Будзиновський Альфред Титович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Otheruses|Будзиновський}}
'''Будзиновський Альфред Титович''' (* 5 січня 1871, Баворів — сучасний [[Тернопільський район]] — † 7 січня 1942, Львів) — український громадський діяч та краєзнавець, один з організаторів січового та туристичного руху, Начальник польової жандармерії ЗУНР, брат [[Будзиновський В'ячеслав Титович|В'ячеслава Будзиновського]].
 
{{Державний діяч
| українське ім'я = Будзиновський Альфред Титович
Рядок 17 ⟶ 15:
| Commons =
}}
 
Працював інструктором добровільної пожежної команди Галичини. Перше спортивно-пожежне товариство «Сокіл» виникло у Львові в 1889 році, скоро рух поширився по всій Галичині, його очолював Будзиновський.
'''Будзиновський Альфред Титович''' (* [[5 січня]] [[1871]], [[Баворів]] — сучасний [[Тернопільський район]] — † 7 січня 1942, Львів) — український галицький [[громадський діяч]] та [[краєзнавець]], один з організаторів січового та туристичного руху, Начальник польової жандармерії [[ЗУНР,]]. братБрат [[Будзиновський В'ячеслав Титович|В'ячеслава Будзиновського]].
 
Працював інструктором добровільної пожежної команди [[Галичина|Галичини]]. Перше спортивно-пожежне товариство «[[Сокіл]]» виникло у Львові в [[1889]] роціроку, скоро рух поширився по всій Галичині, його очолював Будзиновський.
 
== Сокільський час ==
11 лютого 1894 року у залі «[[Українська Бесіда|Української Бесіди]]» ([[Львів]], вулиця [[Вулиця Вірменська (Львів)|Вірменська]], 2) Володимир Лаврівський, [[Нагірний Василь Степанович|Василь Нагірний]], [[Белей Іван Михайлович|Іван Белей]], [[доктор наук|доктори]] Микола Шухевич, Альфред Будзиновський та інші офіційно проголосили про народження сокільської організації.
 
Головував в [[Сокіл (товариство)|товаристві «Сокіл»]] в 1901-08 роках — після Василя Нагірного, 1901-го організовує учительський гурток, котрим ву вересні того ж року заопікувався [[Боберський Іван|Іван Боберський]].
 
ОдниієюОднією з перших ініціатив його стало впровадження вправ, пов'язаних з протипожежним навчанням та створення пожежно-руханкових відгалужень, утворюється перша пожежна філія «Сокола» — на [[Скнилів (станція)|Скнилові]].
 
За його головування в товаристві було засновано [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка|Вищий музичний інститут]] у Львові, перші українські «Галантерейно-паперові базари» — Львів, [[Івано-Франківськ|Станіславів]], Стрий, «Українська накладня нот» й львівський «Сокільський театр».
 
Організовував руханії та протипожежні курси у Львові та повітах, скеровував інструкторів наставників по всій Галичині. 1907 року проведено «Сокільський здвиг» в Стрию.
1907 року проведено Сокільський здвиг в Стрию.
 
На початку 20 сторіччя — рахункий радник Намісництва в Краківському інспектораті окружної сільськогосподарської допомоги.
Рядок 39:
 
== За Польщі ==
Один із засновників [[Народний дім (Стрий)|театру ім. М. Старицького]] у Стрию, голова Львівського товариства «Сокіл». У часи першої світової війни організував театральну трупу іта їздив з виступами по Галичині. Театр залишався до кінця життя його духовним дітищем, для якого він не жалів ні сил, ні грошей: коли каса мандрівного театру була порожня, він утримував акторів з своєї платні колишнього радника австрійського уряду.
 
1922 року відновлюються курси з навчання керівників добровільних пожежних команд, котрі входили до складу сільких осідків «Сокола-Батька». Програму курсів укладає [[Гайдучок Степан|Степан Гайдучок]] з А. Будзиновським, у тому часі працює фахівцем-референтом в роботі на теренах.
 
1932 року за вказівками польської влади діяльність «Сокола-Батька» в царині протипожежної справи була припинена взагалі.
Рядок 70:
[[Категорія:Репресовані]]
[[Категорія:Українські педагоги]]
[[Категорія:Персоналії:Стрий]]
[[Категорія:Персоналії:Львів]]
[[Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі]]