Вікіпедія

Конча-Заспа (санаторій): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 19:
Після завершення [[Друга світова війна|другої світової війни]], комуністично-радянське керівництво [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]] вирішило побудувати спеціальний палац на випадок приїзду в Україну очільника [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосипа Сталіна]]. Поблизу великого чистого джерельного озера Конча почалися значні підготовчі роботи, які тривали з 1949 по 1957 рр. і під час яких активно використовувалася праця німецьких [[Військовополонений|військовополонених]].
 
[[Файл:Жежерін Борис Петрович.jpg|праворуч|117px]]
Головним автором проекту палацу був затверджений відомий архітектор [[Жежерін Борис Петрович]], якому було доручено одночасно створити і проект головного корпусу Виставки досягнень у народному господарстві /нині — [[Національний експоцентр України]]/ та приміщення Центрального Комітету Компартії України, де наразі розташована [[Адміністрація Президента України]]. За основу проекту були взяті взірці палаців Підмосков'я, у яких перебував Сталін. Стиль палацу мав неофіційну назву: «комуністично-радянський [[Ампір|ампір]] з древньо-римською стилізацією». Тобто, палац був побудований у древньо-римському урочистому стилі, з використанням чисельних колон, просторих мармурових східців, спеціальних світильників, які нагадували подібні у палацах [[Римська імперія|римських імператорів]]. Для забезпечення фізичного захисту палацу і самого керівника СРСР були насипані великі земляні [[Ескарп|ескарпи]]-вали, сам палац розташовано таким чином, щоб він взагалі не проглядався з боку Столичного шосе. На території були розташовані непомітні майданчики для охоронців, з яких проглядалися усі прогулянкові стежки .▼
Головним автором проекту палацу був затверджений відомий архітектор [[Жежерін Борис Петрович]], якому було доручено одночасно створити і проект головного корпусу Виставки досягнень у народному господарстві /нині — [[Національний експоцентр України]]/ та приміщення Центрального Комітету Компартії України, де наразі розташована [[Адміністрація Президента України]]. Він також був автором проекту всесвітньовідомої станції [[Золоті ворота (станція метро)|метро "Золоті ворота"]].
 
<gallery>
Kiev 11.jpg|Будівля Адміністрації Президента України в Києві
Експоцентр.jpg|Головний павільйон Національного експоцентру України
Zoloti Vorota metro station Kiev 2010 01.jpg|Станція метро «Золоті ворота»
</gallery>
 
▲Головним автором проекту палацу був затверджений відомий архітектор [[Жежерін Борис Петрович]], якому було доручено одночасно створити і проект головного корпусу Виставки досягнень у народному господарстві /нині&nbsp;— [[Національний експоцентр України]]/ та приміщення Центрального Комітету Компартії України, де наразі розташована [[Адміністрація Президента України]]. За основу проекту були взяті взірці палаців Підмосков'я, у яких перебував Сталін. Стиль палацу мав неофіційну назву: «комуністично-радянський [[Ампір|ампір]] з древньо-римською стилізацією». Тобто, палац був побудований у древньо-римському урочистому стилі, з використанням чисельних колон, просторих мармурових східців, спеціальних світильників, які нагадували подібні у палацах [[Римська імперія|римських імператорів]]. Для забезпечення фізичного захисту палацу і самого керівника СРСР були насипані великі земляні [[Ескарп|ескарпи]]-вали, сам палац розташовано таким чином, щоб він взагалі не проглядався з боку Столичного шосе. На території були розташовані непомітні майданчики для охоронців, з яких проглядалися усі прогулянкові стежки .
 
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Конча-Заспа_(санаторій)