелі''; * [[1790]], [[Хорол (місто)|Хорол]] — † {{ДС|20|9|1869|8}} м. Моршанськ Тамбовської губернії) — фольклорист, один із перших дослідників і видавців української народної поезії. За походженням з грузинського князівського роду. Його збірник «Опит собрания старинных малороссийских песен» (Санкт-Петербург, 1819) поклав початок українській [[фольклористика|фольклористиці]]. Першим опублікував зразки українських [[думи|дум]], записаних на Полтавщині.▼
| ім'я = Цертелєв Микола Андрійович
| оригінал імені =
| жінка = <!-- будь-яке значення, якщо жінка -->
| місце_проживання =
| інші_імена =
| псевдонім =
| прізвисько =
| зображення =
| розмір_зображення =
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = 1790
| місце_народження = [[Хорол]], тепер [[Полтавська область|Полтавської області]]
| дата_смерті = 20.9.1869(8)
| місце_смерті = [[Моршанськ]], тепер [[Тамбовська область|Тамбовської області]] [[РФ]]
| причина_смерті =
| поховання =
| громадянство =
| підданство =
| національність =
| Alma_mater = [[Харківський університет]], [[Московський університет]]
| відомий_(відома) = один з перших дослідників і видавців українського фольклору
| рід_діяльності = [[освітянин]], [[етнограф]], [[літератор]]
| титул = [[князь]]
| посада =
}}
▲'''Мико́ла Андрійович Церте́лєв''' (''Церетелі''; * [[1790]], [[Хорол (місто)|Хорол]]&nbsp;— † {{ДС|20|9|1869|8}} м. [[Моршанськ]] [[Тамбовська губернія|Тамбовської губернії]])&nbsp;— фольклорист, один із перших дослідників і видавців української народної поезії. За походженням з грузинського князівського роду. Його збірник «Опит собрания старинных малороссийских песен» (Санкт-Петербург, 1819) поклав початок українській [[фольклористика|фольклористиці]]. Першим опублікував зразки українських [[думи|дум]], записаних на Полтавщині. Батько Д.&nbsp;М.&nbsp;Цертелєва.
 
== Біографія ==
Народився у м.місті Хоролі (тепер Полтавська область) у родині грузинського князя. Попри грузинське походження і російське виховання став глибоким шанувальником культури українського народу.
 
Після отримання домашньої освіти служив у Чернігівському повітовому козацтві. В 1810 році вступив до [[Харківський університет|Харківського університету]], в 1814 став студентом етико-філологічного факультету [[Московський університет|Московського університету]]. Після закінчення в 1819 році поступив на службу в Міністерство фінансів. З 1823 був директором училищ [[Тамбовська губернія|Тамбовської]], потім [[Полтавська губернія|Полтавської губерній]], з 1839 по 1859&nbsp;— помічник куратора Харківського навчального округу. В цей період організовував в своєму будинку літературні вечори для харківських студентів і професури. В 1861&nbsp;р. вийшов у відставку. Автор ряду поетичних творів та робіт по літературознавству (книга «Опыт общих правил стихотворчества», видана в 1820 році, була удостоєна срібної медалі Російської Академії наук). Відомий фольклорист і етнограф. Збирав українські кобзарські пісні. Видав збірку «Опыт собрания старинных малороссийских песней» (1818&nbsp;р.). Був активним членом Вільного Товариства любителів російської словесності, в останні роки життя&nbsp;— Московського товариства російської словесності. БатькоУ Д.&nbsp;М.&nbsp;Цертелєва1830-х роках Цертелєв фактично відійшов від літературно-наукової діяльності.
 
У 1819передмові опублікувавдо у Петербурзізбірки «Опыт собрания старинных малороссийских песен». У передмові збірки зазначав, що українську народну пісню ставить вище найталановитіших романів і поем, оскільки ці пісні демонструють геній і дух народу. Вивчав звичаї українського народу, наголошуючи, що українці завжди відзначались чистотою моралі. Брав участь у роботі громадської організації Вільного товариства аматорів російської словесності. Займався теоретичними проблемами фольклору: вивчав жанрову специфіку, класифікацію фольклорних видів. Засуджував підробки під фольклорно-етнографічні твори, що мали місце в добу романтизму у 1820-40 роках. Вивчав «Слово о полку Ігоревім». У 1830-х почав працювати інспектором [[Полтавський інститут шляхетних дівчат|Полтавського інституту шляхетних дівчат]], помічником попечителя Харківського навчального округу. Підтримував особисті контакти з українськими діячами першої половини 19 ст., зокрема з [[Тарас Шевченко|Т.Шевченком]]. СприявВ листі до Цертелєва від 23 жовтня 1844 року Т. ШевченковіШевченко просив його сприяти у поширенні на Харківщині «Живописной старины». Припускається, що Цертелєв сприяв цьому.
 
== Твори ==
* Опыт собрания старинных малоросийских песней. — СПб, 1819. {{Ref-ru}}
* Опыт общих правил стихотворчества. — 1820. {{Ref-ru}}
 
== Література ==
* [[Коробка Микола Іванович|Коробка Н. И.]] [[:s:ru:ЭСБЕ/Цертелев, Николай Андреевич|Цертелев (князь Николай Андреевич)]]. // {{ЭСБЕ}} — 1903. — Т. XXXVIII. С. 112.
* Дей О. І. Сторінки з історії української фольклористики. — К., 1975.
 
== Джерело ==
Рядок 11 ⟶ 47:
{{Вікіфікувати|дата=Березень 2007}}
 
[[Категорія:Українські мовознавці]]
[[Категорія:Фольклористи]]
[[Категорія:Випускники Московського університету]]
[[Категорія:Українські фольклористи]]
[[Категорія:Російські фольклористи]]
[[Категорія:Народились 1790]]
[[Категорія:Уродженці Хорола]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Цертелєв_Микола_Андрійович