Майкл О'Колен: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ssalone (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Ssalone (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 120:
|<div style='text-align: center;'><small>Поховання Майкла О'Колена. На нижньому<br/>фото Шон О'Колен біля труни свого брата.</div>
|}
Однак, більшість керівників Ірландської Республіканської Армії негативно сприйняли цю угоду про перемир'я. До супротивників угоди приєдналися [[Еймон де Валера]], Катал Бруха та кілька інших членів вищого керівництва визвольного руху.<ref name="durdom.in.ua"/> Діяльність нового уряду, очолюваного О'Коленом, підривалася противниками прем'єр-міністра.<ref name="hrono.ru"/> А у [[1922]] році {{нп3|Громадянська війна в Ірландії|розпочалася громадянська війна|ga|Cogadh Cathartha na hÉireann}} між противниками та прихильниками угоди.<ref name="durdom.in.ua"/> Зокрема, противниками договору під час {{нп3|Битва за Дублін|Битви за Дублін||Battle of Dublin}} захопили {{нп3|Будівля чотирьох судів|Будівлю чотирьох судів|ga|Na Ceithre Cúirteanna}}. Після цього О'Колену довелося прийняти на себе командування {{нп3|Армія Ірландської Вільної держави|Армією Ірландської Вільної держави||National Army (Ireland)}}.<ref name="discoveringireland.com"/> Однак, лідери ірландської революції намагалися залагодити конфлікт. Так, [[29 квітня]], відбулася конференція, де
Щоправда Майкл О'Колен і Еймон де Валера, все ж, намагалися закінчити Громадянську війну. Саме тому у ніч з [[18 травня|18]] на [[19 травня]] вони провели таємні переговори, а вже наступного дня було оголошено про пакт О'Колена—де Валери. [[27 травня]] голова уряду Вільної держави відправляється у столицю Британської імперії для того, що б пояснити місцевим чиновникам підписаний між воюючими в ірландії сторонами пакт і представити проект нової [[Конституція Ірландії|ірландської конституції]], але вже через два дні британці забракували проект. А [[1 червня]] Ллойд Джордж виставив уряду Ірландської Вільної держави ультиматум, щодо поновлення військових дій проти противників англо-ірландського договору. Не зважаючи на це вже [[16 червня]] ірландським урядом було опубліковано конституцію та прийнято пакт О'Колена—де Валери. А через десять днів {{нп3|Секретар у справах колоній|||Secretary of State for the Colonies}}, [[Вінстон Черчилль]] виставив ультиматум керівництву Ірландії з вимогою покарати противніків договору за захоплення будівлі чотирьох судів. [[12 липня]] [[1922]] року Майк пішов з посади голови уряду й отримав звання [[Верховний головнокомандувач|командир-шеф]] ({{lang-en|Commander-in-chief}}) Армії Ірландської Вільної держави. Через місяць, [[12 серпня]], помер один з друзів воєначальника — Артур Ґріффіт. Вже [[18 серпня]] О'Колен оголосив про припинення вогню.
| |||