Клаус Шульце: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додав інтервікі |
|||
Рядок 10:
'''Кла́ус Шу́льце''' (''Klaus Schulze''; [[4 серпня]] [[1947]], [[Берлін]], [[Німеччина]]) — клавішник, гітарист, перкусист, композитор, автор текстів, продюсер. Працює в жанрі електронної музики.
== Кар'єра ==
Свою кар'єру цей музикант, який вважається одним з передвісників сучасної [[електронна музика|електронної музики]], розпочав у 1960-х роках, коли захопившись досягненнями гурту ''The Kinks'' виступав як гітарист.
1967 року Шульце став учасником гурту ''Psy Free'', де разом з ним грали Алекс Конті (''Alex Conti'') — гітара та Джо Шуманн (''Jo Schumann'') — орган. Двома роками пізніше він опинився у формації [[Tangerine Dream]], у складі якої зіграв на перкусійних інструментах лише на єдиному альбомі «Electronic Meditations». Також у цей період Клаус часто відвідував західноберлінську студію експериментальної музики, де під керівництвом Томаса Кесслера оволодів авангардною композиторською технікою та пізнав звукові можливості нових інструментів. 1970 року разом з приятелями Мануелем Готтшінгом (''Manuele Göttsching'') — гітара та Хартмутом Енком (''Hartmut Enke'') — бас, Шульце утворив гурт ''[[Ash Ra Tempel]]''. Він записав з нею дві платівки — «Ash Ra Tempel» (1971) та «Join Inn» (1973), однак ще у вересні 1971 року після швейцарського турне ''Ash Ra Tempel'', Шульце присвятив себе сольній кар'єрі. Свій перший авторський лонґплей «Irrlicht», який 1972 року видала фірма «Ohr», Клаус записав за участю музикантів із симфонічного оркестру. Далі з'явились чергові пропозиції музиканта — альбоми «Cyborg» (1973), «Picture Music» (1973), «Blackdance» (1974), «Timewind» (1975) та «Moondawn» (1976).
Ще під час запису дебютного альбому Шульце обмежився використанням електроорганів, проте надалі він поступово розширив інструментарій за рахунок синтезаторів «[[EMS VCS 3|VCS 3]]», «ARP Odyssey», «ARP 2600», «EMS Synti'A», «Mooq» та «Fairlight» (на початку 1980-х Шульце замінив синтезатори музичними комп'ютерами). До участі у своїх записах автор спорадично запрошував одного або кількох музикантів, наприклад, оперного співака Ернста Волтера Саймона (''Ernst Walter Siemon''), вокалістів Майкла Гарвенса (''Michael Garvens'') та Ієна Вілкінсона (''Ian Wilkinson''), віолончеліста Вольфганга Тіполда (''Wolfgang Tiepold''), гітариста Нуну Іса (''Nunu Isa''), басиста Харолда Асмуссена (''Harold Asmussen''), перкусистів Харолда Гросскопфа (''Harald Grosskopf''), Фреда Северлоха (''Fred Severloh'') та Уллі Шобера (''Ulli Schober''), піаністів Райнера Блосса (''Rainer Bloss'') та Андреса Гроссера (''Andreas Grosser''), а інколи й оркестри.
Паралельно Шульце записувався з іншими виконавцями та формаціями: 1972 року з Уолтером Вегмюллером (''Walter Wegmüller'') (платівка «Tarot») 1973 року з Сергісом Головіним (''Serrgiusz Golowin'') (платівки «The Cosmic Jokers» та «Galactic Supermarket»). Разом з [[Енді Воргол|Енді Ворхолом]], Валер'яном Боровскі, Кенном Расселлом та П'єром-Паоло Пазоліні артист розвивав характерну для 1970-х років «сублімацію еротизму у мистецтві», склавши 1976 року авангардну музичну ілюстрацію до сміливого фільму Лесса Брауна «Body Love». З'явившись того ж року на платівці, ця музика принесла авторові нагороду — «Grand Prix International» французької академії імені Шарля Кросса. Того ж року Шульце розпочав співпрацю з японським перкусистом Стому Ямашто, внаслідок чого виникла формація ''Go'', що записала три альбоми: «Go», «Go Live From Paris» та «Go Too».
Тим часом на музичному ринку з'явився черговий сольний лонгплеи Клауса — «Mirage», а крім компонування та записування альбомів Шульце дуже хотів гастролювати. 12 та 13 квітня 1977 року він виступив у лондонському «Planetarium», і ці концерти було визнано за одну з найважливіших подій року у Великій Британії.
Рядок 28 ⟶ 29:
Як продюсер, Щульц співпрацював з Джузеппе «Баффо» Банфімом, Робертом Шродером, Вольфгангом Бокі, Дітером Шутцем, Earthstar, P'Cock, Din A Testbild, Alphaville, Lorry, Deo та японською групою Far East Family Band (один з учасників якої — [[Кітаро]]).
На початку [[2008]] року вийшов альбом Sehnsucht проекту [[Schiller]], одна із композицій альбому Zenith була записано разом з Клаусом Шульце.
Новий альбом Shadowlands буде випущено в січні 2013 року.
Рядок 70 ⟶ 71:
* 1992: Picture Music
* 1993: The Dome Event — Live At The Cologue Cathedral
* 1993: The Essential
* 1993: Le Moulin De Daudet (soundtrack)
* 1993: The Silver Edition
Рядок 105 ⟶ 106:
== Література ==
* Олександр Рудяченко. Синті Клаус, або Музика для себе // «Молода гвардія» (Київ).
{{Вікіфікувати|дата=Вересень 2007}}
| |||