Синхронна цифрова ієрархія: відмінності між версіями

SDH - це принцип побудови цифрових систем передачi, що використовують мультиплексування цифрових потокiв, але зi значно бiльшою базовою швидкiстю передачi i синхронiзацiєю усього каналоутворюючого i передавального устаткування вiд загального генератора, що задає, у порiвняннi з PDH. За базовий рiвень передачi прийнята швидкiсть 155,52 Мбіт/с чи синхронний транспортний модуль STM-1 (Synchronous Transport Module), що вiдповiдає четвертій ступiнi iєрархiї PDH -ІКМ-1920. Уся корисна i службова iнформацiя упаковується i передається в транспортному модулi STM. Усi сигнали в складi STM-модуля синхронiзованi головною тактовою частотою. Сигнал STM-1 може переносити декілька бiльш низьких за швидкостями корисних сигналiв, що дозволяє застосовувати потоки PDH у транспортних модулях STM.

Структура STM-модуля складається з вiртуальних контейнерiв (до чотирьох), кожний з який вiдповiдає iснуючій плєзiохроннiй швидкостi передачi. Iнформацiя, яка переноситься плєзiохронним сигналом, упаковується у вiдповiдний контейнер. Кожен вiртуальний контейнер забезпечується додатковою керуючою iнформацiєю, що утворить трактовий заголовок. На пiдставi службової iнформацiї, що мiститься в трактовому заголовку, вiртуальнi контейнери доставляються в пункт прийому одержувача корисної iнформацiї. У SDH прийнятi чотири стандартних рiвнi iєрархiї: STM-1 (155,52 Мбіт/с), STM-4 (622,08 Мбіт/с), STM-16 (2488,32 Мбіт/с) i STM-64 (9953,28 Мбіт/с).