Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
[[Файл:POL COA Pobog.svg|right|thumb|230px|Родинний [[герб]] Конецпольських [[Побог]]]]
'''Конєцпольські''' ({{lang-pl|Koniecpolscy}}) — [[поляки|польський]] [[шляхта|шляхетський]] ([[магнат]]ський) [[рід]] [[герб]]у [[Побог]] (Побуг).
 
Родина Конєцпольських з'являється в історичних анналах на початку [[XV століття]]. Один із перших її представників, [[Якуб Конецпольський]], брав участь у [[Грюнвальдська битва|битві під ГрюнвальдомҐрюнвальдом]] ([[1410]]).
 
[[1443]] — було започатковане [[місто]]-[[фортеця]] [[Конєцполь]], яке стало форпостом родини Конєцпольських на [[Брацлавщина|брацлавських землях]], на межі [[Дике Поле|Дикого Поля]].
В [[16 століття|XVI столітті]] родина розпадається на дві гілки — [[гетьман]]ську і [[каштелян]]ську.
 
== Представники ==
Найвідомішим представником гетьманської гілки став [[великий коронний гетьман]] [[Конецпольський Станіслав|Станіслав Конєцпольський]] (* [[1591]] — † [[1646]]). Він воював проти армії шведського короля [[Густав Адольф|Густава-Адольфа]], штурмував [[Смоленськ]] ([[1611]]), неодноразово громив на степових кордонах татарські загони. [[1620]] року [[Цецорська битва 1620|під Цецорою]] потрапив у полон до турків і провів у неволі понад 3 роки.
 
В середині [[XVII століття]] Конецпольські набули найбільшого політичного впливу, стали власниками величезних володінь, зокрема на [[Поділля|Поділлі]] та [[Брацлавщина|Брацлавщині]]. Будучи [[Барське староство|барським старостою]], Станіслав Конецпольський наказав перебудувати і зміцнити [[Барський замок|замок у Барі]]. С. Конецпольський увійшов в [[Історія України|історію України]] як придушувач козацьких повстань [[Жмайла повстання|Жмайла]], Сулими, [[Павлюка повстання|Павлюка]], [[Гуня Дмитро Тимошович|Гуні]], [[Острянина повстання|Острянина]].
 
* Миколай Конєцпольський (†1464) — староста та [[підкоморій]] [[перемищль|перемиський]]
* Якуб (помер 1480) — староста і каштелян перемиський, чоловік Барбари [[Тенчинські|Тенчинської]]
* Станіслав — син перемиського старости і каштеляна Якуба, староста перемиський, батько Миколая, Станіслава Пшедбура
* Алєксандер (помер 1609&nbsp;р.)&nbsp;— воєвода сєрадзький, син Станіслава Пшедбура, батько гетьмана Станіслава; через одруження з одиначкою войського камянецького Анною Срочіцкою став власником значних маєтків на Поділлі<ref>''Henryk Kotarski.'' Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 {{ref-pl}} S. 512</ref>
* [[Конецпольський Адам|Адам Пшедбур Конєцпольський]]&nbsp;— комендант [[Кодацька фортеця|Кодака]], [[небіж]] коронного гетьмана Станіслава Конецпольського.
* Якуб&nbsp;— син [[сєрадз]]ького підкоморія Алєксандера (бл. 1585-бл. 1630); ротмістр короля, комендант Кодака; вбитий козаками у 1641<ref>''Zofia Libiszowska.'' Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 {{ref-pl}} S. 513</ref>
* Cтаніслав&nbsp;— молодший брат попереднього, комендант Кодака протягом 7 років; страчений за наказом Б. Хмельницького після здобуття фортеці у 1648&nbsp;р.<ref>''Zofia Libiszowska.'' Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // [[Polski Słownik Biograficzny:]].— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1968.-: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968.&nbsp;— Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 s.— S. 513. {{ref-pl}} S. 513</ref> (або у 1649&nbsp;р.<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/koniecpolscy01.html#H1 Koniecpolscy (01)] {{ref-pl}}</ref>)
* Анджей з Прецлава (1621–1649)&nbsp;— зять [[Миколай Потоцький|Миколая Потоцького-«ведмежої лаби»]], проживав у [[Олесько|Олеську]], шлюб та весілля відбулись в маєтку Станіслава К-го у [[Броди|Бродах]]<ref>''Аdam Kersten.'' Koniecpolski Andrzej z Precławia h. Pobóg (1621–1649) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1968.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— Tom XIII/4, zeszyt 59. s. 481–638 {{ref-pl}} S. 516</ref>
 
В 2-й половині XVII століття могутність родини Конецпольських пішла на спад.
 
[[Конецпольський Олександр|Станіслав-АлександрАлександер Конєцпольський]] найбільше відомий в історії за презирливим прізвиськом «дитина», яке нібито дав йому гетьман [[Богдан Хмельницький]] напередодні [[Битва під Пилявцями|Пилявецької битви]] ([[1648]]). Польське військо тоді було розбите вщент, її командувачі (серед них і Конецпольський) ледве врятувались.
 
Останнім помітним представником роду був [[Станіслав-Ян Конецпольський]]&nbsp;— могутній [[магнат]], великий коронний [[обозний]], [[Подільське воєводство|подільський воєвода]] з [[1679]]&nbsp;р., активно проводив політику Польської Корони Речі Посполитої на українських землях.
144 683

редагування