Відмінності між версіями «Середа Антон Хомич»

нема опису редагування
(Додані факти з біографії, літературу)
{{Othernames|Середа (прізвище)}}
'''Середá Антíн''' (*30 січня/11 лютого [[1890]], с. [[Шкарівка]], Васильківський повіт, [[Київська губернія]]  — † [[11 серпня]] [[1961]], [[Корсунь-Шевченківський]], Черкаська [[Київська область|область]], похований в Києві) — український графік і майстер прикладного мистецтва, мистецтвознавець, культурний діяч, педагог.
[[Файл:Stamp of Ukraine A.Kh.Sereda.jpg|міні]]
Народився в сімї сільської інтелігенції - — фельдшера та вчительки.
 
Закінчив Строгановське училище ужиткового мистецтва у [[Москва|Москві]] (1914). Як фахівець в галузі народних промислів у 1915  р. був запрошений до Тифлісу (Тбілісі), де очолив відділ художньо-металевого виробництва [[Кавказ]]ького [[Кустарне виробництво|кустарного]] комітету Міністерства землеробства.
Народився в сімї сільської інтелігенції - фельдшера та вчительки.
 
У 1916-1917 1916–1917 рр. керував кустарним художнім виробництвом у Галичині й Буковині. Після переїзду до Києва у 1917  р. працював у Департаменті мистецтв генерального секретарства народної освіти УНР. За Гетьманату, у 1918  р. очолював художньо-промисловий відділ Головного управління мистецтв і національної культури Міністерства народної освіти.
Закінчив Строгановське училище ужиткового мистецтва у [[Москва|Москві]] (1914). Як фахівець в галузі народних промислів у 1915 р. був запрошений до Тифлісу (Тбілісі), де очолив відділ художньо-металевого виробництва [[Кавказ]]ького [[Кустарне виробництво|кустарного]] комітету Міністерства землеробства.
 
Середа - — один з ініціаторів створення Національного музею України, який був організований на базі Київського художньо-промислового і наукового музею (з 1919  р. - — Перший державний музей, з 1924  р. - — Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Г.  Шевченка, з 1936  р. - — Київський державний історичний музей, тепер - — Національний музей історії України). Був одним з організаторів Київської картинної галереї, у 1922-1929 1922–1929 рр. - — завідуючий відділом художньої промисловості (нині Київський музей російського мистецтва).
У 1916-1917 рр. керував кустарним художнім виробництвом у Галичині й Буковині. Після переїзду до Києва у 1917 р. працював у Департаменті мистецтв генерального секретарства народної освіти УНР. За Гетьманату, у 1918 р. очолював художньо-промисловий відділ Головного управління мистецтв і національної культури Міністерства народної освіти.
 
У 1921 - 1922 1921–1922 рр. очолював секцію монументальних памяток Київського губернського комітету охорони памяток мистецтва і старовини.
Середа - один з ініціаторів створення Національного музею України, який був організований на базі Київського художньо-промислового і наукового музею (з 1919 р. - Перший державний музей, з 1924 р. - Всеукраїнський історичний музей ім. Т.Г. Шевченка, з 1936 р. - Київський державний історичний музей, тепер - Національний музей історії України). Був одним з організаторів Київської картинної галереї, у 1922-1929 рр. - завідуючий відділом художньої промисловості (нині Київський музей російського мистецтва).
 
Як дослідник українського образотворчого мистецтва працював у підрозділах Всеукраїнської академії наук - — у секції мистецтв археологічної комісії (з 1921  р.), у Всеукраїнському археологічному комітеті (з 1924  р.). Був обраний членом Софійської комісії. У 1921-1923 1921–1923 рр. - — голова секції мистецтв Українського наукового товариства в Києві.
У 1921 - 1922 рр. очолював секцію монументальних памяток Київського губернського комітету охорони памяток мистецтва і старовини.
 
Середа - — талановитий педагог, виховав плеяду визначних українських митців. На початку 1920-х рр. викладав курс промислового мистецтва у Київському архітектурному інституті.
Як дослідник українського образотворчого мистецтва працював у підрозділах Всеукраїнської академії наук - у секції мистецтв археологічної комісії (з 1921 р.), у Всеукраїнському археологічному комітеті (з 1924 р.). Був обраний членом Софійської комісії. У 1921-1923 рр. - голова секції мистецтв Українського наукового товариства в Києві.
 
[[1920]]-[[1929]]  — викладач, з [[1934]] професор [[Київський художній інститут|Київського Художнього Інституту]] (один з організаторів та перший декан його поліграфічного факультету), Організатор, а у [[1930|1929]]–1934 -1934 рр. - — зав. навчальною частиною У[[Українська академія друкарства|країнського поліграфічного інституту]] в Харкові.
Середа - талановитий педагог, виховав плеяду визначних українських митців. На початку 1920-х рр. викладав курс промислового мистецтва у Київському архітектурному інституті.
 
