Прево (посада): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Otheruses|Прево (значення)}}
''Ця стаття є перекладом статті французької вікіпедії з додаванням інформації''
 
''Статтю ще не завершено, вона вимагає редагування''
 
'''''Прево́ '''(фр. prévôt)'' — королівський урядовець у [[Королівство Франція|Франції]], який займався фінансами, правосуддям, управлінням та суспільним порядком. [[Королівство Франція|Королівство]] було поділено на «превотства» (''prévôtés'') у 10 ст. Прево був, зокрема, молодшим урядовцем юстиції (його рішення могли бути оспорені [[бальї]] та [[сенешаль|сенешалями]]) який розглядав, зокрема, за апеляцією рішення цивільних сеньоріальних («боярських») судів. Едикт Кремьє від 1536 року дав йому право вирішувати певні справи в першій інстанції. Обирався у великих містах. Париж мав окремого прево.
 
Рядок 12 ⟶ 8:
 
== Історія ==
У старому французькому праві, слово «прево» мало кілька значень й прикладалося до кількох типів функцій. Як відчить етимологія слова («розташований попереду») «прево» звалася всяка особа, яка очолювала одну із галузей громадської служби, стан, який за старими правилами йде разом з правом суду.
 
Починаючи з 11 ст. [[Капетинги]] відбирають управління королівським доменом (вотчиною) від шляхетства щоб довірити його прево. Вони були, як правило, заможними різночинцями, які володіли правом збирання королівських податків у своїй конскрипції або превотстві. Ця практика, сприятлива для королівських фінансів, спричинила скоро серьйозні зловживання й з кінця 12 ст. прево контролювався «роз'їзним» бальї, надалі, у 13 ст. його контролював бальї та сенешаль на місцях.
 
Прево був у Середньовіччі завідувачем сеньйоріального домену (боярської вотчини) і мав обов'язки управляти, судити та збирати податки. Він був підпорядкований бальї. Понад того, він був зобов'язаний управляти майном та прибутками стосовно господаря, світського або духовного володаря. Прево зберігає прибутки та доглядає за будовами, замками та королівськими резиденціями. Прево поступово став представником короля та його влади у підрозділі домену. Сукупність прав та прибутків, які він вилучав, утворювали превотство. У 14 ст. судова влада прево змінилася. Вона розширилася та стала являти суд першої інстанції як цивільного так і кримінального суду. Коли король дарував місту грамоту вільностей або грамоту громади (une  charte de franchises ou de commune), він дарував рівним чином превотство, тобто всі прибутки належні цьому, способом внеску визначеної суми. Зловживання та скарги підлеглих рясніли на цій службі, аж до того, що захист від превотств став однією із головних вимог громадської думки. Прево низького походження виглядали погано в очах народу.
 
Прево купували посаду, це була система відкупів: держава віддавала прево збирання різноманітних податків, які бул у королівстві, способом суми грошей. Але ця система породила проблему, бо у такому разі було трудно контролювати їх й наглядати за ними. Прево з цього мали вигоду більш не дотримуватися своїх обов'язків і робили що хотіли.
 
Щодо фінансів, прево мали збирати гроші з населення, а саме [[чинш]] або польовий податок, який правився з врожаїв, до того ж ще й інші повинності, такі як прибутки від дорожніх зборів (приміром стягуваних на мостах), також податки на товари.
 
== Королівський прево ==
Королівські прево посідали найнижчий рівень у ієрархії королівських суддів. Проте, молодші судді мали різні йменування залежно від області Франції, де вони несли свою службу. У Фландрії та Бургундії їх звали «шателени» (châtelains), у Нормандії «віконти» (vicomtes), на Півдні «вігьє» (viguiers) або «белі» (bayles).
 
