|
Дивіться <ref group=""Атеїзм".">http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D0%B5%D1%97%D0%B7%D0%BC</ref>
'''Агностици́зм''' ({{lang-el|'''a'''}} — «не, без», {{lang-el|'''γνώσις'''}} — «знання, пізнання») — [[філософія|філософська]] установка, відповідно до якої неможливо однозначно довести відповідність пізнання дійсності, а отже — вибудувати істинну всеосяжну систему знання.
'''Агностицизм''' ({{lang-el|''α-γνωστικισμός''}} — від ''[[гностицизм]]'' (див. ''[[гнозис]]'')) — [[Філософія|філософський]] погляд, який доводить, що [[істинне значення]] певних тверджень — особливо [[Метафізика|метафізичних]] тверджень щодо [[Теологія|теології]], [[життя після смерті]], або існування [[Бог]]а, [[Боги|богів]], [[Божество|божеств]], або навіть [[Реальність|об'єктивної дійсності]] — не осягається або, залежно від форми агностицизму, не може бути в сутності осягнене через [[Природа|природу]] [[Суб'єктивізм|суб'єктивного]] [[досвід]]у, сприйнятого [[індивід]]ом.
Виростає з [[Античність|античного]] ''[[скептицизм]]у'' і [[Середньовіччя|середньовічного]] ''[[номіналізм]]у''.
== Генезис поняття ==
Термін введений у середині XIX ст. [[Англія|англійським]] [[натуралізм|натуралістом]] [[Томас Гакслі|Т. Гакслі]] ([[1869]]) для позначення непізнаваності того, що не може бути виявлене безпосередньо як сенсибельне (предмет почуттєвого сприйняття), і на цій підставі хибності усього інтелігібельного. Корені такої позиції ідуть у глиб сторіч. За словами [[Протагор]]а з Абдери (близько 480 — 410 рр. до н. е.): «Про богів я не можу знати ні того, що вони є, ні того, що їх немає, ні як вони виглядають, тому, що багато перешкод знанню: і непевність (предмета), і короткість людського життя». Античні філософи (головним чином, [[софізм|софісти]]) підтверджували позицію посиланнями на недосконалості, мінливість, суб'єктивність, відносність і постійний перегляд знань. Отже, недосконалість природи людини, обмеженість її життєвих сил і пізнавальних спроможностей робить граничні причини і цілі її життя незбагненними для неї самої. Проте, варто відрізняти агностицизм від античного [[скептицизм]]у. У філософії скептицизму заперечується істинне як предмет думки, тобто релятивізується всіляке буття, неважливо — сенсибельне або інтелігібельне. На цій підставі скептики, додержуючись [[геракліт]]івської позиції «усе тече», пропонують уживати замість ''існує'' слово ''здається''. Для агностицизму навпаки характерне розуміння істинного як цілком сенсибельного буття, так що сумніватися варто тільки в бутті інтелігібельному.
Традиція агностицизму бере початок у філософії [[Берклі Джордж|Берклі]], який вважав, що людині неможливо вийти зі свого досвіду, щоб розв'язати питання про відношення цього досвіду до фактів дійсності. Слідом за ним [[Юм Девід|Юм]] виступив з послідовним запереченням істинного пізнання, починаючи з критики основного закону пізнання — причинності, що, з його погляду, — лише уявлення, що характеризує сприйняття світу людиною. Людське пізнання, з цього погляду, — ланцюг суб'єктивних досвідів і домислюваних до них припущень, причому ставиться мета звести останні до мінімуму (ідеал — математичне природознавство). Юм нараховував три «'''ряди досвіду'''»: ''враження'', ''віра в існування предмета'', ''ідея''. Враження виникають з почуттєвого досвіду. Повторюваність одного враження веде до віри в існування даного предмета. Ідеї являють собою найяскравіші враження. Усе інтелігібельне, тобто чисто світоглядні питання, виявляються позбавленими сенсу. Наприклад, питання про об'єктивну реальність сенсибельних предметів виходить за межі почуттєвого досвіду, тому запитувати, чи існують тіла чи ні, марно. Німецька класична філософія переборює позицію Юма, говорячи не про одне, а про два джерела пізнання. Так, за твердженням [[Кант Іммануїл|Канта]], що пізнаючий суб'єкт не може вийти не тільки за межі почуттєвого досвіду, але також і за межі світу інтелігібельних об'єктів (не можна помислити немислиме). Тому іманентне знання необхідно доповнювати знанням трансцендентним. По суті, робота Канта по опису пізнання як вибудовування світу ([[феномен]]ів) і уникнення запитування про світ узагалі ([[річ-в-собі]]) лежить у руслі, що задається Юмом.
