Силос: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Jan777 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 5:
Також силосом називають великий [[резервуар]] або підземне сховище.
 
Для отримання силосу (кормакорму) використовують очищені та подрібнені соковиті рослини та коренеплоди, які закладаються у силосні ями та добре трамбуються, щоб виключити доступ повітря. При цьому в силосі створюються сприятливі умови для розвитку [[Молочнокислі бактерії|молочнокислих бактерій]]. Під впливом цих [[мікроорганізми|мікроорганізмів]] починається процес [[бродіння]], в результаті чого частина [[вуглеводи|вуглеводів]] та [[білки|білків]] зеленої маси розпадається з утворенням [[молочна кислота|молочної кислоти]], яка є [[консервант]]ом та дозволяє зберігати силос протягом декількох років. Рослини, що йдуть на приготування силосу, повинні бути соковитими, та містити у собі достатню кількість [[цукор|цукрів]], які утворюють при [[Зброджування|зброджуванні]] [[молочна кислота|молочну кислоту]]. При зниженні [[рН]] до 4,2 за рахунок виділення цієї кислоти, припиняється розвиток [[гнилістні бактерії|гнилісних бактерій]], та [[Гриби|грибів]] що викликають [[цвіль]]. Швидкість достигання силосу залежить від ступеню подрібнення [[сировина|сировини]]. Чим краще подрібнюється рослинна біомаса, тим швидше виділяється з неї [[сік]] та швидше починається [[бродіння]].
 
Для прискорення процесу до сировини можуть додавати рослини, що містять багато цукрів — [[кавун]], [[гарбуз]], [[морква|моркву]] та ін. Якісний силос відрізняється зберіганням структури стебла та листя рослин, має жовтуватий колір та приємний запах житнього хліба або кислої капусти.