Середа  — тонкий графік кола [[Нарбут Георгій Іванович|Г.Нарбута]]. Він розвивав (головно у [[Книжкова ілюстрація|книжковій графіці]]) [[орнамент]]альні мотиви і [[шрифт]]и Нарбута, проте його обкладинки суворіші, відзначаються симетрією, урівноваженістю ліній і плям, контрастним зіставленням чорного та білого.
[[1920]]-[[1929]] — викладач, з [[1934]] професор [[Київський художній інститут|Київського Художнього Інституту]] (один з організаторів та перший декан його поліграфічного факультету), Організатор, а у [[1930|1929]]–1934 рр. - зав. навчальною частиною У[[Українська академія друкарства|країнського поліграфічного інституту]] в Харкові.
 
До найкращих праць Середи належить оформлення книжок і журналів: «[[Сяйво (журнал)|Сяйво]]» ([[1913]]), монографії «Г.Нарбут» (не з'явилася друком) і збірника «[[Маслов Сергій Іванович|Сергій Маслов]]» ([[1927]]), «[[Енеїда (Котляревський)|Енеїда]]» [[Котляревський Іван Петрович|І.Котляревського]], «Повна збірка. Поезії» [[Шевченко Тарас Григорович|Т.Шевченка]] (1927), «[[Бібліологічні вісті|Бібліологічні Вісті]]» ([[1928]]), «[[Козацькі пісні]]» ([[1936]]), «Фата морґана» [[Михайло Коцюбинський|М.Коцюбинського]] ([[1937]]), «Кобзар» Т.Шевченка (1937), «Твори» [[Франко Іван Якович|І.Франка]] в 25 тт. (т. 1—12, [[1941]]), «[[Слово о полку Ігореві]]» ([[1952]]), «[[Люборацькі]]» [[Свидницький Анатоль|А.Свидницького]] та ін.
Середа — тонкий графік кола [[Нарбут Георгій Іванович|Г.Нарбута]]. Він розвивав (головно у [[Книжкова ілюстрація|книжковій графіці]]) [[орнамент]]альні мотиви і [[шрифт]]и Нарбута, проте його обкладинки суворіші, відзначаються симетрією, урівноваженістю ліній і плям, контрастним зіставленням чорного та білого.
 
У проектах укр. поштових марок (1918), видавничих і фірмових знаків (вид. знак видавництва «Друкар», 1919) зберігав строгу лінію рисунка і класичні засоби композиції.
До найкращих праць Середи належить оформлення книжок і журналів: «[[Сяйво (журнал)|Сяйво]]» ([[1913]]), монографії «Г.Нарбут» (не з'явилася друком) і збірника «[[Маслов Сергій Іванович|Сергій Маслов]]» ([[1927]]), «[[Енеїда (Котляревський)|Енеїда]]» [[Котляревський Іван Петрович|І.Котляревського]], «Повна збірка. Поезії» [[Шевченко Тарас Григорович|Т.Шевченка]] (1927), «[[Бібліологічні вісті|Бібліологічні Вісті]]» ([[1928]]), «[[Козацькі пісні]]» ([[1936]]), «Фата морґана» [[Михайло Коцюбинський|М.Коцюбинського]] ([[1937]]), «Кобзар» Т.Шевченка (1937), «Твори» [[Франко Іван Якович|І.Франка]] в 25 тт. (т. 1—12, [[1941]]), «[[Слово о полку Ігореві]]» ([[1952]]), «[[Люборацькі]]» [[Свидницький Анатоль|А.Свидницького]] та ін.
 
Графіка Середи експонували на виставці [[АНУМ]] у [[Львів|Львові]] ([[1932]]); ретроспективна виставка його [[Малярство|малярства]] та [[Графіка|графіки]] відбулася в Києві [[1969]] року.
У проектах укр. поштових марок (1918), видавничих і фірмових знаків (вид. знак видавництва «Друкар», 1919) зберігав строгу лінію рисунка і класичні засоби композиції.
 
Графіка Середи експонували на виставці [[АНУМ]] у [[Львів|Львові]] ([[1932]]); ретроспективна виставка його [[Малярство|малярства]] та [[Графіка|графіки]] відбулася в Києві [[1969]] року.
 
Автор німецькомовної статті ''George Narbut als Buchkünstler'', (''Gutenberg Jahrbuch'', 1927) і фахових статей.
 
== Праці ==
Малювання - — мова дитини // Вільна українська школа. - — К., 1917.
 
Кость Віталієвич Широцький // Збірник секції мистецтв Українського наукового товариства. - — К., 1921. - — Вип. 1.
 
=== Література ===
* {{ЕУ}}
* Велігоцька Н., Нагай В. Художник, вчений // Народна творчість та етнографія. - — 1970. - —  1.
* Владич Л.  Б.  Середа Антон Хомич // Українська радянська енциклопедія. - — К., 1983. - — Т. 10.
* Антон Середа // Касіян В. Про мистецтво. - — К., 1970.
* Нестуля О. Біля витоків державної системи охорони памяток культури в Україні (Доба Центральної Ради, Гетьманщини, Директорії). - — К.; Полтава, 1994.
* ''Ковпаненко Н. ''Середа Антон Хомич // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біографічний довідник. - — К.: Інститут історії України НАН України, 2005. - — Ч. 2. - — С.199 - — 204.
 
[[Категорія:Українські графіки]]
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]
[[Категорія:Уродженці Київської губернії]]
[[Категорія:Уродженці Білоцерківського району]]
[[Категорія:Народились 1890]]
[[Категорія:Померли 1961]]