Істотний внесок в еволюцію агностицизму внесло «відкриття» сфер, участь свідомості в яких обмежена (зокрема — ''воля'' або ''несвідоме'', ''інтуїція''). Агностицизм розвивається в [[позитивізм]]і, [[неопозитивізм]]і і [[постпозитивізм]]і як [[конвенціалізм]] — визнання, що неможливо '''перевірити''' поняття на практиці, воно — функція від угоди співтовариства що пізнають, а не від факту дійсності. Традиція позитивізму, пориваючи з метафізикою, продовжує лінію юмівського агностицизму. Ідеалом істинного знання позитивізм проголошує дослідне пізнання природничих наук, заперечуючи гносеологічну цінність інтелігібельних об'єктів. Прагматична філософія і критичний реалізм розглядають істину як похідну нерефлексивної віри. Крайнього ступеня агностицизм досягає в сучасній філософії, що закликає відмовитися узагалі від поняття реальності і розглядати тільки різні модифікації людської свідомості і мови в їхній відносності.
== Кваліфікація ==
<!-- ПОТРЕБУЄ ПЕРЕКЛАДУ!!!
Agnosticism maintains that the nature and attributes of God are beyond the grasp of man's finite and limited mind; those divine attributes transcend human comprehension. The concept of God is just too big a subject for a person to wrap his or her mind around. Humans might apply terms such as those found in the ''Catholic Encyclopedia'' that attempt to characterize god, terms such as "infinitely perfect spiritual substance, " "omnipotent, " "eternal, " "incomprehensible, " «infinite in intellect and will and in every perfection»<ref>"The Nature and Attributes of God, " Catholic Encyclopedia, [http://www.newadvent.org/cathen/06612a.htm#IID]</ref> but, the agnostic would assert, these terms only underscore the inadequacy of our mental equipment to understand so vast, ephemeral and elusive a concept.
Many mainstream believers in the West embrace an agnostic creed. As noted above, for instance, Roman Catholic dogma about the nature of God contains many strictures of agnosticism. An agnostic who believes in God despairs of ever fully comprehending what it is in which he believes. But some believing agnostics assert that that very absurdity strengthens their belief rather than weakens it.[6] -->[[Категорія:Філософські напрямки та школи]]
Серед розмаїття А. можна виділити кілька підкатегорій.
Нещодавно запропоновані варіанти включають:
* [[Сильний агностицизм]] (''також'' «жорсткий А.», «замкнутий А.», «строгий А.», «абсолютний А.») — погляд, який полягає в тому, що питання існування/неіснування всесильного [[Бог]]а та природи об'єктивної реальності — не може бути осягнутим через нашу вроджену неможливість перевірити будь-який досвід жодним іншим чином, окрім іншого суб'єктивного досвіду.
* [[М'який агностицизм]] (''також'' «слабкий А.», «відкритий А.», «емпіричний А.», «темпоральний А.») — погляд, який полягає в тому, що існування/неіснування [[Бог]]а/[[Боги|богів]] на сьогодні не осягнуте, але не обов'язково не здатне бути осягнутим, і тому потрібно утриматись від суджень, аж поки більше доказів стануть доступними.
* [[Апатичний агностицизм]] (''також''«прагматичний А.») — погляд, який полягає в тому, що не існує доказу існування/неіснування [[Бог]]а/[[Боги|богів]], але оскільки будь-який [[Бог]] ([[боги]]), який може існувати, виявляється [[Індиферентність|індиферентним]] стосовно [[Людство|людства]] чи благоденства населення, питання, в основному, варте вивчення.
