Хижацтво: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, стильові правлення |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Хижацтво''' в [[екологія|екології]] — тип відносин між біологічними [[популяція]]ми, при яких '''хижак''' живиться іншими організмами, '''жертвою'''<ref name=Ecology>{{cite book| author = Begon, M., Townsend, C., Harper, J. |year = 1996 | title = Ecology | edition = Third | publisher = Blackwell Science | location= London}}</ref>.
Рядок 5:
Хижаки не обов'язково вбивають жертву, коли живляться нею. Подібними до хижаків організмами є [[детритофаги]], споживачі мертвого органічного матеріалу ([[детрит]]у), часто таку поведінку важко відрізнити від хижацтва<ref name=Ecology />, наприклад, коли [[паразит]] живе на тілі [[хазяїн (біологія)|хазяїна]], а потім пожирає його тіло після смерті. Головною характеристикою хижацтва, проте, є прямий контакт з популяцією жертви, тоді як деритрофаги лише пожирають наявний матеріал, часто не впливаючи на популяцію «донорських» організмів.
У процесі [[коеволюція (біологія)|спільної еволюції]] хижаки і жертви пристосовуються один до одного (також паразит і господар, фітофаг і рослина), таким чином досягається динамічна рівновага в системі «хижак-жертва». У хижаків з'являються і розвиваються засоби виявлення і атаки, а у жертв — заходи маскування і захисту. Тому найбільшої шкоди жертвам можуть завдати нових для них хижаки, з якими ті не вступали ще в «гонку озброєнь». При цьому відбуваються і позитивні для популяцій процеси, наприклад: хижаки вибраковують неповноцінних особин серед своїх жертв, тим самим
Хижаки можуть спеціалізуватися на обмеженому числі видів для видобутку, це робить їх в середньому більш успішними
== Посилання ==
| |||