Хвоя: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Сторінка очищена Мітка: очищення сторінки |
NickK (обговорення | внесок) м Відкинути редагування 37.19.235.193 до зробленого Trydence |
||
Рядок 1:
[[Файл:Fichtennadel.jpg |thumb| Хвоя білої ялини]]
'''Хво́я''' (син. глиця) — видозмінене [[листок|листя]] багатьох [[голонасінні|голонасінних]] ([[хвойні|хвойних]]) рослин — [[сосна|сосни]], [[ялина|ялини]], [[туя|туї]] тощо.
Хвоя [[Сосна|сосни]] тримається на дереві тільки два-три роки<ref name="Верзилин">{{ref-ru}} ''[[Верзилін Микола Михайлович|Верзилин Николай Михайлович]]'' По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.</ref>. Листочки сосни - голочки - всією своєю будовою пристосовані до невеликого випаровуванню вологи, особливо взимку. Голки мають малу площу і покриті щільною смолистою шкіркою з сизим [[воск]]овим нальотом.<ref name="Верзилин"/>
В ялиновій хвої міститься багато [[амінокислоти|амінокислот]], в тому числі і ''незамінні''.
Хвоя більшості рослин (ялини, сосни, ялівцю, кипарису) використовується у [[фармакологія|фармакології]], [[ароматерапія|ароматерапії]] і [[парфумерія|парфумерії]]. З хвої сосни і ялини виготовляють вітамінні препарати. В зимовій хвої більше вітамінів, ніж у літній<ref name="Верзилин"/>.
== Складові частини хімічного складу хвої і листя ==
{| class="wikitable" align=center
|-
|+ '''Складові частини хвої і листя (мг на 1 кг сухої речовини)'''
|Складники||Хвоя [[сосна|сосни]]||Хвоя [[ялина|ялини]]||Листя [[береза|берези]]
|-
|[[Хлорофіл]] ||До 15 000||5 000 —14 000||(1400 — 4200)
|-
|[[Каротин]]||186 (97—367)||183 (70—244)||380 (155 — 527)
|-
|[[Вітамін Е]] ||До 360||До 350||
|-
|[[Вітамін В]] ||10||11||13
|-
|[[Аскорбінова кислота]] ([[вітамін С]]) ||2040—9973||2 569—14 430||3 330—11 800
|-
|[[Залізо]] ||156 (100 — 187)||178 (116 — 320)||220
|-
|[[Манган (елемент)|Марганець]] ||316 (292—340)||318 (53 – 749)||300 — 500
|-
|[[Цинк]]||30 (9—94)||29 (27 –32)||67 — 86
|-
|[[Мідь]]||7 (3—9)||14 (5 —23)||6 — 27
|-
|[[Кобальт]] ||0,05—0,16||10,075 (0,015 — 0,158)||0,08 — 0,18
|-
|[[Полісахариди]], %||36||35||16—18
|-
|}
== Приготування хвойного напою ==
Для отримання вітамінного напою краще брати молоду хвою - одного року, - у ній менше гірких смолистих речовин. Готують хвойний напій так<ref name="Верзилин"/>: промиту хвою в кількості 50 грамів (денна доза однієї людини) розтирають у фарфоровій ступці, заливають двома-трьома склянками кип'яченої води і дають настоятися в темному і прохолодному місці протягом двох годин. Добрим є додавання в настій трохи [[Оцтова кислота|оцтової кислоти]], а також [[Цукор|цукру]] для смаку. Процідивши настій, п'ють його відразу. При зберіганні настій втрачає вітаміни.
== Хвойне волокно ==
Якщо прокип'ячену хвою потерти між долонями, то вийдуть волокна, ниточки - це так звана "соснова [[шерсть]]"; з неї виготовляють теплу білизну, роблять [[Куфайка|куфайки]] для хворих.<ref name="Верзилин"/>.
== Зберігання хвої ==
Зібрану хвою з гілками можна зберігати під снігом на холоді протягом двох місяців і в кімнаті в банці з водою, як квіти. В останньому випадку вітаміни зберігаються місяць<ref name="Верзилин"/>. При зберіганні в кімнаті в сухому вигляді хвоя втрачає вітаміни на третій день<ref name="Верзилин"/>.
Одна склянка хвойного напою містить стільки ж вітаміну "С", скільки склянка томатного соку, і в п'ять разів більше, ніж прославлений мандрівниками і моряками лимонний сік<ref name="Верзилин"/>.
== Тварини, що живляться хвоєю ==
Тварини переважно живляться хвоєю щоб запобігти хворобі, наприклад, коти, кролі, лосі.
== Історичні випадки ==
* [[Жак Картьє]] в 1596 році виїхав на дослідження берегів [[Канада|Канади]]. На його кораблі весь екіпаж занедужав цингою. Двадцять шість матросів загинули від цинги, коли корабель підплив до річки [[Річка Св. Лаврентія|св. Лаврентія]]. Висадившись на берег, команда корабля не могла знайти в північних лісах ні [[лимон]]ів, ні овочів. Однак Жаку Картьє вдалося зав'язати дружні стосунки з [[Індіанці|індіанцями]], які вирішили допомогти йому і його товаришам: вони порадили лікуватись від цинги настоєм з [[Сосна|соснової]] [[Хвоя|хвої]]. І Картьє врятував залишки своєї команди від смерті цим засобом.<ref name="Верзилин"/>
== Примітки ==
{{reflist}}
== Див. також ==
{{Без джерел|дата=листопад 2013}}
[[Категорія:Морфологія рослин]]
[[de:Blatt (Pflanze)#Nadelblatt]]
[[en:Pine#Foliage]]
[[eo:Pinglo#Naturaj pingloj]]http://hochu.ua/cat-health/womens/article-39685-hvoya-sosnyi-tselebnyie-svoystva-sbor-i-primenenie/[[fr:Pinophyta#Feuillage]]
| |||