Перша згадка про прево - — у королівській вотчині на схід від Санса протягом правління Роберта Доброчесного. Скромніший суспільно за [[віконт|віконта]]а, який походив з аристократії, він зберігся у чинах королівських територіальних службовців, коли корона перестає у першій половині 11 ст. вважати віконтів одним із цих елементів. Династії прево утворюються і Людовік 7 пробує зупинити їх феодалізацію. Прево водночас адміністратор, який управляє земельним майном Корони (ліси, лани, цензиви, виноградники) і рядовий суддя своєї окрузі. Ті ж самі характеристики відмічаються для прево графа де Блуа, який діяв у Шампані. Також у Сен-Флорентині, до 1040 кілька прево графських оголошують спільно рішення, без сумніву щоб вишкодувати їхнє скромний суспільний стан в очах підлеглих. Розпорядження королів та принців, спрямованих на прево ніколи не бракувало, щоб відкоригувати їхню адміністративну практику або повідомити їх про зміни складу королівських та принцівських вотчин (після дарування земель).
 
Взагалі, королівський прево зв'язується з округою графства, яке пало під владу [[Капетинги|Капетингів]]. Так поюснюється його засвідчена подібність віконтам. У такому разі, компетенція превотства була обширною. 1190 року, повернувшись з хрестового походу, Філіп-Август впроваджує великі новини: превотство здано на відкупи і прево під час винесення рішення мав рахуватися з думкою членів прудомального суду. Натомість, король позбувся феодалізації, але став залежним від фінансових кіл. На 1225 монархія почувала себе досить сильною щоб зруйнувати базу превотств, позбуваючись фінансової олігархії. Два - — три що придбали підряд, могли залучитися до управління превотством.
 
Коли превотство не було орендоване (брак здатних на це, напружена політична ситуація) превотство було на збереженні. прево на збереженні. Цей службовець був тоді оплачуваний короною.
Рядок 35 ⟶ 31:
Вотчина, яка слуговала основою для превотств, бувши оптимізованою (цебто, розпроданою), прево став судовим службовцем. Він відтоді йде за загальною еволюцією цього типу обов'язків, функцій, зокрема впровадженям інституту передаваних обов'язків. Коли почалася криза магістратури за Людовіка 14, королівські превотства були приєднані до бальяжів та до королівських цивільних і кримінальних судів (présidiaux), щоб зміцнити фінансову складову їхніх служб.
 
Винятково, прево надавались заступники, щоб діяти на відстані. Так, прево Санса мав у розпорядженні заступника у 15 ст. для області долини Саони. У такому випадку, його обов'язки були зв'язані з поширенністю статусу міщан короля, що була поширена без упину королівськими юрисдикціями. що королівське превотство [[Вільнев-ле-Руа]], на Йонні щоб нашкодити герцогу Бургундському до 1477.
 
Як було у звичаї з 16 ст. превство, натхнене прево, забеспечувалося грошима у дедалі більшій кількості прокурор короля, заступники, адвокат короля тощо. Прокурори (попередники повірених адвокатів), пристави, пристав-сурмач були зареєстровані поблизу превотства, тоді як повноваження його це виправдовували.
 
== Сеньйорський прево ==
У сердньовічну добу, сеньйори (великі землевласники, «бояри») тримали прево за зразком королівських. Унаслідок указів середини 16 ст. їм було приписано вибирати посаду їхнього службовця юстиції та їм заборонено ставати апеляційною інстанцією для нижчих ступенів. На підставі цього, з числених землевласників не намагались називати їх бальї, бо це не мало спричинити створіння ланок судової системи. Посада прево у цьому випадку обиралась більшістю голосів. Церковні установи часто обирали на час «мера», який у цьому розумінні точний відповідник прево. У [[Паризький басейн|Паризькій Низовині]], ефективність щоденного виконання обов'язків покладалась на заступника, часто завербованого із лав найбільш освічених і впливових серед місцевого населення (заступник превотства). Під впливом королівських указів 16 ст. прево сеньйоріальний мав обиратися сеньйором з-поміж робенів («крючкодерів») (адвокатів) сусіднього міста (прокурор і адвокат), які забеспечували розмеження з королівским бальяжем з права оскарження. Прево зміняв його лиш для найбільш урочистих засідань свого суду.
 