* [[Агностичний теїзм]] (''також'' «релігійний А.», «духовний А.») — погляд тих, хто не вимагає ''знати'' про існування [[Бог]]а/[[Боги|богів]], але все таки ''вірить'' у таке існування. (''див. [[Епістемологія#Знання і віра|Знання і віра]]'')
* [[Агностичний атеїзм]] (''також'' «недогматичний [[атеїзм]]») — погляд тих, хто не знає про існування/неіснування [[Бог]]а/[[Боги|богів]] і не вірить у них.<ref>{{cite web|url=http://atheism.about.com/od/aboutagnosticism/a/atheism.htm|title=Atheism vs. Agnosticism: What's the Difference? Are they Alternatives to Each Other?|accessdate=2006-09-24|last=Cline|first=Austin|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZsEqagY|archivedate=2013-06-23}}</ref>
* [[Ігностицизм]] — погляд, який полягає в тому, що ясне та зрозуміле визначення «''Бога''» має бути запропоноване до того, як питання існування [[Бог]]а може бути виразно обговорене. Коли обране означення не врозумливе, ігностики притримуються [[Теологічний некогнітивізм|некогнітивістичного]] погляду, що існування [[Бог]]а безглузде або не може бути перевірене дослідним шляхом. [[:en:Alfred Ayer|Альфред Аєр]], [[:en:Theodore Drange|Теодор Дранж]], й інші філософи вбачають [[атеїзм]] і '''А.''' несумісними з ігностицизмом, ґрунтуючись на тому, що [[атеїзм]] і '''А.''' приймають [[висловлювання]] «Бог існує» як зрозуміле й ясне, а отже, придатне для аргументування «за» чи «проти».
З точки зору логіки, особистість має належати одній і лише одній із цих трьох взаємовиключних категорій:
1. Ви '''''вірите''''' філософському погляду, за якого істинне значення певних тверджень — особливо [[Метафізика|метафізичних]] тверджень щодо [[Теологія|теології]], [[життя після смерті]], або існування [[Бог]]а, [[Боги|богів]], [[Божество|божеств]], або навіть [[Реальність|об'єктивної дійсності]] — можна пізнати.
2. Ви '''''не вірите''''' філософському погляду, за якого істинне значення певних тверджень — особливо [[Метафізика|метафізичних]] тверджень щодо [[Теологія|теології]], [[життя після смерті]], або існування [[Бог]]а, [[Боги|богів]], [[Божество|божеств]], або навіть [[Реальність|об'єктивної дійсності]] — можна пізнати.
3. Ви не маєте сумніву щодо філософського погляду, за якого істинне значення певних тверджень — особливо [[Метафізика|метафізичних]] тверджень щодо [[Теологія|теології]], [[життя після смерті]], або існування [[Бог]]а, [[Боги|богів]], [[Божество|божеств]], або навіть [[Реальність|об'єктивної дійсності]] — можна пізнати, хоча це не обов'язково робить когось «офіційно» '''''агностиком''''', але досить просто виражає агностичні сумніви, які не мають вибраковувати віру, що хтось фактично може знати правду.
: До прикладу: хтось може бути [[Пресвітеріанство|пресвітеріанином]] і бути не до кінця впевненим, що Бог є.
: Цей хтось — просто має [[Віра|віру]], що Бог є, без [[Міркування|міркувань]].
== Див. також ==
* [[Атеїзм]]
* [[Відродження]]
* [[Католицизм]]
* [[Цензура]]
* [[Пропаганда]]
* [[Контрреформація]]
* [[Обскурантизм]]
* [[Інквізиція]]
* [[Індекс заборонених книг]]
* [[Реформація]]
* [[Гностицизм]]
* [[Індиферентизм]]
== Виноски ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* [http://scepsis.ru/library/id_302.html Бертран Рассел «Кто такой агностик?»]{{ref-ru}}
* [http://scepsis.ru/library/id_300.html Бертран Рассел «Я атеист или агностик?»]{{ref-ru}}
{{Атеїзм}}
[[Категорія:Філософські напрямки та школи]]
[[Категорія:Філософія релігії]]
[[Категорія:Агностицизм|*]]
|