Він виконовував ті ж обов'язки, що й королівський прево, але його юрисдикція поширювалась на сеньйорські («боярські») землі, залежні від королівства Франції.
 
Він виконовував ті ж обов'язки, що й королівський прево, але його юрисдикція поширювалась на сеньйорські («боярські») землі, залежні від королівства Франції.
== Купецький прево (Купецький старшина) ==
Незважаючи на те що король відмовився дати надавчу громадську грамоту Парижу, він був вимушений миритися з представництвом міської олігархії. Адже купецький прево й ешевени грали цю роль. Натомість фінансової підтримки бездоганної, це могло порозумітися з муніципалітетом, відати інтересами мешканців міста та купців. Звідси й походить посада купецького старшини (купецького прево).
Рядок 49 ⟶ 46:
 
== Прево Монетного двору ==
 
== Церковний прево (пробст) ==
Посада прево є саном в церковних органах, таких як [[Капітула|капітули]]. Там вона з'явилася ще до появлення посади прево як цивільної. Близька за повноваженнями сану [[Деканат (католицька церква)|декана]]. Чин різнився залежно від часу та місця, але значився завжди серед верхів капітул. [[Абатство|Абатства]] та колегіальні церкви також мали прево, підвищених зі ченців та [[канонік]]ів, за подобою кафедральних капітул.
 
Слово ''«prévôt» ''у назві церковного чину може бути залишено без перекладу, а може також бути передано українськими словами [[пробст|«пробст»]] або «пробощ», які також походять від лат. «præpositus»<ref>Через&nbsp;чеськ. ''рrоbоšt'' та пол. ''рrоbоszсz'' </ref>.
Рядок 68 ⟶ 66:
 
Король не впровадив посаду баллі у Парижі наприкінці 12 ст. й залишив прево на своїм місці, мирячись зі зростанням обов'язків прево після приєднання до них обов'язків баллі. Як в інших бальяжах, функції виявлялися дедалі більш спеціалізованими у складі превотури Парижа: Королівський прокурор, Королівський адвокат, збирач податків, замісники. Так було з початку 15 ст.
 
''(дописати)''
 
== Інші значення ==
Старший прево Збройних Сил Канади -&nbsp;— начальник канадської військової поліції.
 
У сучасній Франції «прево» -&nbsp;— службовець [[Жандармерія|жандармерії]], відряджений до збройних сил, коли вони поза межами країни.
 
У [[Фехтування|фехтуванні]] у Франції «прево» (Prévôt d'armes) це помічник вчителя, який заміщає його на заняттях з учнями.
 
== Цікаві факти ==
Російське слово ''«прохвост»'' (''«пройдисвіт», «негідник»'') є «родичем» цього французького слова. Це перероблене слово ''«профос»'' («війсковий виконавець покарань, приглядач за порядком»)<ref>[http://www.slovopedia.com/3/207/827794.html Словопедия. Толковый словарь Ушакова]</ref>, яке походить від німецького ''«profos»''<ref>[[:ru:Профос|Російська вікіпедія https://ru.wikipedia.org/wiki/Профос]]
</ref>. У свою чергу, у ранньоверхньонімецьку мову це слово (у формі «''provoost») ''потрапило з середньонідерландської<ref>[[:de:Profos_(Militär)|''Німецька вікіпедія https://de.wikipedia.org/wiki/Profos_(Militär)'']]</ref> у XV столітті. Нідерландське ''«provoost» ''походить від старофранцузької форми слова ''«прево»'' (''«prévost»'')<ref>[[:nl:Provoost_(persoon)|Нідерландська вікіпедія https://nl.wikipedia.org/wiki/Provoost_(persoon)]]</ref>.
 
== Джерело ==
''[[:fr:Prévôt_(Ancien_Régime)|Французька вікіпедія https://fr.wikipedia.org/wiki/Prévôt_(Ancien_Régime)]]''
 
{{france-stub}}
== Примітки ==
[[Категорія:Історія Франції]]